ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року Справа № 904/224/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівВладимиренко С.В., Кролевець О.А.,перевіривши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо- збагачувальний комбінат"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 (головуючий суддя Джихур О.В., судді Дмитренко Г.К., Дармін М.О.)на рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2016 (суддя Колісник І.І.)у справі№ 904/224/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо- збагачувальний комбінат"до1. Приватного акціонерного товариства "Тако", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Манітоба"провизнання векселів такими, що не підлягають виконанню,за участю представниківпозивачане з'явились,відповідача-1не з'явились,відповідача-2Колосовський Ю.О.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2016 у справі № 904/224/15, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.2016, Публічному акціонерному товариству "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відмовлено у позові про визнання такими, що не підлягають виконанню, простих векселів (в частині зобов'язань ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити суму грошових коштів на користь ЗАТ "Тако") від 02.11.2007 за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013, серії: АА 0103649 на суму 60.590,40 грн., АА 0103650 на суму 170.014,89 грн., АА 0651736 на суму 161.999,80 грн., АА 0651737 на суму 278.329,60 грн., АА 0651738 на суму 92.730,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 241 ЦК України, ст.ст. 8, 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, ст. 43 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що спірні векселі були підписані неуповноваженою на це особою та дійшли помилкового висновку про подальше їх схвалення юридичною особою.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представник позивача та відповідача-1 не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача-2, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (позивач), Закритому акціонерному товариству "Тако", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Тако" (відповідач-1), були видані прості векселі від 02.11.2007 за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013, серії: АА 0103649 на суму 60.590,40 грн., АА 0103650 на суму 170.014,89 грн., АА 0651736 на суму 161.999,80 грн., АА 0651737 на суму 278.329,60 грн., АА 0651738 на суму 92.730,00 грн.

Вказані векселі містять підписи заступника голови Правління з фінансів та бюджету ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" за довіреністю № 52-16/95/113 від 29.12.2006 і головного бухгалтера без зазначення їх прізвищ та скріплені печаткою товариства. Зворотній бік векселів містить підписи генерального директора ЗАТ "Тако" ОСОБА_5 і головного бухгалтера ОСОБА_6 без зазначення особи пред'явника.

Листом № 61 від 12.12.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Манітоба" повідомило позивача про те, що ТОВ "Манітоба" є векселедержателем простих векселів згідно з переліком (додаток № 1), які видані ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", та у зв'язку з настанням строку платежу за векселями направило для проведення оплати до 20.12.2013 акт пред'явлення векселів до платежу разом із копіями векселів.

У наведених переліку та акті під порядковими номерами 10 - 14 значаться прості векселі серії АА 0103649, 0103650, 0651736, 0651737, 0651738 зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013, першим векселедержателем яких є ЗАТ "Тако", а контрагентом, у якого ці векселі були придбані, - ТОВ "Приват Сток Сервіс".

Придбання відповідачем-2 спірних векселів у вказаного контрагента підтверджується також копією укладеного між ними договору на комісійне обслуговування № К-56-05 від 16.03.2005.

Позивач вважає, що вищевказані векселі підписані заступником Голови правління фінансів та бюджету Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_7 та головним бухгалтером ОСОБА_8 з перевищенням повноважень, а тому у Приватного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не виникло зобов'язань з оплати зазначених векселів.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, пов'язані з обігом векселів та відповідно до ст. 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" регулюються, зокрема, Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон).

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, як і до переказних векселів, в тій мірі, в якій вони сумісні з природою цих документів, в тому числі у відношенні: строку платежу (статей 33 - 37), позовної давності (статті 70 і 71) та інші.

Відповідно до роз'яснень, наданих в постанові Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 №5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів", вексельні правочини (зокрема щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202 - 211, 215 - 236, 509 - 609 Цивільного кодексу України. Тому за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми Цивільного кодексу України з урахуванням їх особливостей.

Відповідно до ст. 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Перелік обов'язкових реквізитів для простого векселя наведено у ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, відповідно до якої простий вексель містить: назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні"

(в редакції, чинній на момент видачі спірних векселів) вексель підписується від імені юридичних осіб власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

За приписами ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 99 Цивільного кодексу України виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу (простою більшістю від числа присутніх учасників).

Згідно з п. 9.3 статуту Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (в редакції, чинній на час видачі спірних векселів) виконавчим органом цього Товариствам є правління, що є колегіальним органом, який здійснює керівництво його поточною діяльністю. Правління діє в інтересах Товариства у порядку, визначеному законодавством України, цим статутом, Положенням "Про правління" та іншими внутрішніми нормативними актами Товариства.

Відповідно до пп. 9.3.5 цього статуту роботою правління керує голова правління, який обирається загальними зборами Товариства строком на 3 роки. Голова правління або виконуючий обов'язки голови правління у процесі виконання своїх функцій має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства, у тому числі: представляти Товариство у взаємовідносинах з юридичними і фізичними особами, державними та іншими органами і організаціями, у суді, господарському і третейському суді, в інших судових установах; укладати цивільно-правові угоди з правом одноособового їх підпису; розпоряджатися майном і грошовими коштами Товариства у межах, встановлених законодавством України, цим статутом та внутрішніми нормативними актами Товариства тощо.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Згідно з ч. 3 ст. 244 цього Кодексу довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи (ст. 246 Цивільного кодексу України).

Підпунктом 9.3.5 статуту Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" право видавати довіреності на здійснення дій від імені Товариства надано голові правління або виконуючому обов'язки голови правління.

На підставі наданих позивачем доказів, а саме: наказу № 457 від 04.03.2003 про переведення на іншу роботу, наказу № 454 від 06.05.2010 про звільнення за прогул, наказу (розпорядження) № 1642 від 01.11.2002 про переведення на іншу роботу, наказу (розпорядження) № 427 від 30.04.2010 про припинення трудового договору (контракту), судами встановлено, що посади заступника голови правління з фінансів та бюджету Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та головного бухгалтера на дату видачі спірних векселів займали відповідно ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Зазначену обставину, а також підписання спірних векселів вказаними особами сторони не заперечують.

При цьому суди відзначили, що позивач належними доказами не довів, що довіреність за № 52-16/95/113 від 29.12.2006 ОСОБА_7 не видавалася. Відсутність обліку виданих довіреностей на підприємстві не звільняє позивача від доведення обставин, на які він посилається, належними і допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з судами і щодо того, що питання стосовно відповідності вищевказаних векселів вимогам статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі щодо їх обов'язкових реквізитів не є спірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З огляду на викладене судами встановлено, що під час підписання спірних векселів заступник голови правління ОСОБА_7 діяв на підставі довіреності, спірні векселі були підписані зазначеними у них особами, відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" та ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, а відтак не мають дефекту форми.

Відповідно до пп. 9.3.6 статуту позивача (в редакції, чинній на момент видачі спірних векселів) прийняття рішень про випуск векселів належить до компетенції правління Товариства.

Пункт 3.4 Положення про правління позивача передбачає, що правління Товариства в межах своєї компетенції подає на узгодження спостережній (наглядовій) раді рішення про випуск векселів.

Відтак рішення про випуск векселів повинно було прийматись правлінням Товариства за результатом його засідання з відповідним оформленням.

Згідно з довідкою позивача № 52-16/1467 від 24.12.2014, підписаною секретарем правління Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", станом на 24.12.2014 у Публічному акціонерному товаристві "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яке до 20.01.2014 мало назву Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", не виявлено будь-яких протоколів (копій протоколів) засідання правління Товариства, які містять рішення правління Товариства про видачу та/або випуск векселя (векселів) на користь Приватного акціонерного товариства "Тако" чи про погашення заборгованості Товариства перед ПрАТ "Тако" шляхом видачі векселя.

Як свідчать надані позивачем суду копії протоколів засідання правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від 26.01.2007, 29.03.2007, 03.04.2007, 27.06.2007, 20.09.2007, 28.09.2007, 21.11.2007, 22.11.2007, 23.11.2007 на розгляд правління цього Товариства у 2007 році не виносились питання та не приймались рішення з приводу видачі будь-яких векселів.

Відсутні будь-які відомості щодо цього і у наданих позивачем суду копіях протоколів загальних зборів від 19.11.2008 № 1/2008 та від 09.06.2014.

Таким чином видача спірних векселів заступником голови правління Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_7 лише на підставі довіреності відбулася з перевищенням наданих йому повноважень.

Враховуючи те, що вексельні правочини (зокрема щодо видачі, акцептування /в т.ч. в порядку посередництва/, індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (ст. 202-211, 215-236, 509-609 Цивільного кодексу України), судами досліджено питання щодо подальшого схвалення правочину з видачі спірних векселів.

Як встановлено судами, спірні векселі були видані позивачем на виконання умов мирових угод, затверджених ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2007 у справі № 4-38, від 27.11.2007 у справі № 18-49, від 23.11.2007 у справі №14/16-389, від 20.11.2007 у справі №10-141 з метою оплати за виконані роботи і поставлену продукцію, що підтверджує існування у Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" грошових зобов'язань перед Закритим акціонерним товариством "Тако".

Мирові угоди були підписані з боку Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" головою правління ОСОБА_9 та скріплені печаткою Товариства.

Із наданого позивачем суду реєстру виданих векселів вбачається, що у листопаді 2007 року спірні векселі були внесені до цього реєстру як такі, що видані векселедавцем - ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Крім того за змістом наданої позивачем суду довідки від 15.04.2016 № 52-06/366 станом на 15.04.2016 в його бухгалтерському обліку наявна заборгованість за векселями: АА 0103649 від 02.11.2007 на суму 60.590,40 грн.; АА 0103650 від 02.11.2007 на суму 170.014,89 грн., АА 0651736 від 02.11.2007 на суму 161.999,80 грн., АА 0651737 від 02.11.2007 на суму 278.329,60 грн., АА 0651738 від 02.11.2007 на суму 92.730,00 грн.

З урахуванням наведеного судами встановлено, що Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" в подальшому було схвалено правочини щодо видачі спірних векселів.

Посилання скаржника на те, що відповідач-1 був обізнаний з процедурою видачі векселів Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на тій підставі, що мирова угода підписана керівником позивача відповідно до статуту є безпідставним, оскільки на момент підписання мирової угоди відповідачем-1 перевірялися саме повноваження директора позивача на підписання мирової угоди, а не повноваження щодо видачі векселів з урахуванням того, що мирові угоди укладені на стадії виконання рішення суду та видача векселів є різними правочинами.

Крім того судами встановлено, що затвердження звітів про результати фінансово-господарської діяльності Товариства відбувалося на підставі звітів ревізійної комісії, що, зокрема, підтверджується протоколом № 1/2008 загальних зборів Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від 19.11.2008. Отже ревізійна комісія не виявила будь-яких порушень, пов'язаних з видачею неповноважною особою спірних векселів, відповідні докази в матеріалах справи відсутні.

Матеріали справи також не містять доказів щодо притягнення до відповідальності заступника голови правління Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_7 за дії, пов'язані з перевищенням службових обов'язків. А згідно з наказом № 454 від 06.05.2010 ОСОБА_7 був звільнений за прогул.

Доводи скаржника з приводу того, що рішення про випуск векселів, як це передбачено пп. 9.3.6 Статуту Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", не приймалося, колегія суддів відхиляє, оскільки рішення про випуск векселів в погашення заборгованості перед Закритим акціонерним товариством "Тако" втілено у мирових угодах, які затверджені ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області у зазначених справах. Мирові угоди підписані головою правління Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_9, до повноважень якого згідно п. 9.3.5 вказаного Статуту віднесено укладення цивільно-правових угод з правом одноособового їх підпису. При цьому позивач не заперечує дійсність мирових угод, підписаних головою правління ОСОБА_9

Також суди зауважити, що за весь час з моменту видачі позивачем спірних векселів (2007 рік) до моменту звернення до господарського суду з даним позовом (2015 рік) у позивача не виникало будь-яких заперечень щодо виданих векселів за підписом заступника голови правління ОСОБА_7

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також ґрунтуються на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 у справі № 904/224/15 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіС.В. Владимиренко О.А. Кролевець