Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Справа № 910/18747/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківської І.П.суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників:позивачаБілик С.І., дов. від 11.03.15відповідачаЛитвиненко С.О., дов. від 26.12.14 Старик Я.І., дов. від 26.12.14розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.12.14у справі№910/18747/14 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д"доДочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"простягнення 124 975,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 107334,73 грн. вартості монтажних та пусконалагоджувальних робіт, 4331,60 грн. - 3% річних та 13309,51 грн. інфляційних втрат. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду щодо здійснення розрахунків за виконані роботи та обґрунтовано приписами статті 256 Господарського кодексу України, статті 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.11.2014 (суддя Стасюк С.В.) у справі №910/18747/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 (судді: Пономаренко Є.Ю. - головуючий, Дідиченко М.А., Руденко М.А.) позов задоволено. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" 107334,73 грн. заборгованості, 13309,51 грн. інфляційних втрат, 4331,60 грн. 3% річних та 2499,52 грн. судового збору. Мотивуючи рішення та постанову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт наявності у відповідача заборгованості з оплати виконаних робіт підтверджено матеріалами справи.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Дочірнє підприємство "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 837, 853 Цивільного кодексу України. Заявник вважає, що обов'язку для оплати виконаних робіт у відповідача не виникло, оскільки позивачем не було надано відповідачу акти наданих послуг та рахунки-фактури.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Технічний центр "ОРІОН-Д" (виконавець) та Дочірнім підприємством "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (замовник) 17.09.2010 укладено договір №110-У, за умовами якого виконавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати замовнику послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури (постачання газозаправних колонок), монтаж та пусконалагоджувальні роботи по їх встановленню на АГНКС м. Коломия), код згідно ДК 016-97 33.20.9, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити вартість наданих послуг. Відповідно до пункту 2.1 договору вартість послуг, що є предметом даного Договору включає в себе вартість обладнання, що поставляється та вартість послуг з монтажу і пусконалагоджувальних робіт цього обладнання і складається з вартості: обладнання - 931 840,07 грн., монтажних робіт - 91433,53 грн., пусконалагоджувальних робіт - 15926,40 грн. Загальна вартість послуг по Договору визначається відповідно до кошторису та специфікації, які є невід'ємною частиною цього Договору і становить 1039200,00 грн. Пунктом 2.2. договору (в редакції додаткової угоди від 15.11.2011 №2 до договору) передбачено, що підставою для оплати замовником поставленого обладнання та/або наданих послуг є рахунки - фактури, що виставляються виконавцем на умовах цього договору. Замовник здійснює оплату поставленого обладнання протягом 120 календарних днів з дати узгодження та підписання сторонами акта приймання - передачі обладнання. Оплата за поставлене обладнання здійснюється замовником на підставі рахунку - фактури, що виставляється виконавцем протягом 10-ти банківських днів з дати узгодження та підписання сторонами акта приймання - передачі обладнання (пункт 2.3. договору в редакції додаткової угоди №2 до договору). Відповідно до пункту 2.4. договору (в редакції додаткової угоди №2) замовник здійснює оплату наданих послуг протягом 120 календарних днів з дати узгодження та підписання сторонами акта наданих послуг. Оплата за надані послуги здійснюється замовником на підставі рахунку - фактури, що виставляється виконавцем протягом 10-ти банківських днів з дати узгодження та підписання сторонами акта наданих послуг. Пунктом 3.5 договору (в редакції додаткової угоди №2) погоджено, що протягом п'яти робочих днів, наступних після останнього дня, у якому надавались послуги, виконавець надає замовнику Акт наданих послуг. Разом з актом наданих послуг виконавець надає замовнику підписані зі свого боку три екземпляри: 3.5.1 Акта приймання-передачі змонтованого обладнання; 3.5.2 Акта приймання виконаних будівельних робіт з монтажу обладнання (форма КБ - 2); 3.5.3 Акта приймання виконаних будівельних робіт з пусконалагоджування обладнання (форма КБ - 2); 3.5.4 Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) з монтажу обладнання (форма КБ - 3); 3.5.5 Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) з пусконалагоджування обладнання (форма КБ - 3). Пунктом 3.7 договору (в редакції додаткової угоди №2) передбачено, що протягом п'яти робочих днів, наступних після останнього дня, у якому постачалось обладнання, виконавець надає замовнику Акт приймання-передачі обладнання. Разом з актом приймання-передачі обладнання виконавець надає замовнику: технічну документацію на обладнання (технічний паспорт, сертифікат відповідності та інш.); відповідно оформлений гарантійний талон на обладнання; відповідну належним чином оформлену податкову накладну; інструкцію з використання.

Також судами установлено, що роботи, передбачені договором були виконані позивачем, що підтверджується підписаними сторонами актами прийняття виконаних будівельних робіт на загальну суму 107 334,73 грн., зокрема, актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року за формою КБ-2в від 14.11.2012 на суму 15 920,40 грн. та актом приймання виконання будівельних робіт за листопад 2012 року за формою КБ-2в від 14.11.2012 на суму 91414,33 грн.

Крім того, як установлено судами, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт підтверджується також актом № 1-1 вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 14.11.2012 року на суму 776 533,39 грн. (без ПДВ); довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати за листопад 2012 року за формою КБ-3 від 14.11.2014 на суму 15920,40 грн.; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати за листопад 2012 року за формою КБ-3 від 14.11.2014 на суму 931 840,07 грн.; видатковою накладною №РН-0000128/309 від 16.11.2011 на суму 465920,04 грн.; видатковою накладною №РН-0000127/310 від 17.11.2011 на суму 465920,03 грн.; довіреністю №434 від 16.11.2011 на отримання цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Технічний центр "ОРІОН-Д" за видатковою накладною №РН-0000128/309 від 16.11.2011 та видатковою накладною №РН-0000127/310 від 17.11.2011.

Однак, як установлено судами, вартість виконаних монтажних та пусконалагоджувальних робіт на загальну суму 107 334,73 грн. відповідачем оплачені не були.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" про стягнення з Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 107334,73 грн. вартості монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також 4331,60 грн. - 3% річних та 13309,51 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Кодексу унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 628 Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За приписами статті 843 Кодексу у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 Кодексу). Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Кодексу). Частиною 4 статті 882 Кодексу унормовано, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Як установлено судами попередніх інстанцій, роботи, передбачені договором, виконані позивачем у повному обсязі та прийняті відповідачем без зауважень.

За приписами частини 1 статті 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Кодексу).

Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Заперечення відповідача упродовж розгляду спору зводились, в основному, до відсутності виставлених позивачем рахунків та актів наданих послуг. Однак, зазначені доводи відповідача були розглянуті та обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій. При цьому судами ураховано, що роботи за договором фактично виконані, акти виконаних будівельних робіт підписані відповідачем без зауважень.

Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вказаних висновків не спростовують.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято рішення та постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.14 у справі №910/18747/14 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий І.Ходаківська

Судді Г.Фролова

О.Яценко