Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 05/5026/281/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Поліщука В.Ю., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг" Білика О.А.на ухвалугосподарського суду Черкаської області від 19.09.2013та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.12.2013у справі № 05/5026/281/2012 господарського суду Черкаської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг"провизнання банкрутомза участю представників сторін: Плесюк О.С. - представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг", Бабій М.В., Рева І.І. - представники Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГ- Жашківський цукровий завод", Липська Н.В. - представник Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.09.2013 у справі № 05/5026/281/2012 у задоволенні заяви ліквідатора Білика О.А. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 у справі № 05/5026/281/2012 апеляційну скаргу ТОВ "Оберіг" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Черкаської області від 19.09.2013 у справі № 05/5026/281/2012 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ліквідатор ТОВ "Оберіг" Білик О.А. звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 19.09.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 у справі № 05/5026/281/2012, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 10 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. 207 ГК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.02.2012 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Оберіг" з підстав передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В газеті "Голос України" від 23.03.2012 № 53 надруковано оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.

Постановою господарського суду Черкаської області від 02.07.2012 визнано ТОВ "Оберіг" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Білика О.А.

Судом першої інстанції встановлено, що ліквідатор Білик О.А. звернувся до господарського суду із заявою про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та просив визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03.03.2011, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оберіг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод", посвідчений приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_10 та зареєстрований за № 493.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03.03.2011, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оберіг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод", посвідчений приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_10 та зареєстрований за № 495.

Застосувати правові наслідки недійсності правочину - договору від 03.03.2011 № 493, а саме: зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Оберіг" нежитлову будівлю (головний корпус з прибудовами), позначеної на плані літерами А, А, 1, а, а1, загальна площа якої 9788,5 кв. метрів; нежитлову будівлю (упаковочна та сушильний відділ з переходом), позначеної на плані літерами Б, б, загальна площа 1345,8 кв. метрів; нежитлову будівлю (будівля ТЕЦ з прибудової та ґанком), позначена на плані літерою В, в, загальна площа 5768,3 кв.м.; нежитлову будівлю (лабораторія сировинного відділу), позначена на плані літерою Г, площа 216,7 кв.м.; нежитлову будівлю (гараж АТЦ), позначена на плані літерою Д, площа якої 1002,3 кв.м.; нежитлову будівлю (гараж легкових машин), позначеної на плані літерою Ж, площа якої 130,9 кв.м.; нежитлову будівлю (вагова № 1 з навісами), позначеної на плані літерою 3, площа якої 43,7 кв.м.; нежитлову будівлю (вагова № 2 з навісами), позначеної на плані літерою 31, площа якої 44,4 кв.м.; нежитлову будівлю (вагова № 3 з навісами), позначеної на плані літерою 32, площа якої 43,6 кв.м.; нежитлову будівлю (вагова № 4 з навісами), позначеної на плані літерою 33, площа якої 44,4 кв.м.; нежитлової будівлі (будівля хімводоочистки з прибудовою), позначеної на плані літерою Е, площа якої 476,6 кв.м.; нежитлову будівлю (диспетчерська з навісами), позначеної на плані літерою І, площею 77,7 кв.м.; нежитлову будівлю (будівля АЗС), позначеної на плані літерою К, площа 14,5 кв.м.; нежитлову будівлю (склад та гараж АТЦ), позначеної на плані літерою Л, площа якої 51,5 кв.м.; нежитлову будівлю (склад з спорудою для визначення кількості буряка), позначеної на плані літерою ЛІ, площа якої 32,8 кв.м.; нежитлову будівлю (склад № 11), позначеної на плані літерою Л2, площа якої 117,5 кв.м., нежитлову будівлю (склад № 39), позначеної на плані літерою ЛЗ, площа якої 194,4 кв.м.; нежитлову будівлю (цукровий склад № 2), позначену на плані літерою Л4, площа якої 2666,3 кв.м.; нежитлову будівлю (склад мішкотари № 7 з ґанками), позначеної на плані літерою Л5, площа якої 881,1 кв.м.; нежитлову будівлю (центральний склад), позначену на плані літерою Л6, площа 202,9 кв.м.; нежитлову будівлю (склад метало труб), позначеної на плані літерою Л7, площа якої 691,1 кв.м.; нежитлову будівлю (цукровий склад № 1 з прибудовою), позначеної на плані літерою Л8, загальна площа якої 1751,2 кв.м.; нежитлову будівлю (склад ГХ), позначену на плані літерою Л9, площа якої 13,4 кв.м.; нежитлову будівлю (столярний цех ґанком), позначеної на плані літерою М, площа якої 354,6 кв.м.; нежитлову будівлю (цех КИП з ґанком), позначеної на плані літерою МІ, площа якої 128,9 кв.м.; нежитлову будівлю (механічний цех з тамбуром та ґанком), позначеної на плані літерою М 2, площа якої 291,8 кв.м.; нежитлову будівлю (зварювальний цех), позначеної на плані МЗ, площа якої 90,7 кв.м.; нежитлову будівлю (компресорний цех), позначену на плані літерою Н, площа якої 121,3 кв.м.; нежитлову будівлю (трансформаторна № 8), позначеної на плані літерою 02, площа якої 14,8 кв.м.; нежитлову будівлю (насосна), позначеної на плані літерою П, площа якої 26,6 кв.м.; нежитлову будівлю (градірня), позначеної на плані літерою ПІ, площа якої 26,1 кв.м.; нежитлову будівлю (сольова), позначеної на плані літерою П2, площа якої 26,1 кв.м.; нежитлову будівлю (мазутна), позначеної на плані літерою ПЗ, площа якої 68,8 кв.м.; нежитлову будівлю (насосна), позначеної на плані літерою П4, площа якої 16,2 кв.м.; нежитлову будівлю (ангар-склад), позначеної на плані літерою Р, площа якої 329,3 кв.м.; нежитлову будівлю (ЗРУ-бкв трансформаторна № 1), позначену на плані літерою С, площа якої 50,3 кв.м.; нежитлову будівлю (будівля кузні), позначеної на плані літерою Т, площа якої 328,5 кв.м.; нежитлову будівлю (ГРП), позначеною на плані літерою Ф, площа 88,9 кв.м.; нежитлову будівлю (прохідна № 2 з навісами), позначеної на плані літерою X, площа якої 19,8 кв.м.; нежитлову будівлю (прохідна № 1 та пожежне депо), позначене на плані літерою Ц, площа 111,7 кв.м.; нежитлову будівлю (гараж для легкових машин), позначеної на плані літерою Ж1, площа якої 124,1 кв.м.; нежитлову будівлю (вагова), позначеної на плані літерою 34, площа якої 7,5 кв.м.; нежитлову будівлю (кладова МТС), позначеної на плані літерою И, площа якої 4,5 кв.м.; нежитлову будівлю (сторожка АЗС), позначеної на плані літерою К1, площа якої 7,3 кв.м.; нежитлової будівлі (перехід), позначеної на плані літерою Л10, площа якої 138,7 кв.м.; нежитлову будівлю (склад), позначеної на плані літерою ЛІ 1, площа 37,5 кв.м.; нежитлову будівлю (склад), позначеної на плані літерою Л12, площа якої 29,7 кв.м.; нежитлову будівлю (склад), позначеної на плані літерою ЛІЗ, площа якої 50,5 кв.м.; нежитлову будівлю (склад), позначеної на плані літерою Л14, площа якої 254,8 кв.м.; нежитлову будівлю (склад), позначеної на плані літерою ЛІ5, площа якої 820,9 кв.м.; нежитлову будівлю (зварювальний цех), позначеної на плані літерою М4, площа якої 54,4 кв.м.; нежитлову будівлю (столярний цех), позначеної на плані літерою М5, площа якої 38,5 кв.м.; нежитлову будівлю (паточна), позначеної на плані літерою НІ, площа якої 26,7 кв.м.; нежитлову будівлю (трансформаторна № 10), площа якої 22,3 кв.м.; нежитлову будівлю (насосна № 2), позначеної на плані літерою П5, площа якої 113,6 кв.м.; нежитлову будівлю (насосна), позначеної на плані літерою П6, площа якої 52,3 кв.м.; нежитлову будівлю (насосна трансформаторна), позначеної на плані літерою П7, площа якої 42,3 кв.м.; будівля (їдальня, гуртожиток з підвалом та ґанками), позначеної на плані літерою У, площа якої 833,8 кв.м.; нежитлову будівлю (кладова), позначеної на плані літерою У1, площа якої 22,4 кв.м.; нежитлову будівлю (адмінбудинок з тамбуром та ґанками), позначеної на плані літерою Ч, площа якої 820,5 кв.м.; нежитлову будівлю (мазутна з прибудовою), позначеної на плані літерою, площа 56,9 кв.м.; нежитлову будівлю (депо), позначеної на плані літерою Ю, площа 71,6 кв.м.; нежитлову будівлю (депо з прибудовою), позначену на плані літерою Ю1, площа якої 175,7 кв.м.; гуртожиток з підвалом, позначений на плані літерою Я, площа якого 1055,4 кв.м.; сходи, позначені на плані цифрами XXIV; труба, позначена на плані цифрами XXXII; труба, позначена на плані цифрами XXXIII; паточний чан, позначений на плані цифрами XXXI; криниця, позначена на плані цифрами XXXVI; криниця, позначена на плані цифрами XXXVII; криниця, позначена на плані цифрами XXXVIII; резервуари, позначені на плані цифрами XXXIX; естакада, позначена на плані цифрами ХХХХ; естакада, позначена на плані цифрами ХХХХІ; естакада, позначена на плані цифрами ХХХХІІ; вимощення, позначене на плані цифрами ХХХХІІІ; залізнична гілка, позначена на плані цифрами ХХХХІV; водонапірна башня, позначена на плані цифрами ХХХХУ; огорожа, позначена на плані цифрами 1,2, 3; ворота, позначені на плані цифрами 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14; вбиральня, позначена на плані літерою У2; вбиральня, позначена на плані літерою УЗ; вбиральня, позначена на плані літерою У 4; вбиральня, позначена на плані літерою У 5; навіс, позначений на плані літерою Ш; паточний чан, позначений на плані цифрами XXXV.

Застосувати правові наслідки недійсності правочину - договору від 03.03.2011 № 495, а саме: зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Оберіг" нежитлову будівлю (прохід з ґанками), позначену на плані літерою А, площа 42,1 кв.м.; нежитлову будівлю (склад з ґанком), позначену на плані літерою Б, площа 600,2 кв.м.; нежитлову будівлю (компресорна з ґанком), позначену літерою В, площа 58,5 кв.м.; нежитлову будівлю (гараж для кар, гараж), позначену літерою Г,г, площею 194,3 кв.м.; нежитлову будівлю (загально-товарний склад з ґанками та навісами), позначену літерою Д, площею 6192,1 кв.м.; нежитлову будівлю (адмінбудівля), позначену літерою Е, площею 1360,1 кв.м.; нежитлову будівлю (склад для солі з ґанками, склад), позначену літерами Ж,ж1, площею 428,0 кв.м.; нежитлову будівлю (склад), позначену на плані літерою 3, площею 913,8 кв.м.; нежитлову будівлю (трансформаторна), позначену на плані літерою І, площа 34,2 кв.м., нежитлову будівлю (ангар № 1), позначену літерою К, площею 484,0 кв.м.; нежитлову будівлю (ангар № 2), позначену літерою Л, площею 483,0 кв.м.; нежитлову будівлю (вагова - гараж з навісом), позначену літерою М, площею 79,3 кв.м.; нежитлову будівлю (склад), позначену літерою Н, площею 312,9 кв.м.; нежитлову будівлю (гараж), позначену на плані літерою О, площею 115,9 кв.м.; залізничну гілку, позначену на плані цифрою І, довжиною 325 м; нежитлову будівлю (насосна), позначену на плані літерою П, площею 24,2 кв.м.; нежитлову будівлю (склад), позначену на плані літерами Р, Р1, площею 49,0 кв.м.; нежитлову будівлю (гараж), позначену на плані літерою Т, площею 93,0 кв.м.; вбиральню, позначену на плані літерою С; вбиральню, позначену на плані літерою СІ; навіс для резервуарів, позначений на плані літерою Ф; вимощення, позначене на плані цифрою II; підпірну стінку, позначену на плані цифрою XII; криницю, позначену на плані цифрою XXIII; огорожа, позначену на плані цифрами 1, 2, 3, 4, 5.

Крім того, господарським судом встановлено, що 27.07.2009 між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ "Оберіг" було укладено іпотечний договір №151209Z133, відповідно до умов якого іпотекою забезпечувалися вимоги Банку, що випливали, з кредитного договору від 24.07.2009 №151209К30, укладеного між ТОВ "УПК-Інвест" та Банком, відповідно до якого Банк, при виконанні ТОВ "УПК-Інвест" певних умов, відкриває останньому невідновлювану кредитну лінію з лімітом 48 000 000грн., терміном користування до 23.07.2010.

Предметом іпотеки за іпотечним договором №151209Z133 виступило нерухоме майно, а саме - комплекс, що розташований за адресою: Черкаська область, Жашківський район, м. Жашків, вул. Радгоспна, 7 та за адресою: Черкаська область, Жашківський район, м. Жашків, вул. Маслозаводська, 8.

В зв'язку з невиконанням ТОВ "УПК-Інвест" своїх зобов'язань за Кредитним договором №151209К30, Банком було надіслано на адресу ТОВ "Оберіг" та ТОВ "УПК-Інвест", претензію від 30.07.2010 №158-02/5278 з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором №151209К30.

ТОВ "УПК-Інвест" повідомив Банк, що погашення заборгованості за Кредитним договором №151209К30 можливе лише за рахунок реалізації майнових комплексів ТОВ "Оберіг", переданих в заставу/іпотеку Банку - майнового комплексу цукрового заводу.

03.03.2011 листом №033-02/1865 ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" надано згоду ТОВ "Оберіг" на продаж ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" майна, наданого в забезпечення виконання зобов'язань, ТОВ "УПК-Інвест" за кредитним договором №151209К30, при умові направлення в подальшому отриманих від реалізації майна коштів в рахунок погашення заборгованості за вищезазначеним кредитним договором №151209К30.

В зв'язку з реалізацією ТОВ "Оберіг" майна, що є предметом іпотеки/застави, та на виконання, зокрема, п.п. 2.4.9 п. 2.4 ст. 2 іпотечного договору №151209Z133, 11.03.2011 ТОВ "Оберіг" сплатив платіжним дорученням №6 від 11.03.2011 грошову суму в розмірі 22 173 002,04 грн. в рахунок простроченої заборгованості ТОВ "УПК-Інвест".

20.10.2010 між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" було укладено Генеральну кредитну угоду №151310N3, із змінами і доповненнями, внесеними відповідними додатковими угодами, в рамках якої даними особами укладено кредитний договір №151310К22 від 20.10.2010 та кредитний договір №151311КЗ від 03.03.2011.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" за кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди укладено, іпотечний договір №151311Z6 від 03.03.2011 предметом іпотеки якого є нежитлові будівлі Іпотекодавця: комплекс, що розташований за адресою: Черкаська область. Жашківський район, м. Жашків, вул. Радгоспна, буд. 7, заставною вартістю 17 550 000грн. та комплекс, що розташований за адресою: Черкаська область. Жашківський район. м. Жашків, вул. Маслозаводська, 8, заставною вартістю 2 750 000грн.

Відповідно до п. 1.3 іпотечного договору №151311Z6 предметом іпотеки , є нежитлові будівлі Іпотекодавця, а саме: комплекс, що розташований за адресою: Черкаська область, Жашківський район, м. Жашків, вул. Радгоспна, 7, заставною вартістю 17 550 000,00 грн. (назва будівель та споруд, загальна площа, тощо наведені в п.п. 1.3.1 п. 1.3 ст. 1 іпотечного договору № 151311Z6), та комплекс, що розташований за адресою: Черкаська область, Жашківський район, м. Жашків, вул. Маслозаводська, 8, заставною вартістю 2 750 000,00 грн. (назва будівель та споруд, загальна площа, тощо наведені в п.п. 1.3.2 п. 1.3 ст. 1 іпотечного договору № 151311Z6)

На даний час зобов'язання ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" перед Банком за кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди №151310N3, є невиконаними, майно за спірними договорами знаходяться в іпотеці Банку.

Судом першої інстанції в тексті оскаржуваної ухвали встановлено, що рішенням господарського суду Черкаської області від 12.11.2012 у справі №08/5026/1273/2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2013, відмовлено у позові ТОВ "Оберіг" до ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод", третя особа на стороні відповідача - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу, який знаходиться за адресою: Черкаська область, Жашківський район, м. Жашків, вул. Радгоспна, 7.

Господарським судом Черкаської області 16.12.2011, прийнято рішення у справі № 02/5026/2290/2011, яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2012 залишено без змін, про залишення без задоволення позову ТОВ "Суфле Агро Україна" до ТОВ "Оберіг" та ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу за адресою: Черкаська область, Жашківський район, м. Жашків, вул. Радгоспна, 7.

Господарським судом в оскаржуваної ухвалі зазначено, що ліквідатор, звертаючись до господарського суду з заявою про визнання недійсними спірних договорів (одним із яких є договір, який був предметом розгляду у справах № 08/5026/1273/2012 та № 02/5026/2290/2011) в межах справи про визнання банкрутом TOB "Оберіг", повторно поставив під сумнів вартість майнових комплексів (м. Жашків, вул. Радгоспна, 7 та вул. Маслозаводська, 8), оскільки зазначена у спірних договорах вартість майнових комплексів, відповідно, 7 000 000,00 грн. та 8 000 000,00 грн., не відповідає їх вартості, вказаній в іпотечному договорі № 15131126, в якому заставна вартість цих майнових комплексів становить, відповідно, 17 550 000,00 грн. та 2 750 000,00 грн.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що дана обставина не може слугувати в якості підстави для визнання недійсними спірних договорів, оскільки, вартість майнового комплексу по вул. Радгоспній, 7 у м. Жашків (7 000 000,00 грн.) була предметом розгляду судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді справ №02/5026/2290/2011, № 08/5026/1273/2012, ліквідатором не надано суду додаткових доказів, які б свідчили про невірно визначену вартість майнових комплексів.

Щодо визначення заставної вартості майнових комплексів, господарський суд, керуючись п.1.3 розділу 1 Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого поставою Національного Банку України від 06.07.2000 №279, ч. 6 ст. 5, ч. 2 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", зазначив, що проведення обов'язкової оцінки майна, яке передавалось в іпотеку в даному випадку, ч. 2 ст. 7 Закону не передбачено, тому, сума оцінки предмета іпотеки (майна) в іпотечному договорі та вартість цього майна у договорі купівлі-продажу можуть не співпадати.

Суд першої інстанції також зазначив, що доводи ліквідатора про те, що ТОВ "Оберіг" за спірними договорами продажу не виконало свої податкові зобов'язання за відсутності податку на додану вартість в ціні продажу майнових комплексів на загальну сум 2 766 666,67 грн., та заниження оцінки вартості майнових комплексів, ненаправлення керівником ТОВ "Оберіг" отриманих від продажу коштів на сплату податків, а направлення цих коштів в день їх отримання на сплату боргів іншим юридичним особам, з якими ТОВ "Оберіг" не пов'язане договірними зобов'язаннями та за договорами, укладеними з пов'язаними особами, не підтверджені належними, доказами, тому, не можуть слугувати підставою для визнання спірних договорів купівлі-продажу від 03.03.2011 недійсними.

Щодо посилань ліквідатора на розбіжність в оригіналі та копії договорів купівлі-продажу від 03.03.2011, а саме - відсутність в оригіналі вказаного договору в ціні майнового комплексу податку на додану вартість, господарський суд в тексті оскаржуваної ухвали зазначив, що дана обставина була предметом вивчення при розгляді господарськими судами справ №02/5026/2290/2011 та №08/5026/1273/2012, будь-яких інших доводів, які б підтверджували відсутність в ціні продажу майнових комплексів за спірними договорами купівлі-продажу від 03.03.2011 податку на додану вартість ліквідатором не надано.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що не заслуговує на увагу посилання ліквідатора на ті ж обставини відносно договору купівлі-продажу від 03.03.2011 майнового комплексу за адресою: Черкаська обл., Жашківський район, м. Жашків, вул. Маслозаводська, 8.

Господарський суд також не погодився із доводами ліквідатора, що наявність одного і того ж засновника у TOB "ВІГ-Жашківський цукровий завод" та ПП "Референт", яке орендувало майно у TOB "Оберіг", є підставою вважати, що сторони за спірними договорами купівлі-продажу є пов'язаними особами, оскільки, дане твердження є лише припущенням ліквідатора, яке не підтверджене належними доказами.

Щодо перерахування TOB "Оберіг" ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" 22 173 002, 04 грн. за боргами TOB "УПК-Інвест", суд першої інстанції дійшов висновку, що вказане перерахування коштів є обґрунтованим та проведеним на виконання п.п. 2.4.9 п. 2.4 ст. 2 іпотечного договору №151209Z133 від 27.07.2009, укладеного між TOB "Оберіг" та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на забезпечення вимог Банку за кредитним договором від 24.07.2009 укладеного між Банком та TOB "УПК-Інвест".

Щодо перерахування коштів у сумі 5 311 799,80 грн. ПП "Референт" поворотної фінансової допомоги, господарський суд зазначив, що в судовому засіданні не можливо було встановити законність чи безпідставність перерахування цих коштів через відсутність первинних бухгалтерських документів TOB "Оберіг" у ліквідатора, тому, безпідставність перерахунку, як стверджує ліквідатор, є припущенням ліквідатора та нічим не спростовується.

Суд першої інстанції не задовольнив клопотання ліквідатора про виклик в судове засідання приватного нотаріуса Жашківського районного нотаріального округу ОСОБА_10 та витребування нотаріальних справ щодо укладення спірних договорів купівлі-продажу від 03.03.2011, оскільки питання включення податку на додану вартість в ціну, зазначену у договорах купівлі-продажу від 03.03.2011 вже було предметом судового розгляду при розгляді справи №02/5026/2290/2011, рішення у якій від 16.12.2011, залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2012.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви ліквідатора Білика О.А. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Суд апеляційної інстанції погодився в постанові із висновками суду першої інстанції про відмову ліквідатору банкрута - ТОВ "Оберіг" арбітражному керуючому Білику О.А. у задоволенні заяви про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Крім того колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що копії дублікатів договорів купівлі-продажу, у пунктах 2, вказують на те, що продаж майна вчинено за ціною з урахуванням ПДВ, тому суд першої інстанції правомірно відхилив клопотання ліквідатора про виклик в судове засідання приватного нотаріуса Жашківського районного нотаріального округу ОСОБА_10 та витребування нотаріальних справ щодо укладення спірних договорів купівлі-продажу від 03.03.2011.

Посилання позивача на постанову Черкаського окружного адміністративного суду № 2н/2370/19/2011 щодо стягнення економічних санкцій, яка на думку позивача свідчить про виведення активів, на думку суду апеляційної інстанції не заслуговує на увагу з огляду на те, що не має значення для вирішення спору щодо недійсності договорів купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки штрафні санкції на ТОВ "Оберіг" накладені за порушення порядку формування цін на продукцію.

Щодо зауважень позивача стосовно неправомірних дій директорів та засновників ПП "Референт" та ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод", в частині перерахування коштів, як поворотної фінансової допомоги, суд апеляційної інстанції зазначив, що, по-перше, неправомірність дій зазначених осіб повинна бути підтверджена рішенням чи вироком суду, по-друге, жодним чином не впливає та не є підставою для визнання договорів недійсними.

Також колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що позивачем не надано доказів того, що укладені договори купівлі-продажу суперечать вимогам ст. ст. 216, 228 ЦК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, винесені, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням вимог спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виходячи з такого.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, між іншим, щодо подання до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника з підстав, передбачених частиною 10 статті 17 цього Закону, а саме якщо: - виконання договору завдає збитків боржнику; - договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; - виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що підстави для звернення ліквідатора із заявою про визнання угод банкрута недійсними містяться в ч. 10 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та є спеціальними. Вказана правова позиція підтримана Постановою Верховного Суду України від 26.09.2006 у справі № Б40/29/26/2/62-00.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не виключає можливість визнання угоди, яка укладена відповідно до ст. 203 ЦК України з додержанням загальних вимог що є необхідними для чинності правочину, недійсною з спеціальних підстав, які передбачені ч. 10 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суди попередніх інстанцій, в даному випадку, в ухвалі та постанові посилаючись на ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та в порушення вимог ст.ст. 43, 84 ГПК України, не звернули увагу на те, що наведені норми передбачені для застосування судом виключно на стадії санації за відповідною заявою керуючого санацією.

Суди не надали правової оцінки тій обставині, що в заяві про визнання недійсними договорів ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Білик О.А. просив визнати недійсними угоди, зокрема на підставі ч. 10 ст. 17 спеціального Закону, що свідчить про неповноту дослідження обставин справи в судовому засіданні.

На підставі вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, суди в ухвалі та постанові не з'ясували та не надали правового аналізу підставам та мотивам звернення ліквідатора з заявою про визнання угод недійсними які викладені в його заяві про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Черкаської області від 12.11.2012 у справі №08/5026/1273/2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2013, відмовлено у позові ТОВ "Оберіг" до ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод", третя особа на стороні відповідача - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу, який знаходиться за адресою: Черкаська область, Жашківський район, м. Жашків, вул. Радгоспна, 7.

Господарським судом Черкаської області 16.12.2011, прийнято рішення у справі № 02/5026/2290/2011, яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2012 залишено без змін, про залишення без задоволення позову ТОВ "Суфле Агро Україна" до ТОВ "Оберіг" та ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу за адресою: Черкаська область, Жашківський район, м. Жашків, вул. Радгоспна, 7.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що в порушення вимог ст.ст. 35, 43 ГПК України, судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що ліквідатор банкрута - ТОВ "Оберіг" арбітражний керуючий Білик О.А., просив визнати недійсним, на ряду із договором купівлі-продажу від 03.03.2011 майнового комплексу за адресою: Черкаська область, Жашківський район, м. Жашків, вул. Радгоспна, 7, також договір купівлі-продажу від 03.03.2011 майнового комплексу за адресою: Черкаська обл., Жашківський район, м. Жашків, вул. Маслозаводська, 8.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, в порушення вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України, чи був договір купівлі-продажу від 03.03.2011 майнового комплексу за адресою: Черкаська обл., Жашківський район, м. Жашків, вул. Маслозаводська, 8, предметом розгляду в позовному провадженні.

Посилаючись на преюдиціальний характер справ № 08/5026/1273/2012 та № 02/5026/2290/2011 для договору купівлі-продажу від 03.03.2011 майнового комплексу за адресою: Черкаська обл., Жашківський район, м. Жашків, вул. Маслозаводська, 8, та наявність підстав звільнення від доказування, суди, в порушення вимог ч. 2 ст. 35, ст. 43 ГПК України, не встановили, чи був вказаний договір предметом розгляду у справах № 08/5026/1273/2012 та № 02/5026/2290/2011.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Білика О.А. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг" Білика О.А. задовольнити.

Ухвалу господарського суду Черкаської області від 19.09.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 у справі № 05/5026/281/2012 скасувати. Справу № 05/5026/281/2012 передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді В.Ю. Поліщук

В.Я. Погребняк