Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 року Справа № 6/87-05 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумахна ухвалугосподарського суду Сумської області від 22.10.2013та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 17.12.2013у справі № 6/87-05 господарського суду Сумської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "СумиТеко"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаззбут"провизнання банкрутомза участю представників сторін: не з'явились.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.10.2013 у справі № 6/87-05 заяву № 18520/13-10 від 10.07.2013 Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання поточних кредиторських вимог в сумі 11 921,82 грн. - задоволено частково, а саме: визнано поточні кредиторські вимоги УПФУ в м. Сумах до боржника ТОВ "Сумигаззбут" у сумі 8 582,42 грн. і включено їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, а в частині 3 339,40 грн. - у задоволенні заяви відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 у справі № 6/87-05 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Сумської області від 22.10.2013 у справі № 6/87-05 залишено без змін.

Не погоджуючись частково із рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 та ухвалу господарського суду Сумської області від 22.10.2013 у справі № 6/87-05, в частині невизнання судом грошових вимог УПФУ в м. Сумах в розмірі 3 339,40 грн., та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру поточні кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до ВАТ "Сумигаззбут" з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період з 25.11.2010 по 25.01.2013 у розмірі 3 339, 40 грн., посилаючись на порушення судами норм матеріального права, зокрема, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.09.2005 за заявою ТОВ "СумиТеко" порушено провадження у справі № 6/87-05 про банкрутство ТОВ "Сумигаззбут", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Сумської області від 25.11.2010 визнано ТОВ "Сумигаззбут" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шевича В.М.

У липні 2013 року УПФУ в м. Сумах звернулось до господарського суду з заявою № 18520/13-10 від 10.07.2013 про визнання поточних кредиторських вимог на суму 11 921,82 грн.

Суд першої інстанції в ухвалі від 22.10.2013 встановив, що борг по відшкодуванню пільгових пенсій за списком № 2 на суму 11 921,82 грн. нарахований за період з 25.02.2007 по 25.01.2013, поточна кредиторська заборгованість у зазначених розмірах підтверджується документами доданими кредитором до своїх заяв, в тому числі розрахунками кредитора щодо сплати зобов'язань.

За результатом розгляду вищезазначеної заяви, враховуючи той факт, що постановою від 25.11.2010 у справі № 6/87-05 боржника визнано банкрутом, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове визнання поточних кредиторських вимог УПФУ в м. Сумах до боржника ТОВ "Сумигаззбут" щодо заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 8 582,42 грн. і включив їх до четвертої черги вимог кредиторів, а в частині 3 339,40 грн. (за період з 25.11.2010 по 25.01.2013) - у задоволенні заяви відмовив.

Оскаржувана ухвала господарського суду Сумської області мотивована тим, що вимоги УПФУ в м. Сумах заявлені за період до визнання боржника банкрутом підлягають визнанню як поточні та включенню їх до реєстру вимог кредиторів, а вимоги заявлені за період, який настав після визнання боржника банкрутом (25.11.2010) задоволенню не підлягають.

Не погодившись частково із висновком суду першої інстанції, УПФУ в м. Сумах звернулось із апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду, в якій просило визнати та включити до реєстру вимог кредиторів поточні кредиторські вимоги УПФУ в м. Сумах до ВАТ "Сумигаззбут" з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період з 25.11.2010 по 25.01.2013 у розмірі 3 339,40 грн.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції від 17.12.2013 мотивована тим, що поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом, тобто в даному випадку за період з 06.09.2005 по 25.11.2010.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що на заявлені УПФУ в м. Сумах вимоги розповсюджується дія норм, які передбачені частиною 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства можуть пред'являтись тільки в межах ліквідаційної процедури. Під час ліквідаційної процедури не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що вимоги кредитора згідно наданому розрахунку в розмірі 8 582,42 грн. суд першої інстанції правомірно визнав поточними та такими, що є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, та керуючись приписами пункту 4 частини 1 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правомірно включив зазначені вимоги до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Що стосується заборгованості заявленої УПФУ в м. Сумах по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах згідно списку № 2 до УПФУ в м. Сумах за період з 25.11.2010 по 25.01.2013, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що дані вимоги не є поточними, оскільки виникли після прийняття постанови господарським судом першої інстанції про визнання боржника банкрутом (25.11.2010).

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги УПФУ в м. Сумах, заявлені за період з 25.11.2010 по 25.01.2013 є необґрунтованими, у зв'язку з чим, висновок місцевого господарського суду про відмову у визнанні цих вимог є правомірним.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування ухвали та постанови судів попередніх інстанцій відсутні, з огляду на таке.

Згідно частини 2 статті 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 30.06.1999, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч.1 ст. 23 спеціального Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Під час ліквідаційної процедури не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що вищезазначеними нормами спеціального Закону, законодавець чітко встановив, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18 березня 2014 року у справі № 3-5гс14, від 08 квітня 2014 року у справі № 3-6гс14 та від 08 квітня 2014 року у справі № 3-8гс14.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Сумської області від 06.09.2005 за заявою ТОВ "СумиТеко" порушено провадження у справі № 6/87-05 про банкрутство ТОВ "Сумигаззбут", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Сумської області від 25.11.2010 визнано ТОВ "Сумигаззбут" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що вимоги УПФУ в м. Сумах до банкрута - ТОВ "Сумигаззбут" з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період з 25.11.2010 по 25.01.2013 на суму 3 339,40 грн., заявлені безпідставно, оскільки нараховані за період після прийняття господарським судом першої інстанції постанови про визнання боржника банкрутом (25.11.2010) та відкриття ліквідаційної процедури, під час якої нових зобов'язань не виникає.

Судами правильно застосовано норми матеріального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Сумах залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 22.10.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 у справі № 6/87-05 господарського суду Сумської області залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк