Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року Справа № 910/16282/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М.,

розглянувши касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Політ" на рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2014 р.та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 р. у справі № 910/16282/14 господарського суду міста Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Київенерго"дожитлово-будівельного кооперативу "Політ"про стягнення 71 300,14 грн.в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Гаркавенко С.В. (дов. від 01.12.2014р.);

відповідача: не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2014р. (суддя Смирнова Ю.М.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 57326,96 грн. основного боргу, пеню у розмірі 2466,16 грн., інфляційні втрати у розмірі 5878,02 грн., 3% річних у розмірі 5629,00 грн., а також 1827,00 грн. судового збору. Рішення суду мотивоване тим, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань по оплаті наданих послуг у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 57326,96 грн. відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг згідно з договором. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку з чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 57326,96 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014р. (головуючий суддя: Власов Ю.Л., судді: Станік С.Р., Корсакова Г.В.), апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Політ" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2014р. у справі №910/16282/14 залишено без змін.

Житлово-будівельний кооператив "Політ" подав касаційну скаргу в якій просить суд, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 року, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

В судове засідання представники відповідача не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності представників відповідача.

Позивач не скористався правом, наданим ст.1112 ГПК України та не надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржених судових актів.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.11.2000р. між позивачем та відповідачем укладений договір №710207 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п.2.2.1. договору позивач зобов'язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до договору.

Відповідно до п.2.3.1. договору Відповідач зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої енергії в терміни та по тарифах, зазначених у додатку 2.

Згідно з п.5.1. договору облік споживання Відповідачем теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Відповідно до п.8.1, 8.4 договору останній набирає чинності з дня його підписання до 31.12.2001р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору або його перегляду не буде письмово заявлено однією із сторін.

Відповідно до п.1, п.3 додатку №3 до договору вказано, що розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією проводяться за тарифами, затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації. У період дії договору можливе змінення тарифів.

Відповідно до п.2 додатку №4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у міжрайонному відділі із збуту теплової енергії табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в МВРТ-4), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п.3 додатку №4 до договору сплату за фактично спожиту теплову енергію Відповідач здійснює не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідно до п.3.5. додатку № 4 до договору передбачено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Листом від 29.12.2010р. №048-21-16245/720207, позивач повідомив відповідача, що вартість обсягів теплової енергії, спожитої на підставі укладеного сторонами договору, визначається виключно за тарифами, затвердженими постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України та Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу в періоді з 01.11.2011 р. по 01.06.2014 р. теплову енергію на загальну суму 905800,18 грн., яку відповідачем оплачено частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 57326,96 грн.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з житлово-будівельного кооперативу "Політ" заборгованості за договором в сумі 57326,96 грн., пені у розмірі 2466,16 коп., інфляційних втрат у сумі 5878,02 грн. та 3% річних у розмірі 5629,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 Кодексу унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Доводи скаржника стосовно того, що позивач має здійснити перерахунок вартості поставленої теплової енергії за період дії скасованих розпоряджень, вже були предметом розгляду у суді апеляційної інстанції та їм надана належна правова оцінка.

Господарські суди попередніх інстанцій також перевірили подані позивачем розрахунки сум пені, інфляційних втрат та 3% річних та визнали їх правильними.

З урахуванням встановлених обставин щодо факту існування заборгованості відповідача перед позивачем за договором від 01.11.2000р. №710207 заборгованості та норм ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог повністю.

В силу вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Тому доводи касаційної скарги щодо заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та переоцінки доказів у справі не входять до кола повноважень суду касаційної інстанції.

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Політ" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 р. у справі № 910/16282/14 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.