Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року Справа № 911/2029/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіХодаківської І.П. (головуючого), суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.за участю представників:позивача відповідачаЖарий О.К. (дов. від 29.03.2013 № 12-27-1268) Жидецька К.В. (дов. від 26.02.2013 р.), Сікорський Т.Г. (дов. від 26.02.2013 р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Бориспільської міської радина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р.у справі № 911/2029/13 господарського суду Київської областіза позовомБориспільської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Біопром"пророзірвання додаткового договору оренди землі від 10.02.2012 р.

В С Т А Н О В И В :

Бориспільська міська рада звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопром" про розірвання додаткового договору від 10.02.2012 р. до договору оренди землі від 18.01.2008 р. та скасування державної реєстрації вказаного додаткового договору.

В обґрунтування позовних вимог Бориспільська міська рада, посилаючись на приписи статей 16, 21, 202, 203, 210, 215, 216, 651, 653 Цивільного кодексу України, статей 20, 179, 207 Господарського кодексу України, статей 152, 211 Земельного кодексу України, статей 26, 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вказувала на те, що додатковий договір від 10.02.2012 р., яким внесено зміни до предмета договору оренди від 18.01.2008 р. щодо призначення переданої в користування земельної ділянки, укладений без згоди орендодавця, яка має бути виражена шляхом прийняття міською радою відповідного рішення, що свідчить про порушення встановлених законом вимог про порядок передачі в оренду земель, які належать до комунальної власності і, як наслідок, є підставою для розірвання додаткового договору. Окрім цього, позивач зазначав, що рішенням Бориспільської міської ради від 23.04.2013 р. № 3165-38-YI в затвердженні спірного додаткового договору було відмовлено.

Рішенням господарського суду Київської області від 22.07.2013 р. у даній справі (суддя Щоткін О.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції, посилаючись на приписи цивільного та земельного законодавства, зазначав про відсутність підстав для розірвання додаткового договору від 10.02.2012 р., оскільки необхідною умовою для укладення договору оренди земельної ділянки, що належить до комунальної власності, як і для внесення змін до цього договору, є наявність рішення відповідного органу. Як зазначено місцевим судом, додатковий договір від 10.02.2012 р. укладений на підставі рішення Бориспільської міської ради від 31.01.2012 р., яким було надано погодження на внесення змін до основного договору, тобто з дотриманням сторонами порядку внесення змін визначеного чинним законодавством.

Доводи позивача щодо наявності рішення Бориспільської міської ради від 23.04.2013р. № 3165-38-YI суд спростовує тим, що наявність такого рішення не є підставою для розірвання додаткового договору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. у даній справі (колегія суддів: головуючий Кропивна Л.В., Пашкіна С.А., Отрюх Б.В.) рішення господарського суду Київської області від 22.07.2013 р. залишено без змін з тих же підстав.

Бориспільська міська рада завернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 22.07.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. у даній справі скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник посилається, зокрема, на доводи, викладені в позовній заяві, вказуючи на те, що судами попередніх інстанцій було порушено та неправильно застосовано норми матеріального права, надано невірну оцінку рішенню Бориспільської міської ради № 1637-21-V від 31.01.2012 р. та не враховано того, що вказане рішення скасовано рішенням міської ради від 26.03.2013 р. № 2997-36- V.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Біопром" просить рішення господарського суду Київської області від 22.07.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. у даній справі залишити без змін, а касаційну скаргу Бориспільської міської ради без задоволення, посилаючись на те, що Бориспільська міська рада рішенням від 31.02.2012 р. надала згоду на зміну умов договору від 18.01.2008 р., вказане рішення на момент укладення додаткового договору від 10.02.2012 р. було чинним і сторонами цього договору виконані усі необхідні умови, передбачені законом для укладення такого договору.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. у даній справі колегією суддів у складі: головуючого Корсака В.А., суддів: Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., касаційну скаргу Бориспільської міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.01.2014 р.

Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/8 від 09.01.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці для розгляду справи № 911/2029/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючого Ходаківської І.П., суддів Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом спору у даній справі є вимога Бориспільської міської ради про розірвання додаткового договору від 10.02.2012 р. до договору оренди землі від 18.01.2008 р. та скасування державної реєстрації вказаного додаткового договору, у зв'язку з тим, що він укладений за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Згідно статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відносяться питання, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За приписами частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 648 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

У відповідності до частини 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

За приписами статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Відповідно до частин 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За приписами статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, формальним закріпленням правовідносин оренди і одночасно документом, який посвідчує право користування землею на умовах оренди, є письмовий договір між орендодавцем та орендарем, зміни до якого вносяться з дотриманням форми, необхідної для укладення такого договору.

Судами попередніх інстанцій установлено, що Бориспільською міською радою було прийнято рішення від 30.08.2007 р. № 1862-21-V, на підставі якого 18.01.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біопром" (орендарем) та Бориспільською міською радою (орендодавцем) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, площею 0,6589 га, кадастровий номер 3210500000:10:006:0061, яка знаходиться в адмінмежах Бориспільської міської ради під будівництво культурно-мистецького та торгово-розважального комплексу по вулиці Київський шлях (територія міського парку культури та відпочинку) у місті Борисполі строком на 25 років.

Згідно пункту 2.2 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становила 2 486 029, 70 грн.

Відповідно до пункту 13.1 договору оренди від 18.01.2008 р. зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Судами також встановлено, що 10.02.2012р. між цими ж сторонами укладений додатковий договір до договору оренди (основного договору), згідно якого внесено зміни до пункту 1.1 договору оренди землі з викладенням його в наступній редакції: "орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в адмінмежах Бориспільської міської ради під будівництво багатофункціонального громадського центру по вулиці Київський шлях (територія міського парку культури та відпочинку) у місті Борисполі", внесені зміни до підпункту 2.2 договору оренди щодо збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки до 3 730 955, 36 грн., та внесені зміни до підпункту 4.2. вказаного Договору у частині збільшення розміру орендної плати.

Як встановлено судами, договір оренди землі від 18.01.2008 р. та додатковий договір від 10.02.2012 р. нотаріально посвідчені та зареєстровані в органах Держкомзему.

Встановлено судами попередніх інстанцій і те, що волевиявлення Бориспільської міської ради як орендодавця на виникнення та зміну правовідносин з оренди земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Біопром" виражено шляхом прийняття міськрадою 30.08.2007 р. рішення "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Біопром" земельної ділянки, площею 0,6589 га в оренду під будівництво культурно-мистецького та розважального комплексу по вул. Київський шлях (територія міського парку культури та відпочинку) у м. Борисполі", та рішення від 31.01.2012 р. № 1637-21-VI "Про внесення змін у рішення міської ради від 30.08.2007 р. № 1662-21-V".

Таким чином, судами встановлено, що додатковий договір від 10.02.2012 р. укладений на підставі рішення Бориспільської міської ради від 31.01.2012 р. № 1637-21-VI, тобто позивач, який здійснює правомочності власника відповідної земельної ділянки від імені територіальної громади, надав свою згоду на внесення змін до договору оренди від 18.01.2008 р. шляхом прийняття на сесії відповідного рішення з цього питання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність правових підстав для розірвання додаткового договору від 10.02.2012 р., як передбачено приписами статті 651 Цивільного кодексу України та статті 32 Закону України "Про оренду землі".

Водночас, як вірно зазначили суди, прийняте Бориспільською міською радою рішення від 23.04.2013 р. №3165-38-VI про відмову у затвердженні додаткового договору, не впливає на дійсність цього додаткового договору, враховуючи наявність рішення Бориспільської міської ради 31.01.2012 р. № 1637-21-VI.

Стосовно посилань скаржника на скасування органом міської ради свого рішення від 31.01.2012 р., то такий довід не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки вони не заявлялись позивачем під час розгляду справи місцевим судом, не подавалось останнім і відповідних доказів на підтвердження цих доводів, тобто вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції, та не розглядались в апеляційному суді, а відтак в силу приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не підлягають оцінці судом касаційної інстанції.

Виходячи з того, що судами, при вирішенні даного спору, не встановлено обставин, з якими законодавство пов'язує можливість розірвання додаткового договору від 10.02.2012 р., суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення у даній справі прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків дійсним обставинам справи, тому підстав для їх скасування або зміни не вбачається.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Бориспільської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. у справі № 911/2029/13 господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді: М. Данилова

Т. Данилова