Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року Справа № 910/14037/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач)суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 03.02.14 у справі№910/14037/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково- дослідне виробниче підприємство "Екологія" (надалі -підприємство)доПублічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ"простягнення 277 043,39 грнза зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне виробниче підприємство "Екологія"простягнення 62 109,41 грнВ судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача за первісним позовом: Гентош Р.Є. - за дов. від 04.07.13 (10 арк. спр.);

від відповідача за первісним позовом: Кухтих В.М. - за дов. від 27.12.13.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідним виробничим підприємством "Екологія" у липні 2013 року заявлений позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 277 043, 39 грн., з яких: 256 693,95 грн. - основного боргу, 3589, 64 грн. - 3% річних, 16 759,80 грн. - пені та 9264,00 грн. - витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на порушення відповідачем зобов'язань зі сплати вартості наданих ним послуг згідно договору від 11.07.12 №1207000343 про надання послуг захисту цивільного населення з розробки, перегляду, експертизи і погодженню Планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС). При цьому, позивач посилався на приписи статей 526, 625, 629, 903 Цивільного кодексу України.

Водночас, до суду першої інстанції із зустрічною позовною заявою звернулось Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ", в якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне виробниче підприємство "Екологія" 46940,84 грн. - пені та 15168,57 грн. - штрафу, посилаючись на порушення відповідачем за зустрічним позовом строків надання послуг за договором від 11.07.12, які передбачені календарним планом. Свої вимоги товариство обґрунтовувало приписами статей 258, 526, 530, 549-551, 610, 611, 629, 549 Цивільного кодексу України, статті 193, 230, 231 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.11.13, ухваленим суддею Осадчою А.М., вимоги первісного позову задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екологія" 256 693, 95 грн. - боргу, 3589, 64 грн. - 3% річних, 16 759, 80 грн. - пені та 6000,00 грн. - витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката. Суд першої інстанції установив факт порушення відповідачем за первісним позовом зобов'язань зі сплати вартості наданих підприємством послуг за договором від 11.07.12. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції установив відсутність підстав для застосування штрафних санкцій за порушення строків надання послуг, оскільки прострочення підприємства сталось внаслідок несвоєчасного передання позивачем за зустрічним позовом вихідної інформації. Місцевим судом також враховано, що приймально - здавальні акти про надання послуг, підписані сторонами без зауважень, і в них зазначено, що послуги надані у відповідності з календарним планом та договором. Суд першої інстанції керувався приписами статей 11, 509, 526, 530, 610, 612, 613, 614, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, статей 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України.

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Стойка О.В. - головуючого, Діброви Г.І., Чернота Л.Ф., постановою від 03.02.14, перевірене рішення у справі залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ" залишив без задоволення. Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати в частині відмови у задоволенні вимог зустрічного позову та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення зустрічного позову. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник, вказуючи на безпідставне застосування судами приписів статей 613, 614 Цивільного кодексу України та порушення статей 611, 612, 624 Цивільного кодексу України, статей 216, 218, 231 Господарського кодексу України, не погоджується з висновком судів про несвоєчасне передання ним вихідної інформації, адже договором не визначено строку забезпечення виконавця вихідними даними та способу їх передачі. Наголошує скаржник і на порушенні судом приписів статей 43, 101 Господарського процесуального кодексу України та вважає, що відповідач за зустрічним позовом прострочив виконання зобов'язання. Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екологія" відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що предметом судового розгляду за первісним позовом є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - дослідне виробниче підприємство "Екологія" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 277 043, 39 грн., з яких: 256 693,95 грн. - основного боргу, 3589, 64 грн. - 3% річних та 16 759,80 грн. - пені. Вказані вимоги задоволені судами обох інстанцій з посиланням на порушення відповідачем зобов'язань зі сплати отриманих послуг. Предметом судового розгляду за зустрічним позовом є вимога Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - дослідне виробниче підприємство "Екологія" 46940,84 грн. - пені та 15168,57 грн. - штрафу. Як убачається з касаційної скарги, скаржник не погоджується з відмовою судів першої і апеляційної інстанцій у задоволенні вимог зустрічного позову і просить скасувати судові рішення саме в цій частині, відтак рішення та постанова у справі в частині задоволення вимог первісного позову в касаційному порядку не переглядаються, оскільки скаржником не оскаржені. Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 11.07.12 між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз") - замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне виробниче підприємство "Екологія" - виконавцем, укладено договір №1207000343, за умовами якого виконавець зобов'язався надати послуги із захисту цивільного населення (код Класифікатора ДК 016-97-75.25.1) з розробки, перегляду, експертизи та погодження Планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі - ПЛАС) зазначені в документації конкурсних торгів на закупівлю даних послуг, а замовник зобов'язався прийняти та оплати надані послуги. Згідно з пунктами 3.1, 3.3 договору ціна послуг за цим договором становить 256 693,95 грн. Вартість наданих послуг згідно цього договору визначається Протоколом договірної ціни наданим у додатках до цього договору. Пунктом 5.1 договору сторони визначили, що термін надання послуг з розробки, проведенню експертизи та узгодженню ПЛАСів для кожного ОПН згідно з цим договором визначається календарним планом, що додається до договору і є його невід'ємною частиною (додаток 2). Юридична адреса суб'єкта господарської діяльності Краматорського лінійно -виробничого управління магістральних газопроводів: Донецька область, місто Краматорськ, вул. Паркова,70. Пунктами 5.2, 5.3 договору сторони визначили, що при закінченні надання послуг з розробки проведенню експертизи та узгодженню ПЛАС для кожного ОПН окремо, виконавець представляє замовнику акт здачі-приймання наданих послуг згідно з умовами даного договору. Замовник у 15 - ти денний термін з дня отримання акта здачі - приймання виконаних робіт зобов'язаний направити виконавцеві підписаний акт здачі - приймання виконаних робіт або мотивовану відмову від приймання виконаних робіт. Пунктом 6.1.6 вказаного договору замовник зобов'язався забезпечити своєчасне надання Краматорським ЛВУМГ виконавцю вихідної інформації відповідно до додатку 3 цього договору, а пунктом 6.4.4 договору сторони передбачили право виконавця забезпечувати надання послуг з отримання від замовника необхідної інформації зазначеної в додатку 3 до цього договору. Пунктом 6.3.1 договору визначено, що виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг щодо предмету договору згідно з календарним планом виконання робіт (додаток 2). Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі послуг виконавець сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожний день затримки, а пунктом 7.4 визначили, що при несвоєчасному отриманні вихідних даних строк закінчення робіт переноситься на відповідну кількість днів затримки. Пунктом 10.1 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до моменту виконання ними взятих зобов'язань в повному обсязі, але не пізніше 31.12.12. Як убачається з матеріалів справи, підставою зустрічного позову про стягнення пені та штрафу визначено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне виробниче підприємство "Екологія" строків надання послуг за договором від 11.07.12, визначених календарним планом виконання робіт. За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона, боржник, зобов'язана вчинити на користь другої сторони, кредитора, певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона, виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони , замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з приписами статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки. При цьому, такий вид відповідальності застосовується, за загальним правилом, при наявності вини порушника. Статтею 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Згідно приписів статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Приписами статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Оскільки в силу договору, закону або суті зобов'язання на кредитора покладається вчинення певних дій, без яких боржник не може виконати свої обов'язки цивільним законодавством визначені також наслідки прострочення стороною, яка діє як кредитор, а саме статтею 613 Цивільного кодексу України унормовано, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. За приписами частини 3 статті 220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора. Відповідно до частин 1, 3 статті 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором. У разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій цієї статті, за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора. Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. За приписами частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам судами попередніх інстанцій установлено, що на виконання умов договору від 01.07.12 Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - дослідним виробничим підприємством "Екологія" надано позивачеві за зустрічним позовом послуги визначені умовами цього договору, про що свідчать підписані сторонами без зауважень приймально - здавальні акти від 02.11.12 про надання послуг б/н на загальну суму 110000,00 грн. та акти від 26.12.12 №4, №5, №6 на суму 146 693,95 грн. Водночас, судами установлено, що несвоєчасне завершення Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - дослідним виробничим підприємством "Екологія" робіт за договором від 01.07.12 зумовлено простроченням саме позивачем за зустрічним позовом зобов'язань з надання вихідної інформації відповідно до додатку 3. Як установлено судами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне виробниче підприємство "Екологія" направляло своїх працівників до Краматорського ЛВУМГ для отримання вихідних даних, проте дані були надані частково. Також, листом від 31.08.12 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне виробниче підприємство "Екологія" звернулось до Краматорського ЛВУМГ з вимогою надати вихідну інформацію, оскільки виконання умов договору в повному обсязі без такої інформації було неможливим та попередило позивача за зустрічним позовом про можливість відхилення від строків виконання робіт з вини замовника внаслідок ненадання вихідних даних, які необхідні для надання послуг. Судами також установлено, що належна вихідна інформація була отримана відповідачем за зустрічним позовом за два місяці до закінчення строку договору, тобто 01.10.12, тому саме з цієї дати починає обліковуватись строк закінчення робіт. Щодо доводу скаржника про те, що пунктом 6.1.6 договору не визначено строку забезпечення виконавця вихідними даними та способу їх передачі, то як правильно зазначено судами, враховуючи специфічний характер послуг, які надавались за договором, надання послуг у повному обсязі можливо було виключно при наявності всіх вихідних даних, перелік яких надано у додатку 3 до договору. Не може бути підставою для скасування постанови у справі і посилання скаржника на порушення судами приписів статей 611, 612, 613, 614, 624 Цивільного кодексу України, статей 216, 218, 231 Господарського кодексу України, оскільки такі твердження ґрунтуються на незадоволені оцінкою зібраних у справі доказів, між тим виходячи з приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переоцінка доказів знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. За таких обставин, підстав для застосування штрафних санкцій за порушення строків надання послуг не вбачається, а відтак висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні вимог зустрічного позову визнається правомірним. Таким чином, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника. Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.14 у справі №910/14037/13 залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець