Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року Справа № 912/488/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -Смакота Н.І.,відповідача -Мельник О.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2015у справі№912/488/15-гза позовомПАТ "НАК "Нафтогаз України"доТОВ "Долинські об'єднані мережі""простягнення 2014695,85 грн.В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2015 (суддя Макаренко Т.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 (судді: Сизько І.А., Герасименко І.М., Кузнецова І.Л.), в позові відмовлено повністю у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати в частині відмови у стягненні інфляційних втрат в сумі 697348 грн., 3% річних в сумі 167021,1 грн. та 357196,87 грн. пені, прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.631,651 ЦК України та ст.ст.42,43,84 ГПК України. Зокрема, скаржник стверджує, що нарахування сум інфляційних втрат, 3% річних та пені здійснювалося за період з 14.02.2013р. по 15.10.2014р., тобто до моменту набуття чинності договорами про організацію взаєморозрахунків від 01.10.2014 №517/30 та від 05.12.2014 №1057/30. Разом з тим, заявник вказує, що зазначені договори про організацію взаєморозрахунків не містять положень про застосування умов цих договорів до відносин між сторонами, які виникли до їх укладення. На думку позивача, договори про організацію взаєморозрахунків не вносять змін до договору купівлі-продажу природного газу, не встановлюють нових і не змінюють встановлених ним прав та обов'язків, в тому числі щодо нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого газу, яке (прострочення) існувало до моменту укладення договорів №517/30 від 01.10.2014 та №1057/30 від 05.12.2014.

Колегія суддів, перевіривши в межах вимог касаційної скарги (в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 697348 грн., 3% річних в сумі 167021,1 грн. та 357196,87 грн. пені) фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова - скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 697348 грн., 3% річних в сумі 167021,1 грн. та 357196,87 грн. пені з передачею справи на новий розгляд в цій частині позову до господарського суду Кіровоградської області з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

28.12.2012р. між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ТОВ "Долинські об'єднані мережі" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/2818-БО-18 (далі - договір купівлі-продажу), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію ст.10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (п.1.1 договору купівлі-продажу). Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (п.1.2 договору купівлі-продажу).

Пунктами 2.1 та 3.3 договору купівлі-продажу передбачено, що продавець передає покупцеві з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. газ обсягом до 1390 тис. куб. м. Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Ціна за 1000 куб. м. газу становить 3509 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 305,6 грн., крім того ПДВ 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ 366,72 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 3 884,78 грн., крім того ПДВ 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ 4661,74 грн. Загальна вартість договору на дату укладання становить 5399848,83 грн., крім того ПДВ 1079969,77 грн., разом з ПДВ 6479 818,6 грн. (п.п.5.2,5.5 договору купівлі-продажу).

Додатковою угодою від 20.08.2013 №1 з 01.07.2013р. п.п.5.2,5.5 договору купівлі-продажу викладено в наступній редакції: ціна за 1000 куб. м. газу становить 3459 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 295,6 грн., крім того ПДВ 20% - 59,12 грн., всього з ПДВ 354,72 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 3823,78 грн., крім того ПДВ 20% - 764,76 грн., всього з ПДВ 4588,54 грн. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктом 6.1 договору купівлі-продажу встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2013р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 договору купівлі-продажу).

01.11.2013р. сторонами укладено додаткову угоду №2, якою п.4.1 договору купівлі-продажу викладено в наступній редакції: кількість газу, яка передається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця.

На виконання умов договору позивач протягом січня-квітня та жовтня-грудня 2013р. поставив відповідачу природний газ, про що сторонами підписані акти приймання-передачі природного газу: за січень 2013р. від 31.01.2013р. - на суму 1398464,86 грн., за лютий 2013р. від 28.02.2013р. - на суму 925629,64 грн., за березень 2013р. від 31.03.2013р. - на суму 973864,62 грн., за квітень 2013р. від 30.04.2013р. - на суму 523457 грн., за квітень 2013р. від 30.09.2013р. - на суму 449437,97 грн., за березень 2013р. від 30.09.2013р. - на суму 657351,39 грн., за лютий 2013р. від 30.09.2013р. - на суму 661630,87грн., за січень 2013р. від 30.09.2013р. - на суму 1050 671,39 грн., за жовтень 2013р. від 31.10.2013р. - на суму 467314,86 грн., за листопад 2013р. від 30.11.2013р. - на суму 542406,26 грн., за грудень 2013р. від 31.12.2013р. - на суму 1052403,67 грн.

01.10.2014р. та 05.12.2014р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Кіровоградській області, Департаментом фінансів Кіровоградської облдержадміністрації, фінансовим управлінням Долинської райдержадміністрації, Долинською міською радою, ТОВ "Долинські об'єднані мережі" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" укладені договори про організацію взаєморозрахунків №517/30 та №1057/30 (відповідно до п.2 ст.16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік"), пунктами 8 яких передбачено, що ТОВ "Долинські об'єднані мережі" перераховує на рахунок ПАТ "НАК "Нафтогаз України" кошти в сумі 3421889,85 грн. та 793129,89 грн. відповідно на погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з договором від 28.12.2012р. №13/2818-БО-18 за 2013р.

Предметом вказаних договорів є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п.24 ст.14 та п.2 ст.16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014р. №30.

Пунктами 11 договорів про організацію взаєморозрахунків №517/30 від 01.10.2014 та №1057/30 від 05.12.2014 сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Відповідно до умов договорів про організацію взаєморозрахунків сторони дійшли згоди на проведення взаєморозрахунків щодо заборгованості ТОВ "Долинські об'єднані мережі" за 2013 рік перед позивачем за договором купівлі-продажу у розмірі відповідно 3421889,85 грн. та 793129,89 грн. за рахунок коштів субвенції з загального фонду державного бюджету для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню. Умовами цих договорів передбачалося не тільки надання державою коштів на погашення заборгованості, але також змінювалися строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору купівлі-продажу природного газу.

На виконання зазначених договорів про організацію взаєморозрахунків ТОВ "Долинські об'єднані мережі" за рахунок коштів субвенції з державного бюджету погасило основний борг перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України", що підтверджується платіжними дорученнями №3 від 03.10.2014 на суму 3421889,85 грн. (призначення платежу: погашення заборгованості за природний газ за 2013р. згідно договору №13/2818-БО-18 від 28.12.2012 постанова КМ України від 29.01.2014 №30, договір №517/30 від 01.10.2014) та №9 від 10.12.2014 на суму 793129,89 грн. (призначення платежу: погашення заборгованості за природний газ за 2013р. згідно договору №13/2818-БО-18 від 28.12.2012 постанова КМ України від 29.01.2014 №30, договір №1057/30 від 05.12.2014).

Враховуючи умови договорів №517/30 від 01.10.2014 та №1057/30 від 05.12.2014, апеляційна інстанція погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що сторони, уклавши вказані договори про організацію взаєморозрахунків, змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений за договором №13/2818-БО-18 від 28.12.2012. Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень господарських судів у справах зі спорів про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за порушення строків виконання зобов'язання по оплаті спожитого природного газу (постанови ВСУ від 09.09.2014 у справі №5011-1/1043-2012-42/528-2012, від 23.09.2015 у справі №917/2519/14, від 16.09.2014 у справі №5011-42/1230-2012-69/542-2012, від 09.09.2014 у справі №5011-1/1043-2012-42/528-2012).

Отже, для застосування санкцій, передбачених умовами п.7.2 договору купівлі-продажу природного газу №13/2818-БО-18 від 28.12.2012, та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку строків, визначених договорами №517/30 від 01.10.2014 та №1057/30 від 05.12.2014, відповідно до пунктів 16 яких сторони засвідчили, що після виконання договору купівлі-продажу природного газу вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета цього договору.

Як встановлено судом першої інстанції, розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені договорами №517/30 від 01.10.2014 та №1057/30 від 05.12.2014, а тому відмова у задоволенні позову є обґрунтованою.

Однак, колегія не може погодитися з передчасними висновками судів про наявність підстав для відмови в позові повністю, з огляду на таке.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.105 ГПК України у постанові мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Судами попередніх інстанцій в ході дослідження та правової оцінки копій виписок банку та платіжних доручень встановлено, що відповідачем поступово було здійснено оплату за отриманий за договором №13/2818-БО-18 від 28.12.2012 природний газ у повному обсязі шляхом здійснення часткових проплат в період з 16.10.2013р. по 07.02.2014р., оплати 3421889,85 грн. заборгованості 15.10.2014р. згідно з умовами договору про організацію взаєморозрахунків №517/30 від 01.10.2014 (а.с.58), а також 793129,89 грн. заборгованості 18.12.2014р. згідно з умовами договору про організацію взаєморозрахунків №1057/30 від 05.12.2014 (а.с.63).

