Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року Справа № 904/10208/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Мележик Н.І.,Самусенко С.С. - доповідача,

розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд"на рішення та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2014 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 березня 2014 рокуу справі№ 904/10208/13господарського судуДніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг-груп" про стягнення 747 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Білдінг-груп" про стягнення 747400 грн. за векселем серії АА №1298353.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є векселедержателем простого векселя серії АА №1298353 номінальною вартістю 740400 грн., емітованого ТОВ "Білдінг-груп".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014 (суддя Євстигнеєва Н.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 (судді: Широбокова Л.П. - головуючий, Чус О.В., Орєшкіна Е.В.), відмовлено у задоволенні позову у зв'язку із пропуском строку позовної давності, встановленого ст.70 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі.

Не погоджуючись із даними судовими рішеннями ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" звернулося із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.05.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.06.2014 розгляд касаційної скарги відкладено.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.03.2009 Товариством з обмеженою відповідальністю "Білдінг-груп" видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Брокер Актив" простий вексель серії АА № 1298353 на суму 740 000,00 грн. за пред'явленням, але не раніше 12.03.2010.

Суди встановили, що позивач у даній справі ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" (банк) є векседержателем зазначеного вище векселя внаслідок вчиненого на його користь іменного індосаменту ТОВ "Тродос Плюс" та на підставі договору №01/11-В від 12.03.2011 про врахування векселів, який укладено між банком та ТОВ "Тродос Плюс".

Також встановлено, що 12.03.2011 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 вчинено протест про не оплату векселя серії АА №1298353 на суму 740000 грн., який зареєстровано в реєстрі за №1390.

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 07.06.1930), а також Законами України від 05.04.2001 №2374-III "Про обіг векселів в Україні" (ст.2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), від 23.02.2006 № 3480-IV "Про цінні напери та фондовий ринок", від 06.07.1999 №826-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 №827-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 №828-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".

За ст.77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

Суди встановили, що вексель, за яким виникла заборгованість у даній справі, відповідає вимогам вексельного законодавства, є цінним папером і має вексельну силу. Позивач є законним векселедержателем вищевказаного простого векселя, що підтверджується іменним індосаментом на позивача на зворотній стороні векселя.

Суди встановили, що відповідач має заборгованість перед позивачем за простим векселем серії АА№1298353, яка становить його номінальну вартість 740000,00 грн., а також витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису у сумі 7400,00 грн., всього - 747 400,00 грн.

Відповідно до ст.70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Пунктом 19 постанови Пленуму ВСУ "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" від 08.06.2007 №5 роз'яснено, що перебіг трирічного строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі. Встановлені ст.70 Уніфікованого закону строки для пред'явлення позовних вимог за векселем є присічними, вони не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або відновленню. Суд застосовує ці строки незалежно від заяви сторони. Після їх закінчення припиняється дія матеріального права вимоги платежу від зобов'язаних за векселем осіб.

Згідно статті 78 Уніфікованого закону векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Оскільки господарські суди попередніх інстанцій в ході розгляду справи встановили, що перебіг строку позовної давності для стягнення боргу за векселем серії АА №1298353 від 12.03.2009 на підставі вексельного законодавства закінчився 12.03.2013, а позивач звернувся до суду із позовом лише 27.12.2013, суди правомірно відмовили в задоволенні позову із підстав пропущення позивачем строку позовної давності.

Обставин, які б могли вплинути на строк позовної давності, судами не встановлено.

При цьому, місцевим господарським судом встановлено, що станом на час прийняття рішення у справі товариство відповідача не було ліквідовано, але постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 у справі №2а/0470/8025/12 припинено юридичну особу ТОВ "Білдінг-груп".

За частиною другою ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника щодо порушення та неправильного застосування норм права не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 у справі № 904/10208/13 залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: Н. Мележик

С. Самусенко