Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Справа № 910/9192/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівВладимиренко С.В., Кролевець О.А. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Енергобанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016у справі№ 910/9192/16 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Інвест" до Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" про зобов'язання включення вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Нижник М.М., дов. б/н від 10.05.2016

- відповідача: Абоімов О.Ю., дов. № 09/05-185 від 18.10.2016

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2016 у справі № 910/9192/16 (суддя Мудрий С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 (у складі головуючого судді Агрикової О.В., суддів Чорногуза М.Г., Рудченка С.Г.), позов задоволено, зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Енергобанк" включивши до нього грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Інвест" у сумі 1 773 910,84 грн та подати внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Енергобанк" зміни на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 48, 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням № 2 від 05.07.2012 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зазначаючи, що згідно норм діючого законодавства України, повноваження щодо включення осіб в реєстр кредиторів Банку та подальшого затвердження такого реєстру є виключно компетенцією Фонду, а не уповноваженої особи Фонду, яка не є суб'єктом владних повноважень та не наділена повноваженнями щодо складання реєстру акцептованих вимог кредиторів, просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 у справі № 910/9192/16 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 у справі № 910/18381/14 видано наказ від 04.02.2015, щодо стягнення з ПАТ "Енергобанк" на користь ТОВ "Артпласт Інвест" грошових коштів у загальному розмірі 1 705 920,14 грн; на виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 у справі № 910/18381/14 видано наказ від 04.02.2015, щодо стягнення з ПАТ "Енергобанк" на користь ТОВ "Артпласт Інвест" 34 118,40 грн судового збору; на виконання рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2015 у справі № 910/416/15-г видано наказ від 20.02.2015, щодо стягнення з ПАТ "Енергобанк" на користь ТОВ "Артпласт Інвест" витрат по сплаті судового збору у розмірі 4 872,00 грн; на виконання постанови Вищого господарського суду України від 14.04.2015 у справі № 910/18381/14 видано наказ від 21.04.2015, щодо стягнення з ПАТ "Енергобанк" на користь ТОВ "Артпласт Інвест" 29 000,30 грн судового збору.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 12.02.2015 № 96 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 12.02.2015 прийнято рішення № 29 про запровадження з 13.02.2015 по 13.05.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію. В подальшому, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Енергобанк" по 11.06.2015 (включно).

Відповідно до постанови Правління НБУ від 11.06.2015 № 370 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.06.2015 № 115 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ЕНЕРГОБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ЕНЕРГОБАНК" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "ЕНЕРГОБАНК" строком на 1 рік з 12.06.2015 до 11.06.2016 включно.

Вищевказану інформацію опубліковано в газеті "Голос України" від 18.06.2015.

Відповідно до п. 2 Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.07.2015 року № 136 "Про зміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" уповноваженою особою на ліквідацію Банку призначено Брайка Станіслава Анатолійовича з 15.07.2015.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 № 842 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "Енергобанк" строком на два роки по 11.06.2018 та продовжено повноваження ліквідатору ПАТ "Енергобанк" Брайку Станіславу Анатолійовичу строком на два роки по 11.06.2018.

Постановами державних виконавців від 14.08.2015 та від 14.08.2015 були закінчені виконавчі провадження № 46499167 та № 46499039 у зв'язку з ліквідацією ПАТ "Енергобанк" на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Доказів виконання вищевказаних рішень суду відповідачем не надано.

Позивачем було направлено на адресу відповідача заяву від 16.07.2015 про визнання вимог кредитора на загальну суму 1 773 910, 84 грн, яку відповідач отримав 17.07.2015 за вх. №6612.

Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 08.10.2015 про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Енергобанк" (протокол № 246/15 від 08.10.2015), про що було сповіщено 13.10.2015 шляхом розміщення інформаційного повідомлення на офіційному сайті Фонду.

Згодом, позивач подав уповноваженій особі фонду на ліквідацію відповідача заяву про внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів, яка отримана 19.11.2015 за вх. № 9085.

ПАТ "Енергобанк" направлено позивачу лист №407/1 від 18.02.2016 в якому вказано, що враховуючи відсутність за даними бухгалтерського обліку Банку, на дату початку процедури ліквідації, залишку коштів/зобов`язань перед ТОВ "Артпласт Інвест", ПАТ "Енергобанк" не має правових підстав для включення товариства до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Таким чином, у зв'язку із невключенням грошових вимог позивача у розмірі 1 773 910,84 грн до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Енергобанк" у зв'язку з його ліквідацією, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність в уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" необхідного обсягу повноважень для включення вимог ТОВ "Артпласт Інвест" до реєстру акцептованих вимог кредиторів, оскільки вважає, що за приписами ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" складення реєстру акцептованих вимог кредиторів та внесення змін до нього належить до повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон), який набрав чинності 22.09.2012.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 вказаного Закону Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 4 ст. 45 Закону).

Частиною п'ятою ст. 45 Закону встановлено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.

В силу ч. 1 ст. 49 Закону Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Згідно зі ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішеннями господарського суду міста Києва від 28.10.2014 у справі № 910/18381/14 та від 04.02.2015 у справі № 910/416/15-г підтверджується існування заборгованості ПАТ "Енергобанк" перед позивачем на загальну суму 1 773 910,84 грн. Позивач у встановлений частиною п'ятою ст. 45 Закону 30-тиденний строк заявив уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" свої кредиторські вимоги на загальну суму 1 773 910,84 грн, засновані на вказаних судових рішеннях.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що заявлені ТОВ "Артпласт Інвест" кредиторські вимоги до банку є обґрунтованими та документально підтвердженими. При цьому, заявником дотримано встановлений Законом порядок та строк їх пред'явлення, а тому в уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" були відсутні підстави для відмови у включенні їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Доводи касаційної скарги, стосовно порушення судами першої та апеляційної інстанції встановленої чинним процесуальним законодавством підвідомчості даного спору не заслуговують на увагу, оскільки ліквідація банку це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Відтак, виходячи із системного аналізу норм Закону та враховуючи положення ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 у справі 826/2043/15.

Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм ст.ст. 48, 49 Закону з посиланням на відсутність в уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у банку повноважень для включення кредиторських вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Енергобанк", не приймаються колегією суддів касаційної інстанції до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 48 цього Закону повноваження щодо складання реєстру акцептованих вимог кредиторів та внесення змін до нього Фонд здійснює безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі. Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону у разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду. Крім того, за приписами ч.2 ст. 49 цього Закону саме уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку наділена компетенцією вирішувати питання про визначення суми заборгованості кожного з кредиторів, їх акцептування та віднесення визнаних вимог до певної черги погашення або відхилення вимог кредиторів у разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду.

Посилання скаржника, що стягнення з нього 1 378,00 грн судового збору не відповідає нормам чинного законодавства, колегією суддів касаційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки відповідно до чинної редакції Закону України "Про судовий збір" уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, а отже судовий збір повинен сплачуватися на загальних засадах.

Посилання скаржника на ігнорування судами першої та апеляційної інстанції клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду Конституційним Судом України конституційного звернення Верховного Суду України щодо відповідності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням Конституції, не приймаються до уваги, оскільки як вбачається з оскаржуваного рішення, судом було відхилено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, крім того закони, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 910/9192/16.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2016 у справі № 910/9192/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я С.В. Владимиренко

С у д д я О.А. Кролевець