Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 року Справа № 5023/2311/12

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіПрокопанич Г.К.,суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мегабанк"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 15.08.2013 р. (головуючий суддя Шевель О.В., судді Бородіна Л.І., Лакіза В.В.)на рішенняГосподарського суду Харківської області від 10.07.2013 р. (суддя Жигалкін І.П.)у справі№ 5023/2311/12 Господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет"доПублічного акціонерного товариства "Мегабанк"прозобов'язання вчинити дії,за участю представниківпозивачане з'явились,відповідачівДребот І.А.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.07.2013 р. у справі

№ 5023/2311/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.2013 р., позов задоволено: зобов'язано відповідача перерахувати залишок коштів у розмірі 4.224.355,01 грн. з поточного рахунку ТОВ "Мальви-Маркет" № 260011300034 в банку ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, на поточний рахунок ТОВ "Мальви-Маркет" № 26001301076002 в ПАТ "Банк Форум", МФО 322948; зобов'язано позивача закрити поточний рахунок відповідача №260011300034 в банку ПАТ "Мегабанк", МФО 351629; стягнуто з відповідача на користь позивача суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1.073,00 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 1074 ЦК України, ст.ст. 35, 43 ГПК України. Як стверджує скаржник, судами не взято до уваги того, що на момент звернення до відповідача із заявою про закриття рахунків у позивача існувала заборгованість перед банком за розрахунково-касове обслуговування та не було сплачено грошові кошти за закриття рахунку. Також скаржник зазначає, що станом на дату звернення позивача до суду існував арешт на розрахункових рахунках ТОВ "Мальви-Маркет". Крім того, законодавством, а саме, ст. ст. 15, 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, не передбачено такого способу захисту прав як зобов'язання закрити поточний рахунок.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників позивача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 15.05.2004 р. між сторонами у справі укладено договір банківських рахунків юридичної особи № 49, на підставі якого був відкритий поточний рахунок Товариству з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" № 260011300034 в банку Публічному акціонерному товариству "Мегабанк" (спірний рахунок, про закриття якого просить позивач).

Відповідно до п. 1 зазначеного договору відповідач зобов'язався приймати та зараховувати на рахунки, відкриті позивачу - володільцеві рахунків, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження позивача про перерахування та видачу відповідних сум з рахунків та проведення інших операцій за рахунками відповідно до законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно з пп. 2.1.1, пп. 2.1.3 п. 2.1 договору позивач має право безперешкодно розпоряджатися коштами на рахунках з дотриманням вимог чинного законодавства України за винятком примусового списання коштів. Операції за рахунками можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених чинним законодавством України. Позивач має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахункових та інших передбачених договором послуг.

Підпунктами 2.4.1, 2.4.2, 2.4.6, 2.4.9 п. 2.4 цього ж договору передбачено, що відповідач зобов'язується не визначати та не контролювати напрями використання позивачем грошових коштів на рахунках, а також не встановлювати інші, не передбачені законом обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Відповідач зобов'язується своєчасно, згідно з чинним законодавством України, в тому числі нормативно-правовими актами НБУ, здійснювати для позивача операції, передбачені для рахунків. Відповідач зобов'язується видавати за вимогою позивача виписки з рахунків з доданням необхідних документів. Відповідач зобов'язується виконувати платіжні доручення позивача з урахуванням сум, що надходять на його рахунок протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 3.1 договору позивач доручає банку самостійно здійснювати списання коштів з рахунків у Відкритому акціонерному товариству "Мегабанк" для оплати виконаних банком операцій за рахунками та послуг, що надаються ним, у розмірі, визначеному додатками № № 1, 2 до договору, в т. ч. для оплати за розрахункове касове обслуговування та закриття рахунку.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що рахунки позивача закриваються на підставі та в порядку, передбачених чинним законодавством України, в т.ч. нормативно-правовими актами НБУ та договором.

Відповідні положення договору кореспондуються з нормами цивільного законодавства, зокрема, ст. ст. 1066, 1068, 1074 ЦК України, якими встановлено права та обов'язки банку за договором банківського рахунку.

Пунктом 20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 р. за № 1172/8493, поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта.

Як встановлено судами, 22.02.2012 р. позивачем було подано до відповідача заяви про закриття поточних рахунків № 26001130034, реєстраційний № 826, та № 26001130034, реєстраційний № 827, а також заяву про надання виписок з поточного рахунку №26001130034, реєстраційний № 828.

Станом на час розгляду справи поточний рахунок № 260011300034 в банку Публічному акціонерному товариству "Мегабанк", МФО 351629, не закрито.

Скаржник в касаційній скарзі посилається на те, що на момент звернення позивача із заявою про закриття рахунку та на дату звернення позивача до суду існував арешт на розрахункових рахунках ТОВ "Мальви-Маркет".

З цього приводу судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 18.01.2011 р. у справі № 53/321-10 на задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" було звернуто стягнення за іпотечним договором, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет", шляхом проведення публічних торгів для реалізації предмету іпотеки, у зв'язку з чим постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України від 26.04.2011 р. було відкрито виконавче провадження ВП № 26153885, боржником за яким було ТОВ "Мальви-Маркет".

За результатами проведення прилюдних торгів з реалізації предмету іпотеки, які відбулись 31.12.2011 р., переможцем торгів стало Приватне підприємство "Елітон-2011".

Після отримання грошових коштів від реалізації предмету іпотеки державний виконавець перерахував банку (відповідачу у даній справі) грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з чим зобов'язання між сторонами припинилися шляхом погашення суми боргу.

Розпорядженням головного державного виконавця Мазура Г.І. № 173/10 від 23.01.2012 р. в порядку ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження" позивачу були повернуті 4.224.355,01 грн. (залишок грошових коштів від реалізації предмету іпотеки). Відповідні кошти перераховані на поточний рахунок № 260011300034 в банку - Публічному акціонерному товариству "Мегабанк", МФО 351629, що підтверджено наявним у справі платіжним дорученням та довідками державної виконавчої служби, що свідчить про наявність на поточному рахунку грошових коштів у розмірі 4.224.355,01 грн. на момент подачі заяв до відділення Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" про закриття рахунку.

При цьому судами встановлено, що арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" в межах виконавчого провадження ВП № 31949061 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області № 5023/993/12 від 27.03.2012 р. згідно з постановою Сихівського ВДВС Львівського МУЮ було накладено 02.04.2012 р., тобто більш як через місяць після подачі позивачем заяв про закриття поточного рахунку № 26001130034.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2012 р. у справі № 5023/993/12 зазначений арешт було скасовано, визнано недійсною постанову Сихівського ВДВС Львівського МУЮ від 02.04.2012 р. про арешт коштів боржника, винесену в межах виконавчого провадження ВП № 31949061.

Враховуючи викладене, суди попередній інстанцій дійшли правомірного висновку, що зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" щодо перерахування грошових коштів позивачу та закриття рахунку виникло ще до накладення арешту в межах виконавчого провадження ВП № 31949061, тим більше, що на час розгляду спору арешт вже скасовано.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та зазначено у довідці № 17992 від 08.07.2013 р., виданій Сихівським ВДВС Львівського МУЮ, станом на 08.07.2013 р. відсутні відкриті виконавчі провадження, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" є боржником, а також припинені арешти на рухоме та нерухоме майно та арешти на розрахункові рахунки Товариства з обмеженою відповідальніістю "Мальви-Маркет" в банківських установах. Таким чином, як на момент звернення позивача до відповідача із заявою про закриття рахунку, так і на момент винесення місцевим судом оскаржуваного рішення не існувало жодних арештів чи обмежень щодо розпорядження поточним рахунком № 26001130034.

Посилання скаржника на існування заборгованості в момент звернення позивача до відповідача з заявою про закриття рахунків в розмірі 8.450,17 грн. за розрахункове касове обслуговування та несплату позивачем грошових коштів в сумі 100,00 грн. за закриття рахунку, що стало перешкодою для виконання вимог позивача, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на положення п. 3.1 договору, яким передбачена можливість банку самостійно здійснювати списання коштів з рахунків у ПАТ "Мегабанк" для оплати виконаних банком операцій за рахунками та послуг, що надаються ним, в т. ч. для оплати за розрахункове касове обслуговування та закриття рахунку. Окрім того, як встановлено судами, відповідачем не доведено існування у позивача боргу у розмірі 8.450,17 грн.

Згідно з п. 20.6 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 р. за № 1172/8493, за наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (зокрема перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення, на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. У день закриття рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Отже, суди дійшли вірного висновку, що на виконання вимог чинного законодавства відповідач зобов'язаний був не пізніше ніж 23.02.2012 р. перерахувати залишок грошових коштів у розмірі 4.224.355,01 грн., що знаходились на рахунку позивача, а на наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день (24.02.2012 р.) закрити зазначені поточні рахунки.

Таким чином, судами попередній інстанцій зроблено обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача перерахувати залишок котів та закрити поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет".

Окремо колегія суддів відзначає, що за змістом ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.

У спорах, що виникають у сфері банківської діяльності клієнт має право звернутись до банку з позовом про зобов'язання закрити рахунок у судовому порядку, яке відповідає способам захисту, встановленим статтею 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, оскільки, звертаючись з такою вимогою, позивач фактично просить суд примусити відповідача виконати обов'язок, покладений на нього умовами договору та приписами законодавства. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 28.11.2011 р. у справі № 27/11.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2013 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.2013 р. у справі

№ 5023/2311/12 - без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіІ.В. Алєєва О.О. Євсіков