Постанова ВГСУ від 11.10.2016 року у справі №911/2764/13

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Справа № 911/2764/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Дроботової Т.Б., Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиОбслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 22.07.2016у справі№ 911/2764/13 господарського суду Київської областіза позовомМіжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області в інтересах державидо1. Бориспільської районної державної адміністрації Київської області; 2. Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне"; 3. Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"; 4. Головного управління Держгеокадастру у Київській областітреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача1. Садівничий кооператив "Вікторія-Плюс"; 2. Державне агентство земельних ресурсів Українипровизнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації договору, визнання договору недійснимв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідачів 1, 2, 3, 4: від третьої особи 1: від третьої особи 2: Генпрокуратури :не з'явились не з'явились Ільчук Л.П., Дядюра Н.О. не з'явились Клюге Л.М.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.07.2016 (головуючий суддя - Ярема В.А., судді - Колесник Р.М., Бацуца В.М.) у справі №911/2764/13 припинено провадження в частині вимоги Міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області в інтересах держави про визнання недійсним нікчемного договору оренди земельної ділянки загальною площею 19,6513 га із кадастровим номером НОМЕР_1, укладеного 15.04.2008 за №1392 між ОК "СТ "Стадне" та Бориспільською РДА, зі змінами внесеними на підставі договору від 24.02.2015 №366.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.07.2016 (головуючий суддя - Ярема В.А., судді - Колесник Р.М., Бацуца В.М.) у справі № 911/2764/13 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_7.

Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалами, ОК "СТ "Стадне" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувані ухвали скасувати, справу передати до місцевого господарського суду для розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2016 (головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Михальська Ю.Б., Гончаров С.А.) у справі № 911/2764/13 апеляційну скаргу ОК "СТ "Стадне" на ухвали Господарського суду Київської області від 04.07.2016 у справі № 911/2764/13 з доданими до неї документами повернуто скаржнику без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

В касаційній скарзі ОК "СТ "Стадне" просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2016 та повернути справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: пп.8 п.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", п.3 ч.1 ст.97 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлені Законом України "Про судовий збір" зі мінами та доповненнями.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду збір справляється в розмірі однієї мінімальної заробітної плати (пп.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22.05.2015, який набув чинності з 01.09.2015).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

Тобто за подання у 2016 році апеляційної скарги на ухвалу суду підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1378,00грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги № 024-07/16 від 15.07.2016 (вх. № 09-08.2/6726/16 від 21.07.2016 Київського апеляційного господарського суду), скаржником у якості доказу сплати судового збору додано до апеляційної скарги квитанцію № 9294075 від 15.07.2016 про сплату судового збору в сумі 610,00грн, тобто у розмірі, меншому ніж передбачено пп.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22.05.2015, який набув чинності з 01.09.2015).

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі (п.3 ч.1 ст.97 ГПК України).

З урахуванням вищевикладеного касаційна інстанція вважає, що апеляційним господарським судом цілком правомірно повернуто апеляційну скаргу без розгляду на підстав п.3 ч.1 ст.97 ГПК України.

Посилання скаржника на те, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за оскарження ухвали суду, повинен розраховуватись виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, з урахуванням діючої на той час редакції Закону України "Про судовий збір", колегією суддів відхиляються, оскільки визначення ставки судового збору з відсотковою прив'язкою до ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, встановлено Законом України "Про судовий збір" (пп.4 - 6 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір") для оскарження судових рішень: рішень, постанов, які приймаються іменем України, відповідно до ч.1 ст.45 ГПК України, тоді як за оскарження ухвал суду збір справляється в розмірі фіксованої ставки на день звернення зі скаргою.

Касаційна інстанція також звертає увагу, що скаржником було подано одну апеляційну скаргу на дві самостійні ухвали суду першої інстанції, тому судовий збір мав сплачуватись за подання скарги на кожну з цих ухвал.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -