Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року Справа № 922/3601/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.,суддів :Бондар С.В., Грека Б.М. - (доповідача у справі)розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.01.14

у справі№922/3601/13господарського судуХарківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу"простягнення сумиза участю представників від:позивачаХаліна А.О. (дов. від 16.03.12)відповідачаБасат Л.А. (дов. від 29.02.12)

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" 2227619,90 грн. основного боргу 299677,24 грн. пені, 438511,24 грн. - 7% штрафу, 29491,34 грн. інфляційних втрат та 94642,50 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.11.13 (суддя Шарко Л.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.14 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Камишевої Л.М., суддів: Медуниці О.Є., Черленяк М.І.), позовні вимоги задоволені частково: з відповідача на користь позивача стягнуто основний борг в сумі 2072619,90 грн., 3% річних в сумі 94642,50 грн., пеню в сумі 29967,72 грн., 7% штрафу в сумі 43 851,12 грн., 4083,72 грн. інфляційних втрат, судовий збір в сумі 61290,70 грн. В частині стягнення з відповідача пені в сумі 269709,52 грн., 7% штрафу в розмірі 394660,12 грн., інфляційних втрат в сумі 10592,38 грн. - відмовлено оскільки зменшено неустойку, належну до стягнення, на 90 % на підставі ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України. В частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 155000,00 грн. провадження у справі припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору. Заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду по даній справі задоволено частково. Відстрочено виконання рішення суду по справі № 922/3601/13 строком на один місяць.

Частково не погоджуючись із рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині зменшення розміру пені. Свої доводи скаржник обґрунтовує прийняттям зазначених актів з порушенням норм матеріального права (ст.233 ГК України, ст.ст.549-552 ЦК України) та процесуального права (ст.ст.42, 43, 83-84 ГПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 30.08.11 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (покупець) та Дочірньою позивачем укладений договір № 17/12 - БО-32 про закупівлю природного газу. Позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання та на виконання договору

№ 17/12- БО-32 про закупівлю природного газу передав покупцю протягом січня - липня 2012 року, природний газ в обсязі 7 729,571 тис. куб. м на загальну суму 30551839,81 грн.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання у строк, встановлений п. 4.1 договору про закупівлю природного газу № 17/12 - БО-32 від 19.01.12 та вимоги чинного законодавства щодо виконання належним чином взятих на себе зобов'язань у зв'язку з чим, станом на 19.06.13, з урахуванням часткової оплати, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 2227619,90 грн., на яку позивачем нарахована пеня, інфляційні витрати та 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань та 7% штраф.

Після звернення Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з позовом, 27.08.13 ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" сплачено частину заборгованості в сумі 155000,00 грн., тому провадження у справі в цій частині припинене. Борг в сумі 2072619,90 грн. стягнутий судами з відповідача разом з нарахованими на нього 3% річних в сумі 94642,50 грн., та інфляційними втратами в сумі 4083,72 грн. судові акти в цій частині сторонами не оскаржуються, а тому не перевіряються судом касаційної інстанції та підлягають залишенню без змін.

За порушення дисципліни розрахунків позивачем відповідачу нараховано 299677,24 грн. пені, 438511,24 грн. - 7% штрафу, розмір яких визнаний судами обґрунтованим, втім, зменшений на 90% на підставі ст. 233 Господарського кодексу України.

Скарга стосується правомірності зменшення судами неустойки на 90%, при цьому скаржник вказує на те, що судами безпідставно використано такі свої права, оскільки невірно оцінені обставини щодо матеріального становища боржника, як виняткові.

Суди попередніх інстанцій, зменшуючи заявлену до стягнення неустойку, взяли до уваги те, що ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" є соціально значимим теплопостачальним підприємством, що забезпечує централізоване теплопостачання бюджетної сфери в дев'яти районах Харківської області, лікарень та інших медичних установ м. Харкова. У складі споживачів, яким відповідач постачає теплову енергію, бюджетні організації складають 72%, а населення складає 20%. Станом на 01.12.13 загальний борг споживачів за надані послуги з централізованого теплопостачання перед ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" складає 13814,1 тис. грн., що підтверджується довідкою ТОВ "Котельні лікарняного комплексу".

Колегія суддів касаційного суду вважає, що зменшення пені на 90% не відповідає вимогам співрозмірності та не враховує інтереси позивача, що у свою чергу, суперечить принципу рівності сторін у господарському процесі.

Відповідно до положень частин першої, третьої статті 509, статей 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Кодексом також передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Кодексу). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (частина друга статті 551 Кодексу). Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Кодексу).

Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Майновий стан сторін, стан розрахунків (в даному випадку, наявність непогашеної заборгованості, її розмір та період) та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про надання відстрочки. Втім, розмір, до якого суд зменшив неустойку (на 90%) не є співрозмірним, в контексті інтересів позивача та відповідача.

Тому судові акти в частині відмови у стягненні неустойки підлягають скасуванню з направленням справи у цій частині на новий розгляд.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково, рішення господарського суду Харківської області від 11.11.13 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.14 у справі №922/3601/13 в частині відмови у стягненні неустойки скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області. В решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.14 у справі №922/3601/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя В.І. Дерепа

Судді С.В. Бондар

Б.М. Грек