Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. – головуючий, судді Бенедисюк І.М., Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Рівне (далі – відділення АМК),

на рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2013 та

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013

зі справи № 5015/7513/11

за заявою державного територіально-галузевого об’єднання “Львівська залізниця”, м. Львів (далі – ДТГО “Львівська залізниця”),

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 02.02.2012

за позовом відділення АМК

до ДТГО “Львівська залізниця”

про стягнення штрафу в сумі 17 000 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Львівської області від 02.02.2012 у даній справі, яке набрало законної сили, задоволено позов відділення АМК про стягнення з ДТГО “Львівська залізниця” штрафу в сумі 17 000 грн. та пені в сумі 9 690 грн. на підставі рішення адміністративної колегії відділення АМК від 30.08.2011 № 75 у справі № 03-1/31-11 про порушення конкурентного законодавства (далі – рішення № 75).

           ДТГО “Львівська залізниця” звернулося з заявою про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 02.02.2012 за нововиявленими обставинами та подало клопотання про відновлення пропущеного строку подання заяви, що обчислюється місяцем і встановлений частиною першою статті 113 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).

Постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2013 прийняті за результатами такого перегляду судові акти скасовано, а справу було передано на новий розгляд.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.07.2013 (суддя Рим Т.Я.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 (колегія суддів у складі: суддя Хабіб М.І. – головуючий, судді Данко Л.С., Зварич О.В.), заяву ДТГО “Львівська залізниця” про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 02.02.2012 у справі за нововиявленими обставинами задоволено; дане рішення скасовано; прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відділення АМК у своїй касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 скасувати та відмовити в задоволенні згаданої заяви ДТГО “Львівська залізниця” внаслідок невірного застосування статті 112 ГПК України. На думку скаржника, рішення суду адміністративної юрисдикції про визнання протиправним та скасування рішення № 75 не є підставою для перегляду за нововиявленими обставинами та скасування рішення господарського суду в даній справі про стягнення накладеного рішенням № 75 штрафу та пені, оскільки рішення суду адміністративної юрисдикції прийнято після названого рішення господарського суду.

У відзиві на касаційну скаргу ДТГО “Львівська залізниця” просить залишити касаційну скаргу без задоволення з мотивів, наведених в даному відзиві.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги. Представники сторін у судове засідання не з’явилися. ДТГО “Львівська залізниця” надіслало клопотання про розгляд скарги без участі його представника.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини першої статті 112 ГПК України).

У прийнятті оскаржуваних судових актів господарські суди виходили з того, що: прийняте по суті спору зі справи рішення господарського суду Львівської області від 02.02.2012 ґрунтується на фактичних обставинах щодо законності та обґрунтованості рішення № 75; проте постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 у справі № 2а-10445/11/1370 за позовом ДТГО “Львівська залізниця”, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012, рішення № 75 визнано протиправним та скасовано, тобто встановлено, що рішення № 75 не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття.

Отже, від моменту прийняття рішення № 75 за своїм змістом було незаконним, не було правовою підставою, зокрема, для задоволення судового рішення про стягнення штрафу, і про це стало відомо на день набрання законної сили постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 у справі № 2а-10445/11/1370.

За таких обставин місцевий та апеляційний господарські суди за результатами розгляду відповідної заяви ДТГО “Львівська залізниця” дійшли правомірного висновку про необхідність скасування рішення господарського суду Львівської області від 02.02.2012 та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову відділення АМК про стягнення штрафу, накладеного рішенням № 75, та пені за прострочення виконання рішення № 75.

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.

Визначені законом підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 зі справи № 5015/7513/11 залишити без змін, а касаційну скаргу Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України – без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов