Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 13.09.2016 року у справі №910/32579/15 Постанова ВГСУ від 13.09.2016 року у справі №910/3...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року Справа № 910/32579/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Кролевець О.А., Самусенко С.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 18.04.2016 Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 у справі№ 910/32579/15 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тутковський інтегровані рішення"доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"простягнення 5 024 917,50 грн.,за участю представників: від позивачаФедоренко О.В.від відповідачаГромніцький Ю.П. ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тутковський інтегровані рішення" (далі - ТОВ "Тутковський інтегровані рішення") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") про стягнення заборгованості у розмірі 5 024 917,50 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2016 у справі № 910/32579/15 (суддя Грєхова О.А.) позов ТОВ "Тутковський інтегровані рішення" задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь позивача 5 024 917,50 грн. основного боргу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 (колегія суддів у складі: Буравльова С.І. - головуючого, Андрієнка В.В., Пономаренка Є.Ю.) рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2016 у справі № 910/32579/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2016 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 у справі № 910/32579/15, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені рішення та постанову і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.08.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 13.09.2016 о 10 год. 55 хв.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України", який надійшов до Вищого господарського суду України 05.09.2016, ТОВ "Тутковський інтегровані рішення" проти касаційної скарги заперечує і просить суд відмовити у її задоволенні, а оскаржувані рішення та постанову залишити без змін.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 09.09.2016 № 08.03-04/3888 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 910/32579/15.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.09.2016 для розгляду справи № 910/32579/15 визначено колегію суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий (доповідач), Кролевець О.А., Самусенко С.С.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 03.05.2012 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", правонаступником якої є ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (Замовник), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Володар" (далі - ТОВ "Володар") (Виконавець) було укладено договір про закупівлю послуг № 40-02 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець зобов'язується у 2012 році надати Замовнику послуги, зазначені в пункті 1.2 Договору, а Замовник - прийняти і оплатити послуги на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 1.2 Договору найменування послуг: консультативні послуги в наукових і технічних галузях, суміжних з будівництвом; проведення першочергових геологорозвідувальних робіт на нафту і газ. Детальний перелік та обсяг послуг зазначені у Геологічному завданні на надання послуг Додаток № 1 (Геологічне завдання) та Календарному плані на надання послуг Додаток № 2 (Календарний план).

Ціна цього Договору становить 34 979 010,00 грн., крім того ПДВ 6 995 802,00 грн., всього 41 974 812,00 грн. Ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.п. 3.1, 3.2 Договору).

Як передбачено п. 4.1 Договору, після укладення цього Договору Замовник може перерахувати на рахунок Виконавця авансовий платіж у розмірі 70 відсотків від суми, зазначеної у п. 3.1 Договору, що становить 24 485 307,00 грн., крім того ПДВ 4 897 061,40 грн., всього 29 382 368,40 грн.

Згідно з п. 4.2 Договору далі розрахунки за послуги проводяться шляхом поетапної оплати Замовником наданих послуг, після отримання Замовником рахунку на оплату, якісно підготовленої відповідно до вимог Геологічного завдання та Календарного плану звітної документації, та після підписання Замовником акта здачі-приймання наданих послуг по кожному виконаному етапу. При цьому із суми, яка повинна бути сплачена, вираховується питома частка авансового платежу. Розрахунки проводяться протягом 5 банківських днів від дати підписання Замовником без зауважень до наданих послуг акта здачі-приймання наданих послуг та отримання документів, передбачених цим пунктом.

У п. 10.1 Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з дати підписання Договору уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє до 31.12.2012 в частині надання послуг, а в частині здійснення розрахунків - до повного їх завершення.

03.05.2012 було затверджено Геологічне завдання на надання послуг "Детальні багатокомпонентні 2D сейсморозвідувальні дослідження на Краснопопівському підземному сховищі газу", що є Додатком № 1 до Договору.

У Додатку № 2 до Договору сторони погодили Календарний план надання послуг "Детальні багатокомпонентні 2D сейсморозвідувальні дослідження на Краснопопівському підземному сховищі газу".

Згідно зі зведеним актом № 1 здачі-приймання наданих послуг від 17.08.2012 та зведеним актом № 2 здачі-приймання наданих послуг від 20.12.2012, що підписані представниками сторін без зауважень та скріплені їх печатками, Товариством з обмеженою відповідальністю "Володар" були надані, а відповідачем прийняті послуги за Договором на загальну суму 41 974 812,00 грн. з ПДВ.

Також, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.06.2015 між ТОВ "Володар" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Надра інтегровані рішення", правонаступником якого є ТОВ "Тутковський інтегровані рішення" (Новий кредитор), було укладено договір відступлення права вимоги (далі - Договір відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 1.1 Договору відступлення права вимоги на умовах цього Договору Первісний кредитор передає свої права (відступає права вимоги), а Новий кредитор набуває усі права Первісного кредитора за договором № 40-02 від 03.05.2012 про надання послуг: консультативні послуги в наукових і технічних галузях, суміжних з будівництвом, проведення першочергових геологорозвідувальних робіт на нафту і газ (Детальні багатокомпонентні 2D сейсморозвідувальні дослідження на Краснопопівському підземному сховищі газу) (далі - Основний договір).

Згідно з п. 1.2 Договору відступлення права вимоги правами для цілей Договору розуміються усі існуючі права вимоги кредитора до НАК "Нафтогаз України" (Боржника), в обсязі та на умовах, що існують на момент відступлення, у т.ч. права вимоги грошових та інших зобов'язань за Основним договором.

Відступлення права вимоги заборгованості за Основним договором до Боржника Новому кредитору здійснюється без компенсації Первісному кредитору вартості такої заборгованості (п. 2.1 Договору відступлення права вимоги).

Пунктами 3.3, 3.4 Договору відступлення права вимоги передбачено, що внаслідок передачі (відступлення) за даним Договором Новому кредитору прав Первісного кредитора за Основним договором відбувається заміна кредитора у зобов'язанні, та Новий кредитор набуває усіх прав Первісного кредитора, зокрема, право вимагати від Боржника усіх грошових та інших зобов'язань. Відступлення права вимоги Первісним кредитором та набуття Новим кредитором права вимоги набувають чинності у момент укладення цього Договору, за умови його належного підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (п. 6.1 Договору відступлення права вимоги).

02.07.2015 позивач направив на адресу відповідача вимогу № 02/07/3, якою повідомив ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про заміну кредитора у зобов'язанні, а також просив останнього протягом трьох банківських днів погасити заборгованість за договором № 40-02 від 03.05.2012 у сумі 5 024 917,50 грн.

Позовні вимоги ТОВ "Тутковський інтегровані рішення" у даній справі обґрунтовані тим, що відповідач не сплатив заборгованість за договором про закупівлю послуг № 40-02 від 03.05.2012, у результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачам у сумі 5 024 917,50 грн.

При вирішенні даного спору суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до положень п. 4.2 Договору ПАТ "НАК "Нафтогаз України" повинно було виконати свої зобов'язання з оплати за надані послуги не пізніше 27.12.2012, однак, відповідач за надані послуги у повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 5 024 917,50 грн.

На підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 512, 513, 514, ч. 1 ст. 516, ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 610, 614, 629, ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903, ст. 905 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), з урахуванням Договору відступлення права вимоги, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача щодо сплати грошових коштів у сумі 5 024 917,50 грн. за послуги, надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Володар" згідно з договором про закупівлю послуг № 40-02 від 03.05.2012, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Також, щодо застосування до вимог ТОВ "Тутковський інтегровані рішення" позовної давності, суди попередніх інстанцій, з урахуванням положень ст. 257, ч. 1 ст. 261 ЦК України, дійшли висновку, що позивач звернувся до господарського суду з позовом у межах позовної давності.

Проте висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України у мотивувальній частині рішення господарського суду вказуються обставини справи, встановлені господарським судом, доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом (п.п. 1, 2, 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").

Так, у відзиві на позовну заяву, поданому до суду першої інстанції, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" повідомляло суд про те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України провадиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014000000000135 за фактами фіктивного підприємництва та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом; у зазначеному кримінальному провадженні розслідуються обставини створення фіктивних підприємств, зокрема, ТОВ "Володар". Як вказав відповідач, зазначені відомості було отримано від ГСУ НП України (лист від 29.02.2016 № 4677/24/1/2-2016), на підтвердження чого до відзиву додано копію цього листа.

Однак, наведені доводи відповідача залишені поза увагою судів попередніх інстанцій, належна правова оцінка їм та вищезазначеному листу Головного слідчого управління Національної поліції України судами не надана.

Крім того, під час розгляду даної справи у суді першої інстанції ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заявляло суду клопотання про надіслання матеріалів справи № 910/32579/15 до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві для розгляду питання про наявність порушень законності, що містять ознаки кримінальних дій, та зупинення провадження у справі до закінчення судового розгляду кримінального провадження № 12016100060002240. На підтвердження викладених у клопотанні обставин відповідач додав до клопотання, зокрема, копію зазначеного витягу із кримінального провадження.

Місцевий господарський суд не знайшов підстав для направлення матеріалів справи № 910/32579/15 до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, про що зазначив у своєму рішенні.

Проте всупереч вимог п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України у рішенні суду першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача, наведеним у вищезазначеному клопотанні, та не вказано доводів, за якими суд відхилив клопотання щодо надіслання матеріалів справи до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

У свою чергу, апеляційний господарський суд також не надав належної оцінки обставинам, наведеним у зазначеному клопотанні ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

Таким чином, оскаржувані судові рішення прийнято без належної правової оцінки спірних правовідносин з урахуванням вищевикладеного та положень ст. 517 ЦК України, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Отже, суди попередніх інстанцій припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.

Враховуючи встановлені ст. 1117 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають права касаційній інстанції встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2016 у справі № 910/32579/15 скасувати.

Справу № 910/32579/15 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді О.А. Кролевець

С.С. Самусенко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст