Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Справа № 925/71/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів :Мачульського Г.М., Дроботової Т.Б.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.07.2016у справі№ 925/71/16 Господарського суду Черкаської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доПриватного сільськогосподарського підприємства "Зеленьківське"простягнення 248 400 грн,

за участю представників

від позивача: ОСОБА_4;

від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.10.2015 у справі № 925/71/16 (суддя Дорошенко М.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді - Пашкіна С.А., Кропивна Л.В.), у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 29.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 у справі № 925/71/16 і прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги ФОП ОСОБА_4, а саме стягнути з ПСП "Зеленьківське" на користь ФОП ОСОБА_4 248 400,00 грн.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: ст.ст. 6, 237, 238, 241, 526, 527, 610, 614, 627, 628, 901 - 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 193 Господарського кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.10.2016 у справі № 925/71/16 продовжено строк розгляду касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 у справі № 925/71/16 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд зазначеної скарги на 15.11.2016.

У призначене судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.12.2013 між ПСП "Зеленьківське" (замовник) і ФОП ОСОБА_4 (виконавець) було укладено договір про надання юридичних послуг, відповідно до п. 1.1 якого виконавець взяв на себе зобов'язання надати замовнику юридичні послуги, пов'язані із представництвом та захистом інтересів замовника у Вищому адміністративному суді України, а саме: поновити строк на звернення до суду касаційної інстанції, для оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 у справі № 2а/2370/2923/2011 за позовом СФГ "Дана" до Тальнівської райдержадміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії; за результатами розгляду справи у Вищому адміністративному суді України скасувати з будь-яких підстав постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 у справі № 2а/2370/2923/2011 за позовом СФГ "Дана" до Тальнівської райдержадміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Згідно з п. 1.2 договору для виконання зобов'язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, замовник надає виконавцю довіреність.

Пунктом 1.3 договору сторони погодили, що замовник зобов'язується за надані юридичні послуги, а саме кінцевий результат роботи - скасування з будь-яких підстав постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 у справі № 2а/2370/2923/2011 за позовом СФГ "Дана" до Тальнівської райдержадміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, оплати виконавцю послуги у відповідності з розділом 4 даного договору.

Відповідно до п. 1.4 договору виконавець зобов'язався приступити до надання вказаних у п. 1.1. даного договору юридичних послуг негайно після підписання договору та отримання довіреності.

Згідно з п. 4.1 договору за виконання зобов'язань, передбачених п. 1.1 договору, сторони погодили вартість надання послуг та проведення роботи, необхідної для досягнення мети угоди, в сумі: 79 900,00 грн, що еквівалентно 10 000,00 доларів США (по курсу НБУ на момент оплати послуг).

Пунктом 4.2 договору сторони обумовили, що позитивним для замовника результатом сторони будуть вважати поновлення строку та скасування в касаційній інстанції постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 у справі № 2а/2370/2923/2011 за позовом СФГ "Дана" до Тальнівської райдержадміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до п. 4.3 договору після досягнення результату сторони домовилися, що замовник зобов'язаний оплатити надані виконавцем послуги на його рахунок на протязі 2 календарних днів з дня отримання вимоги про оплату послуг.

Як встановлено господарськими судами, 06.12.2013 за відсутності довіреності, виданої на виконання договору від 01.12.2013, ФОП ОСОБА_4 подав від імені ПСП "Зеленьківське" до Вищого адміністративного суду України клопотання про відновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги та саму касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 у адміністративній справі № 2а/2370/2923/2011, якою просив суд касаційної інстанції скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 у справі № 2а/2370/2923/2011.

Вказані клопотання та касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 підписав як представник ПСП "Зеленьківське" на підставі довіреності останнього від 02.01.2013, виданої до укладення сторонами договору від 01.12.2013.

11.03.2014 ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПСП "Зеленьківське" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 у адміністративній справі № 2а/2370/2923/2011.

11.06.2015 ухвалою Вищого адміністративного суду України призначено справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження на 23.06.2015 в приміщенні суду.

23.06.2015 ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу ПСП "Зеленьківське" задоволено частково, скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 у справі № 2а/2370/2923/2011, закрито провадження у вказаній справі на підставі 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

15.12.2015 ФОП ОСОБА_4 надіслав ПСП "Зеленьківське" письмову вимогу та рахунок від 15.12.2015 № 004 на оплату вартості наданих на виконання договору від 01.12.2013 послуг у сумі 238 400 грн еквівалентній 10 000 доларам США станом на 15.12.2015.

ПСП "Зеленьківське" кошти у вказаній сумі не сплатило, у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до ПСП "Зеленьківське" про стягнення з останнього на користь ФОП ОСОБА_4 вартості наданих за договором від 01.12.2013 послуг в сумі 248 400,00 грн (еквівалент 10 000 доларів США станом на 20.01.2015).

Відмовляючи у задоволенні позову, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження і касаційна скарга були підписані представником ПСП "Зеленьківське" ОСОБА_5 на підставі довіреності від 02.01.2013, виданої на ім'я ОСОБА_4 Тобто право вимоги сплатити надані послуги за договором 01.12.2013 виникло у фізичної особи ОСОБА_5, а не у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 При цьому, відповідно до умов договору від 01.12.2013, позитивним для замовника результатом, досягнення якого є підставою для здійснення останнім оплати наданих за вказаним договором послуг, є поновлення строку та скасування в касаційній інстанції лише постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 у справі № 2а/2370/2923/2011 за позовом СФГ "Дана" до Тальнівської райдержадміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Про що свідчить і подана позивачем від імені ПСП "Зеленьківське" касаційна скарга на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 у справі № 2а/2370/2923/2011. Однак виконання ФОП ОСОБА_4 своїх зобов'язань за договором від 01.12.2013 не призвело до досягнення позитивного для ПСП "Зеленьківське" результату, оскільки Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою від 11.06.2015 скасував як постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 у справі № 2а/2370/2923/2011, так і постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 у зазначеній справі, чинність якої відповідала інтересам відповідача. Тобто позивач не виконав належним чином зобов'язання за договором від 01.12.2013 і, відповідно, у ПСП "Зеленьківське" не виникло зобов'язання сплатити передбачену вказаним договором вартість послуг.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками господарських судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 у справі № 2а/2370/2923/2011 відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог Селянського (фермерського) господарства "Дана" до Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватне сільськогосподарське підприємство "Зеленьківське" про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування розпорядження щодо проведення конкурсу на набуття права оренди земельної ділянки та рішення за результатами проведеного конкурсу щодо набуття права оренди земельної ділянки, визнання конкурсу щодо набуття права оренди спірної земельної ділянки таким, що не відбувся та зобов'язання повторно оголосити та провести конкурентну процедуру земельних торгів щодо набуття права оренди земельної ділянки.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 у справі №2а/2370/2923/2011, позов Селянського (фермерського) господарства "Дана" до Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області задоволено, визнано протиправним та скасовано розпорядження Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області "Про проведення конкурсу щодо набуття права оренди земельної ділянки за межами населеного пункту в адміністративних межах Мошурівської сільської ради" № 167 від 15.03.2011; визнано протиправними дії відповідача щодо оголошення, встановлення умов та проведення конкурсу на право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 41,8 га із земель державного земельного запасу (рілля), за межами населеного пункту в адміністративних межах Мошурівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, щодо недопуску до участі у конкурсі позивача та інших учасників, щодо визнання за результатами конкурсу переможцем Приватного сільськогосподарського підприємства "Зеленьківське" та щодо прийняття рішення передати на умовах оренди Приватному сільськогосподарському підприємству "Зеленьківське" за ціною 665 грн/га вищевказану земельну ділянку та укласти з останнім договір оренди землі; визнано протиправним рішення відповідача (конкурсної комісії з проведення конкурсу щодо набуття права оренди земельних ділянок), оформлене протоколом № 4 від 25.03.2011, щодо визнання за результатами проведеного конкурсу переможцем Приватного сільськогосподарського підприємства "Зеленьківське" та протиправним рішення щодо рекомендації запропонувати голові Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області передати на умовах оренди учаснику ПСП "Зеленьківське" за ціною 665 грн/га земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 41,8 га із земель державного земельного запасу (рілля), за межами населеного пункту в адміністративних межах Мошурівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області; визнано проведений 25.03.2011 відповідачем спірний конкурс щодо набуття права оренди спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 41,8 га із земель державного земельного запасу (рілля), за межами населеного пункту в адмінмежах Мошурівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області таким, що не відбувся; зобов'язано відповідача з дня набрання постанови суду законної сили повторно оголосити та провести конкурентну процедуру земельних торгів (аукціон, конкурс тощо), передбачену чинним земельним законодавством України, щодо набуття права оренди спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 41,8 га із земель державного земельного запасу (рілля), за межами населеного пункту в адміністративних межах Мошурівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області.

Зі змісту вказаних судових актів вбачається, що чинність постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 у справі № 2а/2370/2923/2011, якою встановлено правомірність набуття ПСП "Зеленьківське" права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 41,8 га із земель державного земельного запасу (рілля), за межами населеного пункту в адміністративних межах Мошурівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області була вигідною для відповідача, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 у справі №2а/2370/2923/2011 не відповідала інтересам відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, метою укладення ПСП "Зеленьківське" договору про надання юридичних послуг від 01.12.2013 було досягнення визначеного результату, а саме скасування лише постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 у справі № 2а/2370/2923/2011 та залишення в силі постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 у справі № 2а/2370/2923/2011. Саме таку мету укладення вказаного договору розумів і позивач, про що свідчить подана ним від імені ПСП "Зеленьківське" касаційна скарга на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 у справі № 2а/2370/2923/2011.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим, за умовами договору від 01.12.2013 виплата винагороди передбачалася не за безпосереднє вчинення виконавцем дій по наданню юридичних послуг (складання скарги, сплата судового збору участі в судових засіданнях тощо), як-то передбачено ст. 901 Цивільного кодексу України, а така виплата винагороди була поставлена у залежність від досягнення виконавцем позитивних наслідків (скасування судового акту), що являє собою так званий "гонорар успіху", правова природа якого не врегульована нормами чинного законодавства.

При цьому, як встановлено господарськими судами, позивачем не доведено факту отримання замовником конкретної кінцевої вигоди, саме за яку сторони погодили виплату передбаченої договором від 01.12.2013 винагороди, зокрема сторонами не складено акту приймання-передачі виконаних робіт, який би свідчив про отримання відповідачем такого результату, досягнення якого і було метою укладення ПСП "Зеленьківське" договору про надання юридичних послуг від 01.12.2013.

Згідно зі ст.ст. 627, 628 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 3 ст. 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

З огляду на викладене, враховуючи принцип свободи договору, висновки господарських судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення винагороди ("гонорару успіху") у зв'язку з недосягненням кінцевої мети та не отримання відповідачем бажаного результату від діяльності позивача за договором від 01.12.2013, є законними і обгрунтованими.

Посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій норм ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України є безпідставним, оскільки положення цих норм передбачають включення до предмету послуг тільки здійснення певної діяльності або вчинення певної дії і, відповідно, не передбачають включення до предмету послуг досягнення певного результату цієї діяльності (як це передбачено в договорах підряду). При цьому правова конструкція того чи іншого договору є імперативною і сторони не можуть її змінювати на власний розсуд, а відтак встановлення плати в залежність від конкретного результату, а не діяльності протирічить суті інституту послуг за плату.

Доводи касаційної скарги про те, що господарські суди попередніх інстанцій, розтлумачивши зміст договору від 01.12.2013 щодо інтересів замовника, вийшли за межі їх компетенції, враховуючи, що жодною із сторін не заявлялася вимога про тлумачення змісту вказаного договору, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до ст.ст. 43, 82 Господарського процесуального кодексу України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Тобто господарський суд під час розгляду справи зобов'язаний з'ясувати усі дійсні обставини, пов'язані зі спірними правовідносинами, шляхом надання правової оцінки фактам, з якими пов'язано виникнення, зміна та припинення прав та обов'язків сторін. Таким чином, визначивши мету укладення вищевказаного договору та інтереси відповідача, що їй відповідають, господарські суди попередніх інстанцій надали юридичну оцінку умовам договору про надання юридичних послуг від 01.12.2013, що є безпосереднім обов'язком господарського суду під час розгляду справи.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 у справі № 925/71/16 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 у справі № 925/71/16 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 у справі № 925/71/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді Г.М. Мачульський

Т.Б. Дроботова