Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 920/1477/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Кролевець О.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуВиконавчого комітету Сумської міської ради на рішеннявід 23.09.2013господарського суд Сумської області та на постанову від 14.11.2013Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 920/1477/13 господарського суду Сумської області за позовом заступника прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Сумської обласної ради доВиконавчого комітету Сумської міської радиза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаГоловного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби України в Сумській області провизнання права власності на нерухоме майноВ судове засідання прибули представники сторін:позивачаДмитренко Н.О. (дов. від 30.12.2013 № 01-24/546);відповідачане з'явились;третьої особине з'явились;прокуратуриКозакова І.М. - посвідчення № 018008 від 01.07.2013;ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року заступник прокурора Сумської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Сумської обласної ради з позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 27, а саме: приміщення санепідемстанції (літ. "А-ІІІ") площею 1928, 4 кв.м.; гараж (літ. "Б") площею 277,7 кв.м.; ангар (літ. "В") площею 184,5 кв.м.; огорожу (літ. "N-1"); замощення (літ. "І-ІІ").

Рішенням господарського суду Сумської області від 23.09.2013 у справі № 920/1477/13 (суддя Коваленко О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 (колегія суддів: Сіверин В.І. - головуючий, судді - Терещенко О.І., Ільїн О.В.), позов задоволено; визнано право спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Сумської обласної ради на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 27: приміщення санепідемстанції (літ. "А-ІІІ") площею 1928, 4 кв.м.; гараж (літ. "Б") площею 277,7 кв.м.; ангар (літ. "В") площею 184,5 кв.м.; огорожу (літ. "N-1"); замощення (літ. "І-ІІ"); стягнуто з Виконавчого комітету Сумської міської ради в доход Державного бюджету України 862,58 грн. судового збору.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстацій, відповідач - виконавчий комітет Сумської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 23.09.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга обгрунтована тим, що судами попередніх інстанцій порушенно норми матеріального та процесуального права, оскільки вирішуючи питання з приводу наявності або відсутності у територіальної громади міста Суми права власності на спірне майно, суди з урахуванням приписів частини 1 ст. 392, частини 1 ст. 182 Цивільного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 331 "Про розмежування державного та комунального майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власнітю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власнітю)", не встановили тих обставин, якими підтверджується факт набуття права власності територіальною громадою, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Позивач - Сумська обласна рада у відзиві на касаційну скаргу заперечила проти її доводів та просила залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги, проте відповідач та третя особа своїм правом взяти участь в судовому засіданні не скористалися.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та думку прокурора, а також перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що предметом позову є матерільно-правова вимога про визнання права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 27, а саме: приміщення санепідемстанції, гараж, ангар, огорожу, замощення.

Звертаючись з даним позовм позивач посилається на те, що згідно з заявою виконавчого комітету Сумської міської ради Комунальним підприємством "Сумське міське БТІ" взято на облік безхазяйні нерухомі речі, в тому числі триповерхову будівлю з гаражем та ангарами, розташовану за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 27. Разом з тим, зазначене спірне майно не є безхазяйним, оскільки належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області і обліковується на балансі Сумської санітарно-епідеміологічної служби, тому звернення виконавчого комітету Сумської міської ради про реєстрацію спірного майна як безхазяйного, порушує права спільної колективної власності територіальної.

Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 331 "Про розмежування державного та комунального майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" Міністерство охорони здоров'я України передало Сумському облвиконкому у комунальну власність майно Сумської обласної санітарно-епідеміологічної служби на підставі акту приймання-передачі від 25.02.1992.

Рішенням Сумської обласної ради народних депутатів від 23.01.1992 визначено перелік об'єктів, які передаються до комунальної власності області. Згідно з переліком підприємств, установ та організацій комунальної власності, що входять до комунальної власності області, Сумська обласна санітарно-епідеміологічна служба, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 27, була передана до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області. Управління такими об'єктами від імені Сумської обласної ради здійснює управління майном Сумської обласної ради.

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого Комунальним підприємством "Сумське міське БТІ", до об'єкту нерухомості, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 27, належить: приміщення санепідемстанції (літ. "А-ІІІ") площею 1928, 4 кв.м.; гараж (літ. "Б") площею 277,7 кв.м.; ангар (літ. "В") площею 184,5 кв.м.; огорожа (літ. "N-1"); замощення (літ. "І-ІІ").

Також судами встановлено, що спірне нерухоме майно перебувало у користуванні Сумської обласної санітарно-епідеміологічної станції до моменту її ліквідації згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 № 346 "Про ліквідацію урядових органів", Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21.09.2012 № 176-0 "Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України", якими не було встановлено правонаступників ліквідованих установ.

Для забезпечення функцій щодо реалізації державної політики у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 28.11.2011 № 1382 "Про утворення територіальних органів Державної санітарно-епідеміологічної служби", Наказом Державної санітарно-епідеміологічної служби України "Про утворення Головного управління Держсанепідслужби у Сумській області та призначення начальника Головного управління Держсанепідслужби у Сумській області" № 69-0 від 18.06.2012 утворено Головне управління Держсанепідслужби у Сумській області, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2012 № 1050 утворені державні установи - лабораторні центри. Зазначені територіальні органи та державні установи відносяться до сфери управління Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 47 від 22.01.2013 "Про передачу майна до сфери управління Державної санітарно-епідеміологічної служби України" майно ліквідованих санітарно-епідеміологічних станцій України було передано до сфери управління Державної санітарно-епідеміологічної служби. В подальшому вказане майно було закріплене за Головним управлінням Держсанепідслужби у Сумській області на праві оперативного управління (наказ Державної санітарно-епідеміологічної служби України № 39 від 06.03.2013).

На виконання пункту 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про передачу цілісних майнових комплексів державних закладів, підприємств, установ та організацій до сфери управління Державної санітарно-епідеміологічної" № 744-р Державної санітарно-епідеміологічної служби України (якими є Головне управління Державної санітарно-епідеміологічної служби України у Сумській області та Державної санітарно-епідеміологічної служби України"), у зв'язку з тим, що частина майна за своїм функціональним призначенням не використовується Головним управлінням Державної санітарно-епідеміологічної служби України у Сумській області, відповідно до покладених на нього завдань, Наказом Державної санітарно-епідеміологічної служби України "Про передачу державного майна та створення комісії" № 156 від 20.08.2013 відбулася передача державного окремо індивідуально визначеного майна з балансу Головного управління Держсанепідслужби у Сумській області на баланс Державної установи "Сумський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України".

Рішенням ХХІІ сесії VІ скликання Сумської обласної ради "Про надання дозволу на передачу об'єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, області в оренду" від 21.12.2012 надано дозвіл на передачу в оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та затверджено перелік орендарів, яким надаються об'єкти спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в оренду на пільгових умовах, до числа яких входить Головне управління Держсанепідслужби у Сумській області, (адміністративні приміщення) за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 27.

Крім того, рішенням ХХІІІ сесії VІ скликання Сумської обласної ради "Про надання дозволу на передачу об'єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, області в оренду" від 22.02.2013 надано дозвіл на передачу в оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та затверджено перелік орендарів, яким надаються об'єкти спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в оренду на пільгових умовах, до числа яких входить Державна установа "Сумський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" (адмінбудівля) за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 27.

Згідно з пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.

Пунктом 6 статті 7 Закону України "Про передачу обєктів права державної та комунальної власності" передбачено, що право власності на об'єкти передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Відповідно до інвентарних карток обліку основних засобів в бюджетних установах станом на 01.01.1992 спірне нерухоме майно перебувало на балансі Сумської обласної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 05.07.2005 Сумська обласна санітарно-епідеміологічна станція є постійним користувачем земельної ділянки.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом; підстави набуття права власності визначались також законодавством, чинним на час прийняття рішень про розмежування об'єктів права комунальної власності між адміністративно-територіаль-ними одиницями.

Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного Кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

На підставі вищевказаних обставин, встановлених судами згідно належних та допустимих доказів, досліджених у судовому засіданні та наявних у матеріалах справи, господарські суди дійшли висновку, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано набуття права спільної власності на спірну будівлю на підставах, що передбачені законом, територіальними громадами сіл, селищ та міст області в особі Сумської обласної ради; і вказане право власності підлягає захисту відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України у разі його невизнання або оспорювання іншою особою, а інтереси територіальних громад у такому випадку в силу приписів чинного законодавства представляє обласна рада.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій правомірно зазначили, що як і чинним Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", так і законодавством, яке було чинним на час виникнення правових конструкцій права комунальної власності в Україні, суб'єктів та об'єктів цього права, передбачалися правові підстави набуття права комунальної власності відповідними суб'єктами.

Відтак судами досліджено документальні докази, які відповідають принципам належності та допустимості при визначенні наявності чи відсутності підстав набуття права комунальної власності; касаційна скарга не містить жодних доводів у спростування законності висновків судів попередніх інстанцій.

ДКрім цього, доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків.

Інші посилання скаржника, на думку колегії суддів призводять до встановлення фактичних обставин справи та дослідження доказів, що не були встановлені та досліджені судами першої та апеляційної інстанції. Встановлення таких фактичних обставин справи призведе до порушення касаційною інстанцією норм процесуального права, а саме положень ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесені рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Сумської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 та рішення господарського суду Сумської області від 23.09.2013 у справі № 920/1477/13 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

О.А. Кролевець