Історія справи

Постанова ВГСУ від 19.08.2015 року у справі №922/934/13-г
Постанова ВГСУ від 14.05.2014 року у справі №922/934/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 922/934/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Губенко Н.М., Іванової Л.Б. (доповідач),розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2014у справі№ 922/934/13-г Господарського суду Харківської областіза позовомОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія"прозобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

позивача-1: не з'явилися

позивача-2: не з'явилися

позивача-3: не з'явилися

позивача-4: не з'явилися

позивача-5: не з'явилися

позивача-6: не з'явилися

позивача-7: не з'явилися

відповідача: Пилипко А.Г., дов. від 10.05.2013 б/н

ВСТАНОВИВ:

Фізичні особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 звернулися до Господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 18.04.2013) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія" про:

- стягнення з ТОВ "Актінія" вартості частини нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, пропорційно їх часткам в статутному фонді Товариства, на користь: ОСОБА_4 - 5,36 % - 44166,40 грн., ОСОБА_5 - 11,32 % - 93276,80 грн., ОСОБА_6 - 4,54 % - 37409,60 грн., ОСОБА_7 - 3,86 % - 31806,40 грн., ОСОБА_8 - 4,54 % - 37409,60 грн., ОСОБА_9 - 3,91 % - 32218,40 грн., ОСОБА_10 - 4,54 % - 37409,6 грн.;

- стягнення з ТОВ "Актінія" на користь позивачів частини прибутку підприємства за підсумками роботи за 2013 рік пропорційно їх часткам у статутному фонді Товариства;

- стягнення з ТОВ "Актінія" судового збору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.05.2013 у справі № 922/934/13-г (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М, судді Гетьман Р.А., Лакіза В.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2013 у справі № 922/934/13-г скасовано частково та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Актінія" на користь ОСОБА_4 вартість частини майна у статутному капіталі ТОВ "Актінія", пропорційно частці учасника, який вийшов, - 5,36% у розмірі 44166,40 грн., судовий збір (у тому числі за подання апеляційної скарги) у розмірі 1324,80 грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 736,00 грн.

Стягнуто з ТОВ "Актінія" на користь ОСОБА_5 вартість частини майна у статутному капіталі ТОВ "Актінія", пропорційно частці учасника, який вийшов, - 11,32% у розмірі 93276,80 грн., судовий збір (у тому числі за подання апеляційної скарги) у розмірі 2798,55 грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 736,00 грн.

Стягнуто з ТОВ "Актінія" на користь ОСОБА_6 вартість частини майна у статутному капіталі ТОВ "Актінія", пропорційно частці учасника, який вийшов, - 4,54% у розмірі 37409,60 грн., судовий збір (у тому числі за подання апеляційної скарги) у розмірі 1122,45 грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 736,00 грн.

Стягнуто з ТОВ "Актінія" на користь ОСОБА_7 вартість частини майна у статутному капіталі ТОВ "Актінія", пропорційно частці учасника, який вийшов, - 3,86% у розмірі 31806,40 грн., судовий збір (у тому числі за подання апеляційної скарги) у розмірі 954,05 грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 736,00 грн.

Стягнуто з ТОВ "Актінія" на користь ОСОБА_8 вартість частини майна у статутному капіталі ТОВ "Актінія", пропорційно частці учасника, який вийшов, - 4,54% у розмірі 37409,60 грн., судовий збір (у тому числі за подання апеляційної скарги) у розмірі 1122,45 грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 736,00 грн.

Стягнуто з ТОВ "Актінія" на користь ОСОБА_9 вартість частини майна у статутному капіталі ТОВ "Актінія", пропорційно частці учасника, який вийшов, - 3,91% у розмірі 32218,40 грн., судовий збір (у тому числі за подання апеляційної скарги) у розмірі 966,25 грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 736,00 грн.

Стягнуто з ТОВ "Актінія" на користь ОСОБА_10 вартість частини майна у статутному капіталі ТОВ "Актінія", пропорційно частці учасника, який вийшов, - 4,54% - 37409,60 грн. судовий збір (у тому числі за подання апеляційної скарги) у розмірі 1122, 45 грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 736,00 грн.

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2013 у справі № 922/934/13-г - без змін.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 у справі № 922/934/13-г та направити справу на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по суті в іншому складі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивачі не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно Додаткової угоди до Установчого договору про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія" (далі - Товариство), позивачі були учасниками ТОВ "Актінія" із частками у статутному капіталі Товариства у наступних розмірах: ОСОБА_4 - 5,36%, ОСОБА_5 - 11,32%, ОСОБА_6 - 4,54%, ОСОБА_7 - 3,86%, ОСОБА_8 - 4,54%, ОСОБА_9 - 3,91%, ОСОБА_10 - 4,54%.

Апеляційним господарським судом з'ясовано, що 08.11.2012 позивачі подали до Товариства нотаріально посвідчені заяви про вихід зі складу учасників Товариства, повернення належної їм частки майна в статутному капіталі та проведення виплати належної їм частки у прибутку Товариства.

05.12.2012 відбулися збори засновників Товариства, на яких прийняті рішення, оформлені протоколом №2 від 05.12.2012, згідно із якими, зокрема, вирішено вивести зі складу засновників Товариства: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також вирішено на 13.12.2012 підготувати баланс підприємства для ознайомлення зборів засновників з метою підрахунку цін часток статутного фонду, прибутку підприємства та уточнення дати виплати.

Оскільки відповідачем не було вчинено дій щодо визначення суми та дати здійснення розрахунків із позивачами у зв'язку із виходом із Товариства та не виплачено вартість частини майна Товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі і належну їм частку прибутку Товариства, позивачі звернулися за захистом своїх прав до суду з вимогами зобов'язати Товариство здійснити належні їм виплати.

Згідно із ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ вправі у будь-який час вийти з товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з позицією апеляційного господарського суду про те, що моментом виходу позивачів із складу учасників Товариства є 08.11.2012.

Правові наслідки виходу учасника з товариства передбачені частиною 2 статті 148 Цивільного кодексу України, згідно із приписами якої учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Судом апеляційної інстанції визначено, що відповідно до п. 10.3 Установчого договору Товариства при виході учасника із товариства йому виплачується вартість частини майна товариства пропорційно його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Зазначене положення Статуту Товариства кореспондується з нормою частини 1 статті 54 Закону України "Про господарські товариства".

Тобто, Статут Товариства не містить відмінних від приписів закону положень про порядок та спосіб обчислення вартості частки учасника, що підлягає виплаті при його виході з Товариства, а також порядку і строку її виплати.

Зі змісту протоколу №2 від 05.12.2012 судом апеляційної інстанції встановлено, що на загальних зборах засновників Товариства було прийнято рішення підготувати на 13.12.2012 баланс підприємства для ознайомлення зборів засновників з метою підрахунку цін часток статутного фонду, прибутку підприємства та уточнення дати виплати.

Апеляційним господарським судом також з'ясовано, що фінансовий звіт за результатами роботи Товариства за 2012 був підготовлений та зданий в органи статистичної звітності 07.02.2013.

Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявність фінансового звіту Товариства за 2012 рік є підставою для розрахунку вартості частини майна та частини прибутку Товариства пропорційно часткам учасників, що вийшли із Товариства, і здійснення її виплати.

Зважаючи на те, що відповідачем не було визначено суми та дати здійснення виплат позивачам вартості частини майна Товариства, пропорційно їх часткам у статутному капіталі, а на момент винесення постанови апеляційним господарським судом вказані виплати не були здійснені відповідачем, що свідчить про ухилення Товариства від виконання зобов'язань перед позивачами, та врахувавши загальні засади судочинства, такі, як справедливість, добросовісність та розумність, а також приписи статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, якою гарантовано кожній особі право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суд апеляційної інстанції задовольнив позовні вимоги щодо виплати вартості частини майна Товариства пропорційно часткам позивачів у статутному капіталі, скасувавши рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2013 в частині відмови у задоволенні вказаних вимог.

Вирішуючи питання про вартість частини майна Товариства, що підлягає виплаті позивачам, судом апеляційної інстанції було встановлено, що згідно із Звітом про оцінку цілісного майнового комплексу Товариства, наданого позивачами, ринкова вартість цілісного майнового комплексу ТОВ "Актінія", що складається із 2-х магазинів, вбиральні та загородження, станом на 26.03.2013 складає 824000 грн. з урахуванням ПДВ.

Натомість, з наявної в матеріалах справи копії балансу ТОВ "Актінія" станом на 1 січня 2013 судом апеляційної інстанції було з'ясовано, що залишкова вартість необоротних активів товариства складає 68,6 тис. грн.

Відповідно до висновку призначеної судом апеляційної інстанції судової будівельної-технічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл. проф. М.С.Бокаріуса № 6712 від 30.12.2013 ринкова вартість нерухомого майна, що належить ТОВ "Актінія", а саме: приміщень нежитлової будівлі з напівпідвалом загальною площею 549,70 кв.м., ганку, оглядової ями; надвірних споруд: металевої естакади, вбиральні та зливної ями, з урахуванням його технічного стану (фізичного зносу) станом на грудень 2013 року (дата виконання експертизи) складає 1059090,00 грн.

Дослідивши вказаний висновок судово-будівельної експертизи та прийнявши його як належний доказ у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оцінка цілісного майнового комплексу у розмірі 824000,00 грн., визначена у звіті від 26 березня 2013 не є завищеною, та визнав обґрунтованим розмір позовних вимог, що обчислювались, виходячи із даного звіту.

Між тим, такий висновок суду апеляційної інстанції є передчасним та не ґрунтується на правильному застосуванні норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Як передбачено п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" у випадку неврегульованості в установчих документах порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодексу України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 Господарського кодексу України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Пунктом 3.7. Рекомендацій Президія Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" визначено, що вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові і поточні біологічні активи.

Враховуючи наведене, господарським судом може бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (був виключений) з товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів для обчислення вартості частини майна, належної до сплати такому учаснику.

Отже, при вирішенні спору судам з метою визначення активів та пасивів підприємства належало дослідити і відомості фінансової звітності Товариства, оскільки вартість майна, що підлягає оцінці, не є тотожною поняттю внеску до статутного капіталу (або вартості наявного нерухомого майна) і залежно від стану господарської діяльності товариства може не співпадати з ним за розміром.

Проте, частково задовольняючи позовні вимоги і виходячи лише з встановленої експертним шляхом вартості належного Товариству нерухомого майна, суд апеляційної інстанції не з'ясував, чи здійснювалась Товариством переоцінка балансової вартості основних засобів та коли саме, не дослідив питання наявності у товариства майнових зобов'язань та їх розміру, що може впливати на визначення вартості частки позивачів у майні Товариства.

Також, визначаючи вартість частини майна товариства пропорційно частці позивачів у статутному капіталі, суд апеляційної інстанції не врахував, що така вартість визначається на дату виходу, якою згідно із встановленими судом обставинами справи є 08.11.2012, та виходив з оцінки цілісного майнового комплексу Товариства, проведеної станом на 26.03.2013, не з'ясувавши, чи відбулися зміни у складі майна Товариства у вказаний період.

В свою чергу місцевий господарський суд, вирішуючи спір по суті, обмежився лише посиланням на строки виконання Товариством зобов'язання з виплати вартості частини майна при виході учасника, не встановивши при цьому відповідно до вимог ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" обставин затвердження Товариством звіту за рік, а також не надав оцінку обґрунтованості вимог позивачів в частині визначення розмірів таких виплат.

За таких обставин оскаржувані рішення та постанова не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства і тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного, об'єктивного встановлення обставин справи та визначення розміру вартості частини майна товариства, що підлягає виплаті позивачам на дату їх виходу із Товариства і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Відповідно до статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 у справі № 922/934/13-г скасувати.

Справу № 922/934/13-г передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя: Т. Козир

судді: Н. Губенко

Л. Іванова