Водночас, згідно поданого позивачем розрахунку розміру штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних (а.с.27-31), спростування даних якого контрагентом з матеріалів справи не вбачається, загальна вартість обсягів природного газу, спожитих відповідачем протягом січня-квітня та жовтня-грудня 2013р. становить 4881216,41 грн., тобто значно перевищує розмір боргу, порядок погашення якого врегульовано сторонами шляхом укладання договорів про організацію взаєморозрахунків від 01.10.2014 та від 05.12.2014.

Враховуючи умови договорів про організацію взаєморозрахунків №517/30 від 01.10.2014 та №1057/30 від 05.12.2014, колегія суддів наголошує на тому, що сторони, уклавши вказані договори, змінили порядок і строк проведення розрахунків виключно в частині заборгованості в загальній сумі 4215019,74 грн. (3421889,85 грн.+793129,89 грн.) за природний газ, поставлений за договором №13/2818-БО-18 від 28.12.2012, що залишилося поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій.

Як роз'яснено в абзаці 1 п.1.12 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з огляду на вимоги ч.1 ст.47 і ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Оцінюючи спірні правовідносини сторін, колегія зазначає, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень не була врахована та істотна обставина, що позивачем починаючи з 14.02.2013р. нараховувалися пеня, інфляційні втрати та 3% річних не на суму 4215019,74 грн., а на більшу суму заборгованості (включаючи частину заборгованості за газ, поставлений у січні 2013р.), яка погашалася відповідачем поступово. При цьому, предметом договорів про організацію взаєморозрахунків №517/30 від 01.10.2014 та №1057/30 від 05.12.2014 було погашення основного боргу відповідача лише на загальну суму 4215019,74 грн., що не звільняє останнього від обов'язку сплатити кредитору відповідні суми нарахувань на ту частину заборгованості за січень 2013р., яка перевищує вищезазначену суму.

Таким чином, в порушення вимог ст.ст.43,101,105 ГПК України судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки розрахунку розміру позовних вимог (а.с.27-31), з якого вбачається, що пеня, інфляційні втрати та 3% річних нараховуються позивачем в тому числі на частину основного боргу за січень 2013р., строк сплати якої не було змінено, оскільки не було врегульовано договорами про організацію взаєморозрахунків №517/30 від 01.10.2014 та №1057/30 від 05.12.2014.

Отже, наведене вище вимагає від суду касаційної інстанції встановлювати фактичні обставини справи, зокрема, щодо встановлення періоду нарахування та дійсного розміру пені, інфляційних втрат та 3% річних, правомірно нарахованих на суму основного боргу за січень 2013р., та підлягаючих до стягнення, з проведенням їх обґрунтованого перерахунку, що безумовно виходить за межі перегляду справи в порядку касації (ч.2 ст.1117 ГПК України) та є підставою для скасування оскаржуваних рішення та постанови з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

При цьому, на підставі ст.22 ГПК України позивач при новому розгляді справи не позбавлений права надати уточнений розрахунок розміру позовних вимог з врахуванням вищевикладених обставин.

Відповідно до п.3 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на те, вищезгадані порушення норм процесуального права (ст.ст.43,101,105 ГПК України), які унеможливили достеменне встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, колегія вбачає правові підстави для часткового задоволення касаційної скарги шляхом скасування рішення та постанови і передачі справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Правомірність результатів розгляду решти позовних вимог не є предметом даного касаційного оскарження, в зв'язку з чим законність та обґрунтованість судових рішень в цій частині касаційною інстанцією не перевіряється виходячи з меж перегляду справи в порядку касації.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 у справі №912/488/15-г скасувати в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 697348 грн., 3% річних в сумі 167021,1 грн. та 357196,87 грн. пені з передачею справи на новий розгляд в цій частині позову до господарського суду Кіровоградської області.

В решті позовних вимог (в частині стягнення 793129,89 грн. основного боргу) рішення та постанову залишити без змін.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов

В.Цвігун