Історія справи
Постанова ВГСУ від 12.03.2014 року у справі №923/73/13-г
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2014 року Справа № 923/73/13-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Черкащенка М.М.
суддів: Нєсвєтової Н.М.
Жукової Л.В.
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2
на рішення господарського суду Херсонської області від 26.09.2013
та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2013
у справі №923/73/13-г
за позовом ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР і К"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
ОСОБА_2
про визнання недійсним рішення загальних зборів
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи:не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
У січні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОРІК", в якій просив визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "АСТОРІК", оформленого протоколом №4 від 16.11.2012 р., поновити його на посаді директора ТОВ "АСТОРІК" з 16.11.2012 року, рішення суду в частині поновлення на посаді директора ТОВ "АСТОРІК" допустити до негайного виконання.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.01.2013р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.04.2013р. у справі №923/73/13-г позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "АСТОРІК" від 16.11.2012 року, оформлене протоколом учасників загальних зборів №4 від 16.11.2012р., про припинення повноважень директора ОСОБА_3 та обрання директором ТОВ "АСТОРІК" ОСОБА_4. Припинено провадження по справі в частині вимог про поновлення ОСОБА_3 на посаді директора ТОВ "АСТОРІК" та в частині негайного виконання рішення суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2013 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року та рішення господарського суду Херсонської області від 28.01.2013 року у справі №923/73/13-г в частині визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів засновників скасовано, та в цій частині справу направлено до господарського суду Херсонської області на новий розгляд. В іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 та рішення господарського суду Херсонської області від 28.01.2013 залишено без змін.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.09.2013р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду України від 04.12.2013р. позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР і К" від 16 листопада 2012року, оформлене протоколом загальних зборів засновників №4 від 16 листопада 2012року.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, ОСОБА_2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 та рішення господарського суду Херсонської області від 26.09.2013 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТОР і К" засноване загальними зборами учасників (засновників) 12.11.2010року (протокол №1), Статут якого зареєстровано Державним реєстратором 19.11.2010 року із змінами від 02.03.2011року та від 11.03.2011року.
Відповідно до пункту 1.2, 6.2, 6.3 Статуту ТОВ "АСТОР і К" його учасниками є фізичні особи ОСОБА_2, частка якого в Статутному капіталі товариства становить 50% та ОСОБА_3, частка якого в Статутному капіталі товариства становить 50%.
Пунктами 9.1, 10.1 Статуту товариства встановлено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників. Виконавчий орган товариства - директор (пункт 9.2 Статуту).
Відповідно до п.11.1.2., п.11.1.3. Статуту товариства директор обирається загальними зборами учасників товариства на безстроковій основі і звільняється рішенням загальних зборів учасників товариства.
Згідно пункту 10.2 Статуту створення та відкликання виконавчого органу (директора) віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників.
Відповідно до п.10.3. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І К" збори учасників товариства скликаються по мірі необхідності головою зборів. Кожен учасник має право скликати позачергові збори учасників у будь-який час і з будь-якого питання, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому.
16.11.2012 року відбулись загальні збори засновників товариства (протокол №4), на яких було прийнято рішення про припинення повноважень директора ОСОБА_3 та обрання директором ТОВ "АСТОР і К" ОСОБА_4, а також зобов'язано директора ТОВ "АСТОР і К" ОСОБА_4 провести в органах державної реєстрації державну реєстрацію змін ТОВ "АСТОР і К".
В протоколі загальних зборів товариства від 16.11.2012 року зазначено, що на зборах були присутніми: ОСОБА_2, (50% Статутного капіталу); ОСОБА_3 (50% Статутного капіталу). Запрошені - ОСОБА_4.
Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи недійсним рішення загальних зборів ТОВ "АСТОР І К" від 16.11.2012 року, оформленого протоколом учасників загальних зборів №4 від 16.11.2012року, місцевий господарський суд з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що доказів повідомлення позивача про проведення зборів у встановленому законом порядку не надано, як і не надано належних та допустимих доказів того, що позивач був присутнім на зборах, а отже збори проводилися при відсутності кворуму, а тому і прийняття такими зборами рішення щодо припинення повноважень директора, обрання нового директора та проведення державної реєстрації змін суперечить вимогам закону.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Згідно приписів ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим Статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.
Згідно з пунктами 17-21 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року N13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону України "Про господарські товариства"); - прийняття загальними зборами рішення про зміну Статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону "Про господарські товариства").
При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них або відсутність на зборах учасників товариства необхідно з'ясовувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.
Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України "Про господарські товариства".
Враховуючи, що Статутом ТОВ "Асторік і К" порядок повідомлення учасників про проведення загальних зборів не передбачено, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що за таких обставин учасників товариства слід повідомляти про проведення зборів виходячи із загальновідомих способів належного повідомлення, за умови що докази обраного способу повідомлення в подальшому будуть спроможними свідчити про наявність в учасника товариства реальної можливості реалізувати свої корпоративні права щодо підготовки та участі у загальних зборах товариства.
Отже, беручи до уваги відсутність факту належного повідомлення учасників про проведення загальних зборів та правомірність висновків судів попередніх інстанцій про те, що письмові пояснення свідків, акт про відмову від підпису від 12.10.2012, а також реєстраційна відомість учасників товариства на зборах 16.11.2012 року не є належними та допустимими доказами відповідно до норм чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком судів про порушення ТОВ "Асторік і К" процедури скликання загальних зборів.
Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що пункт 11.12 Статуту, яким передбачено можливість дострокового припинення повноважень директора рішенням загальних зборів в разі, якщо за таке рішення проголосує учасник з 30% Статутного капіталу товариства, суперечить вимогам ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", якою передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Таким чином, прийняття рішення про дострокове припинення повноважень директора товариства, яке не було включене до порядку денного та прийнято за відсутності кворуму, відповідно до діючого законодавства є порушенням корпоративних прав позивача, що є в свою чергу підставою для визнання такого рішення загальних зборів товариства недійсним.
Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовані норми матеріального права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі рішень.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 року та рішення господарського суду Херсонської області від 26.09.2013 року, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 року та рішення господарського суду Херсонської області від 26.09.2013 року у справі №923/73/13-г залишити без змін.
Головуючий М.М. Черкащенко
Судді Н.М. Нєсвєтова
Л.В. Жукова