Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року Справа № 912/1948/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Воліка І.М. (доповідача), Демидової А.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції"на постанову від 30.03.2016Дніпропетровського апеляційного господарського судузаяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт"про заміну сторони правонаступникому справі№ 912/1948/15 господарського суду Кіровоградської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції"доПриватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Етал"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаОСОБА_4простягнення 41089420,09 грн.В судове засідання прибули представники сторін:позивачаІванов Ф.О. (дов. від 21.12.2015 № 102/03);відповідачане з'явились;третьої особине з'явились;заявникаГрибенко Ю.П. (дов. 09.04.2016 № б/н);ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2015 у справі № 912/1948/15, позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Етал" (надалі - ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "Етал") на користь Акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (надалі - ПАТ (АТ) "Банк "Національні інвестиції") борг по сплаті кредиту у сумі 39141059,27 грн, борг по сплаті відсотків у сумі 1825596,56 грн, пеню у сумі 114997,95 грн, 3 % річних у сумі 6383,27 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 73072,69 грн; у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 1383,04 грн. відмовлено.

15.09.2015 на виконання зазначеного рішення господарським судом видано відповідний наказ, який 12.11.2015 прийнятий на виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, виконавче провадження № 49337112 з примусового виконання вказаного наказу.

16.12.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" (надалі - ТОВ "Фактор-Комфорт") звернулося до господарського суду з заявою про заміну ПАТ "Банк "Національні інвестиції" як стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання вищезазначеного наказу господарського суду на його правонаступника - ТОВ "Фактор-Комфорт" до якого на підставі Договору № 499-07 відступлення права вимоги від 17.09.2015 перейшло право вимоги виконання зобов'язання за Кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007, укладеним між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_4

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 20.01.2016 у справі № 912/1948/15 (суддя Балик В.М.), у задоволенні заяви ТОВ "Фактор-Комфорт" про заміну сторони правонаступниким відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 у справі № 912/1948/15 (колегія суддів: Чоха Л.В. - головуючий, судді - Джихур О.В., Чимбар Л.О.) апеляційну скаргу ТОВ "Фактор-Комфорт" задоволено; ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 20.01.2016 по справі № 912/1948/15 скасовано; заяву ТОВ "Фактор-Комфорт" про заміну сторони її правонаступником задоволено; замінено ПАТ "Банк "Національні інвестиції" як стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Кіровоградської області по справі № 912/1948/15 за позовом ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "Етал" про стягнення 41089420,09 грн. на його правонаступника - ТОВ "Фактор-Комфорт"; стягнуто з ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на користь ТОВ "Фактор-Комфорт" витрати на сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги у сумі 1378,00 грн.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач - ПАТ "Банк "Національні інвестиції" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 скасувати, а ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 20.01.2016 залишити в силі. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми матеріального права та порушено процесуальні норми, і зокрема, частини 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 42, 43, 22, 25 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), оскільки обов'язок доказування обставин щодо переходу прав до Фактора було перекладено на Банк, не враховано норми спеціального закону неплатоспроможного банку, за яким угоди щодо відмови від своїх майнових прав є нікчемними, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заявник - ТОВ "Фактор-Комфорт" у відзиві на касаційну скаргу вказав на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2016 у справі № 826/24648/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016, визнано протиправним та скасовано наказ Тимчасової адміністрації ПАТ "Банк "Національні інвестиції" "Щодо заходів пов'язаних із наслідками виявлення нічемних правочинів (договорів)" від 28.09.2015 № 38, в частині договорів, укладених з ТОВ "Фактор-Комфорт", що свідчить про правомірність укладеного між Банком та Фактором договору уступки прав вимоги.

Позивач - ПАТ "Банк "Національні інвестиції" у додаткових письмових поясненнях вказав, що до компетенції адміністративних судів не відноситься вирішення господарських спорів, і зокрема, щодо правової оцінки нікчемності договорів, а отже не можливо враховувати практику суду, юрисдикція якого не поширюється на спірні правовідносини.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваного судового акту.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представників позивача та заявника, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що між ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "Етал" (Співпозичальник) та АТ "Національні інвестиції" (кредитор) укладений Договір від 22.12.2014 про встановлення солідарного обов'язку за Кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007, відповідно до умов якого Співпозичальник прийняв на себе солідарний обов'язок по всім зобов'язанням Позичальника за Кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007, укладеним між Кредитором та ОСОБА_4, в редакції, викладеній у Додатковій угоді № 11 від 22.12.2014, за умовами якого Позичальник зобов'язаний повернути Кредитору кредит, наданий у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 1736354,76 доларів США з процентною ставкою 15 % річних, зі строком повернення кредиту до 17.12.2015 включно.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2015 стягнуто з ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "Етал" на користь АТ "Банк "Національні інвестиції" борг по сплаті кредиту у сумі 39141059,27 грн., борг по сплаті відсотків у сумі 1825596,56 грн, пеню у сумі 114997,95 грн, 3 % річних у сумі 6383,27 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 73072,69 грн.; у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 1 383,04 грн. відмовлено. На виконання вказаного рішення 15.09.2015 видано відповідний наказ, за яким 12.11.2015 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу.

17.09.2015 між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" (Первісний кредитор) та ТОВ "Фактор-Комфорт" (Новий кредитор) укладений Договір відступлення права вимоги № 499-07, згідно умов якого Первісний кредито відступив Новому кредитору право вимоги усіх своїх прав за Кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007 з моменту підписання цього Договору. Новий кредитор зобов'язаний здійснити компенсацію вартості отриманого права вимоги на користь Первісного кредитора у сумі 41979774,27 грн. шляхом перерахування вартості вимоги в безготівковій формі в строк до 18.09.2015.

У зв'язку з викладеними обставинами ТОВ "Фактор-Комфорт" як Новий кредитор звернулося до господарського суду з заявою про заміну ПАТ "Банк "Національні інвестиції" як стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду про стягнення 41089420,09 грн. на його правонаступника - ТОВ "Фактор-Комфорт".

Процесуальне правонаступництво врегульовано ст. 25 ГПК України, згідно з частиною 1 якої, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із частиною 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" у у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Місцевий господарський суд приймаючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони правонаступником, виходив з того, що за Договором відступлення права вимоги № 499-07 від 17.09.2015 відступлено право вимоги виконання зобов'язання боржником ОСОБА_4, втім повідомлення про відступлення права вимоги від 29.09.2015 направлено на адресу ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "Етал", який є стороною (боржником) виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Кіровоградської області від 15.09.2015 у справі № 912/1948/15, при цьому у повідомленні зазначено підставу набуття права вимоги до боржника договір від 04.09.2015, а не від 17.09.20015; також суду не надано доказів перерахування Новим кредитором грошових коштів на рахунок Первісного кредитора, оскільки платіжне доручення № 105 від 17.09.2015 на суму 41979774,27 грн. не має відмітки банку щодо проведення операції, а у графі "призначення платежу" міститься посилання на Договір № 499-07 від 16.09.2015, а не № 499-07 від 17.09.2015.

Крім того, суд першої інстанції вказав те, що заявник не оскаржив наказ тимчасової адміністрації ПАТ "Банк "Національні інвестиції" від 25.09.2015 № 38 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)" в частині визнання нікчемним Договору відступленні права вимоги № 499-07 від 17.09.2015.

Апеляційний господарський суд повторно переглядаючи справу не погодвися з такими висновками місцевого суд з огляду на те, що за час існування правовідносин, які виникли на підставі Кредитного договору № 499-07 від 13.07.2007, сторонами до нього укладалися додаткові угоди, у тому числі і Договір від 22.12.2014 про встановлення солідарного обов'язку за Кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007, на підставі якого здійснено стягнення з солідарного боржника - ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "Етал" відповідно до рішення господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2015 у даній справі, а отже до Нового кредитора - ТОВ "Фактор-Комфорт" перейшли права Первісного кредитора за Договором № 499-07 від 13.07.2007 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі право на кредитну заборгованість, яку стягнуто за рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2015 у даній справі.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. Договору відступлення права вимоги №499-07, Новий кредитор здійснює компенсацію вартості отриманого права вимоги на користь Первісного кредитора в сумі 41979774,27 гривень, що дорівнює вартості отриманого права вимоги у гривні за курсом гривні до долара США, встановленого Національним банком України станом на 17.09.2015 (1 долар = 21,822599 грн.). Оплата здійснюється шляхом перерахування первісному кредитору вартості на вимоги в безготівковій формі в строк до 18.09.2015 на рахунок №373958006 в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" МФО 300498.

