Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року Справа № 5011-9/17398-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовк І.В. (головуючий, доповідач), Могил С.К., Харченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу концерну "Військторгсервіс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року у справі № 5011-9/17398-2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Міністерства оборони України та концерну "Військторгсервіс" про відшкодування вартості поліпшення орендованого майна,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідачів про визнання права власності на 9/10 частин приміщення площею 52,70 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку із здійсненням невід'ємного поліпшення орендованого майна на підставі ч. 4 ст. 778 ЦК України, та зобов'язати комунальне підприємство "Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки зареєструвати право власності позивача на вказану частину приміщення.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 21.11.2012 року справу передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

До початку розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати право власності на 9/10 частин приміщення площею 52,70 кв.м за адресою: АДРЕСА_1.

У травні 2013 року позивач зменшив позовні вимоги та просив визнати право власності на 1/2 частину приміщення площею 52,70 кв.м за адресою: АДРЕСА_1.

У жовтні 2013 року позивач змінив предмет позову та просив стягнути з концерну "Військторгсервіс" 181314,90 грн. відшкодування вартості понесених витрат на здійснення поліпшення орендованого майна.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2013 року (судді Бондаренко Г.П., Ломака В.С., Чеберяк П.П.) провадження у справі за позовом до Міністерства оборони України припинено, позовні вимоги до концерну "Військторгсервіс" задоволено та стягнуто на користь позивача 181 314,90 грн. відшкодування вартості витрат на здійснення поліпшення орендованого майна.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року (судді Тарасенко К.В., Гончаров С.А., Сулім В.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач концерн "Військторгсервіс" вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та залишити позов без розгляду.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відзив на касаційну скаргу від іншого відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 01.09.2010 року між Мукачівською філією концерну "Військторгсервіс" на підставі дозволу та наказу генерального директора концерну "Військторгсервіс" в особі начальника філії ОСОБА_6 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) укладено договір № 20 про надання в оренду приміщення невиробничого призначення відповідно до умов якого орендодавець надає в оренду приміщення невиробничого призначення площею 52,7 кв.м. в будівлі АДРЕСА_1, яке знаходиться та обліковується в Мукачівській філії концерну "Військторгсервіс" для надання послуг.

За довіреністю від 17.12.2009 року № 213, виданою генеральним директором концерну "Військторгсервіс", у начальника його Мукачівської філії ОСОБА_6 відсутні повноваження та право на укладення, переукладання від імені концерну "Військторгсервіс", зокрема, договорів та угод про надання в оренду нерухомого майна (будівлі, приміщення), договорів підряду на капітальну реконструкцію (будівництва) без отримання попереднього письмового погодження від концерну "Військторгсервіс".

Відповідно п. 1.2. договору послуги за договором оренди надаються до 01.08.2013 року з дня його підписання.

Згідно з п. 2.1. договору орендодавець передає позивачу приміщення вказане в п. 1.1. в оренду по акту прийому-передачі.

У разі припинення цього договору нерухомість повертається позивачем орендодавцю в належному стані та не гіршому, ніж на момент передачі зі складанням акту приймання-передачі нерухомості (п. 2.2. договору).

Пунктом 3.3. договору сторони погодили, що орендодавець відшкодовує за рахунок оплати за використання даного приміщення витрачені кошти на матеріали, та виконані роботи, які були витрачені позивачем, для поліпшення стану наданого в послуги приміщення.

Згідно до п. 4.1. договору за використання даного приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендодавцю договірну плату, згідно виставленого рахунку.

Відповідно п. 7.5. договору позивач має право провести поліпшення стану приміщення наданого в оренду за письмовою згодою орендодавця, та на підставі актів виконаних робіт, складених комісією з участю сторін даного договору.

01.09.2010 року між сторонами також був підписаний акт приймання-передачі приміщення в будівлі за адресою: АДРЕСА_1, площею 52,7 кв.м., відповідно до якого позивач прийняв зазначене приміщення в оренду.

ФОП ОСОБА_4 звернулась до Мукачівської філії концерну "Військторгсервіс" листом від 07.09.2010 року (копія якого міститься в матеріалах справи), в якому просила надати дозвіл на проведення капітального ремонту на загальну суму 171680 грн., враховуючи незадовільний стан наданого їй в оренду приміщення.

Мукачівська філія концерну "Військторгсервіс" листом від 09.09.2010 року № 200 надала позивачу дозвіл провести капітальний ремонт за свій рахунок для використання приміщення за призначенням.

Крім того, в матеріалах справи міститься Акт від 19.10.2010 року, відповідно до якого комісія у складі: Голова комісії - головний інженер філії ОСОБА_5, членів комісії: технолог філії ОСОБА_7 та завідувач базою - механік ОСОБА_8 при прийнятті виконаних позивачем робіт встановила, що загальна вартість виконаних робіт становить 171 680 грн., а приміщення перебуває у відмінному стані.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 07.03.2013 року № 170 вартість понесених позивачем витрат на проведення ремонту вбудованого приміщення колишнього магазину "Військова книга" площею 52,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 складає 181 314, 9 грн. Крім того, зазначеним висновком судової експертизи встановлено, що зроблені позивачем поліпшення вбудованого приміщення площею 52,7 кв. м. не можуть бути відокремленими від нього без його пошкодження.

Предметом даного судового розгляду є вимоги орендаря до орендодавця про відшкодування вартості понесених витрат на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна державної власності.

Висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову обґрунтовано доведеністю правових та фактичних підстав для стягнення з концерну "Військторгсервіс" вартості здійснених поліпшень орендованого приміщення.

Статтею 95 ЦК України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Відповідно ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно зі ст. 241 ЦК України правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, які він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відхиляючи доводи відповідача про відсутність у ОСОБА_6 необхідних повноважень на укладення спірного договору оренди, суди обох інстанцій дійшли висновку про наступне схвалення концерном "Військторгсервіс" цього правочину, укладеного від його імені начальником Мукачівської філії концерну "Військторгсервіс" з перевищенням повноважень у зв'язку із прийняттям юридичною особою орендної плати за квітень - березень 2013 року.

У той же час, дійшовши висновку про наявність підстав для відшкодування орендарю вартості витрат на поліпшення орендованого приміщення суди обох інстанцій не звернули увагу, що за умовою п. 7.5 договору оренди приміщення позивач має право провести поліпшення стану приміщення наданого в оренду за письмовою згодою орендодавця, тоді як дозвіл на проведення поліпшень цього приміщення надавався філією відповідача концерну "Військторгсервіс".

До того ж, суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги, що схвалення юридичною особою правочину, укладеного начальником філії з перевищенням повноважень, наданих йому довіреністю, не означає автоматичного схвалення усіх інших дій, вчинених цією особою, зокрема, надання згоди на проведення поліпшення орендованого майна, і не навели зазначеним обставинам правової оцінки.

Водночас, у відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 767 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.

Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Однак, судами не було досліджено та не наведено оцінки змісту акту приймання-передачі приміщення від 01.09.2010 року, в якому лише наведена коротка характеристика приміщення: нежитлове приміщення площею 52,7 кв.м, та відсутні відомості щодо стану приміщення, переданого в оренду.

Частинами 2, 3 ст. 776 ЦК України визначено, що капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок.

Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Так, наймач вправі самостійно відремонтувати річ і в подальшому зарахувати вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю або вимагати відшкодування вартості ремонту. Однак слід мати на увазі, що наймач має право провести не будь-який капітальний ремонт, а лише такий, непроведення якого перешкоджає використанню речі відповідно до призначення та умов договору (наприклад, заміна зірваного бурею даху на будинку). В разі виникнення спору обов'язок доводити необхідність проведення капітального ремонту та його вартості покладається на наймача.

Разом з цим, відповідно до ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.

Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Згідно з абзацом 4 частини 3 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

За ч. 2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

З аналізу наведених норм вбачається, якщо за згодою наймодавця наймачем були здійснені поліпшення речі, яка є державною або комунальною власністю, останній набуває право на відшкодування вартості необхідних витрат, якщо інше не визначено договором оренди.

Проте, попередні судові інстанції з урахуванням наведених положень не навели оцінки п. 3.3 договору, за яким сторони узгодили, що відшкодування витрачених коштів та матеріалів для поліпшення стану орендованого приміщення здійснюється за рахунок оплати за його використання.

Отже, висновок судів обох інстанцій про задоволення позову про стягнення з концерну "Військторгсервіс" відшкодування вартості витрат на здійснення поліпшення орендованого майна не відповідає нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та зроблений без дослідження всіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Крім того, припиняючи провадження у справі в частині вимог до Міністерства оборони України на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю спірних правовідносин між позивачем та зазначеним відповідачем, а також відсутністю у заяві про зміну предмету позову вимог до цього відповідача, судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, оскільки припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу концерну "Військторгсервіс" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року та рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2013 року скасувати, і справу № 5011-9/17398-2012 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді С.Могил

В.Харченко