ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2016 року Справа № 904/9396/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т.Б. Дроботової - головуючого І.В. Алєєвої Л.І. Рогач за участю представників:позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міського комунального підприємства «Дніпропетровські Міські Теплові Мережі»на постановувід 02.12.2015 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/9396/15 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомМіського комунального підприємства «Дніпропетровські Міські Теплові Мережі»доПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтобаз України»провизнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі", про стягнення 56 955 660,98 грн.

Ухвалою господарського суду від 28.10.15р. позовна заява прийнята судом до провадження.

04.11.2015р. відповідачем - МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" до господарського суду Дніпропетровської області була подана зустрічна позовна заява до ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про визнання недійсним договору, з клопотанням про відстрочку сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2015р. (суддя Ніколенко М.О.) було відхилено в клопотанні про відстрочку у сплаті судового збору у зв'язку з чим зустрічна позовна заява МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" до ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про визнання недійсним договору, була повернута без розгляду, на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з несплатою судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2015р. (колегія суддів: Березкіна О.В. - головуючий, судді - Дармін М.О., Чус О.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2015р. залишено без змін з тих же підстав.

03.12.2015р. МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2015р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2015р. та передати справу на розгляд господарському суду Дніпропетровської області.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами порушено норми процесуального права, оскільки у відповідності до Закону України "Про судовий збір" він має право на відстрочку сплати судового збору, у зв'язку з скрутним матеріальним становищем.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 60 Господарського процесуального кодексу України подання зустрічного позову проводиться за загальними правилами подання позовів.

Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів, визначені приписами статтями 54-57 Господарського процесуального кодексу України. Невиконання зазначених вимог тягне за собою повернення позовної заяви без розгляду.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до неї не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, зустрічна позовна заява МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" була подана без доказів сплати судового збору, проте з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Відхиляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на вимоги статті 8 Закону України "Про судовий збір" дійшов висновку, щодо відсутності належних доказів, які б підтверджували підстави викладені у клопотанні неможливості здійснення оплати судового збору.

Судова колегія вважає такі висновки судів попередніх інстанцій правомірними виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Тобто, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.

Разом з тим, позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження несприятливого майнового стану та/чи відсутність грошових коштів на його рахунках, що було б перешкодою для оплати судового збору на час звернення з зустрічною позовною заявою до суду.

За таких обставин, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про недотримання позивачем за зустрічним позовом вимог статті 57 Господарського процесуального кодексу України та правомірно було повернуто позовну заяву без розгляду, на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

В силу вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги щодо заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та переоцінки доказів у справі не входять до кола повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2015 р. у справі № 904/9396/15 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді : І. Алєєва

Л. Рогач