Згідно довідки № 2007/03 від 29.03.2016 наданої Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" встановлно, що 17.09.2015 банк отримав грошову суму 41979774,27 грн., перераховану ТОВ "Фактор-Комфорт" на виконання Договору про відступлення права вимоги № 499-07 від 17.09.2015.

За встановлених обставин, апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що Договір про відступлення права вимоги № 499-07 є відплатним і ніяким чином не порушує інтереси банку та його вкладників.

Виходячи з правового аналізу ст. 25 ГПК України та частини 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", процесуальне правонаступництво як перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи відбувається у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення, тому для вирішення питань можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Приписами ст. ст. 512 - 514 Цивільного кодексу України передбачається заміна кредитора у зобов'язанні, зокрема, в разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, Рішенням дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 172 від 17.09.2015 розпочата процедура виведення АТ "Банк "Національні інвестиції" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на три місяці з 18.09.2015 року по 17.12.2015 включно. Тмчасовою адміністрацією, на підставі пункту 7 частини 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виданий наказ за № 38 від 25.09.2015, яким визнано нікчемним Договір № 499-07 від 17.09.2015 про відступлення права вимоги, укладений між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор-Комфорт", як такий, що укладений банком на умовах, які передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

Разом з тим, правочин щодо відступлення прав вимоги, окрім відповідної форми, має відповідати іншим загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, адже їх недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) є підставою для недійсності правочину відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України. Зокрема, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Тобто сторони нікчемного правочину не зобов'язані виконувати його умови, причому навіть і тоді, коли суд не визнає його недійсним, а в силу частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за умовами Договору № 499-07 від 17.09.2015 про відступлення права вимоги банк не тільки передає право вимоги боргу за Кредитним договором № 499-07, а й отримує від ТОВ "Фактор-Комфорт" суму боргу, проіндексовану за курсом долара станом на 17.09.2015, яку банк отримав 17.09.2015 на виконання умов цього Договору, чим спростовується посилання позивача щодо укладення правочину, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

За встановлених обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом здійснено неправильну правову оцінку усіх обставин справи з урахуванням вимог дійючого законодавстава, оскільки Договір № 499-07 про відступлення права вимоги від 17.09.2015 укладений відповідно до ст. ст. 512 - 514 Цивільного кодексу України, з дотриманням вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, а тому в силу приписів ст. 25 ГПК України та частини 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" є правовою підставод для здійснення заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, у зв'язку з чим ухвалу місцевого суду скасовано та прийнято рішення про задоволення заяви про заміну сторони правонаступником.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які жодним чином не спростовуються доводами, викладеними у касаційній скарзі, та вважає за необхідне зазначити, що матеріали даної справи свідчать про те, що оскаржувана позивачем постанова суду апеляційної інстанції прийнята за результатами повного і всебічного розгляду всіх обставин справи на підставі наданих сторонами доказів, сукупність яких підтверджує наявність правових підстав для задоволення заяви про заміну сторони правонаступником.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують вказаного висновку суду апеляційної інстанції та зводяться до необхідності вирішення касаційною інстанцією питань про додаткову перевірку доказів, що суперечить вимогам статті 1117 ГПК України, тому до уваги не приймаються.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції надано правильну юридичну оцінку доводам і запереченням сторін та наявним у матеріалах справи доказам, при цьому скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, його доводи не спростовують мотивованого висновку викладеного в оскаржуваній постанові, що дає підстави для залишення постанови суду апеляційної інстанції без змін.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на ПАТ "Банк "Національні інвестиції".

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 у справі № 912/1948/15 залишити без змін.

Головуючий, суддя І.М. Волік

Судді : А.М. Демидова

С.Р. Шевчук