Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року Справа № 5011-4/14177-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Дунаєвської Н.Г.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Мележик Н.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.02.2014у справі№ 5011-4/14177-2012господарського судуміста Києваза позовомКомунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району міста Києва"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"прозобов'язання вчинити діїза участю представників сторін:

позивача: Кузор В.В., дов. від 02.01.2013;

відповідача: Жук О.Б., дов. від 04.12.2013;

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою, в якій просив роз'яснити резолютивну частину рішення згідно наказу № 5011-4/14177-2012, виданого на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 в частині зобов'язання відповідача звільнити приміщення загальною площею 53,00 м2 в будівлі позивача, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26 та чи мається на увазі фактичне виселення відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2013 у справі № 5011-4/14177-2012 (суддя Борисенко І.І.) вищезазначену заяву позивача задоволено. Роз'яснено рішення у справі наступним чином: при вирішенні договірних спорів судовий захист порушеного права здійснюється шляхом прийняття рішення щодо звільнення нежитлового приміщення після припинення терміну дії договору. Звільнення нежитлового приміщення полягає у виселенні з приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна та у забороні даній особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають лише особи, які визначені у виконавчому документі. З вищевикладеного слідує, що виселення - це фактичне звільнення та повернення юридичною особою - ТОВ "Діамед" приміщення загальною площею 53,00 м2 в будівлі Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району м.Києва", яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26 та передати Комунальному некомерційному підприємству "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району м. Києва" майно по акту.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Власов Ю.Л., судді - Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2013 у справі № 5011-4/14177-2012 скасовано, заяву позивача про роз'яснення судового рішення задоволено. Роз'яснено позивачу, що зобов'язання ТОВ "Діамед" звільнити приміщення загальною площею 53,00 м2 в будівлі Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дніпровського району м. Києва", яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26 полягає у фактичному виселенні ТОВ "Діамед" із зазначеного приміщення, вивезенні свого майна з приміщення та поверненні цього приміщення Комунальному некомерційному підприємству "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району м. Києва" за актом.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині роз'яснення постанови апеляційного господарського від 11.06.2013 суду у даній справі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржуване судове рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі № 5011-4/14177-2012 в задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 зазначене рішення суду скасовано і прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2013 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2013, Господарським судом міста Києва видано наказ № 5011-4/14177-2012.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою, в якій просив роз'яснити резолютивну частину рішення згідно наказу № 5011-4/14177-2012, виданого на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2013. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2013 заяву позивача задоволено та роз'яснено рішення у даній справі.

Статтею 89 ГПК України передбачено, що суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту.

В п. 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" (із змінами і доповненнями) зазначено, що роз'яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не змінене й не скасоване на момент звернення по його роз'яснення. В іншому разі господарський суд відмовляє в його роз'ясненні, а якщо рішення змінено чи скасовано в певній частині, - роз'яснює його в тій частині, в якій рішення залишено без змін, а в решті відмовляє у роз'ясненні. Місцевий господарський суд також не вправі роз'яснювати судові рішення апеляційної і касаційної інстанцій, в тому числі про зміну чи скасування рішень названого суду.

Як вірно зауважив апеляційний господарський суд, суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача та роз'яснюючи резолютивну частину постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2013, вийшов за межі повноважень ст. 89 ГПК України, оскільки роз'яснив прийняте судом апеляційної інстанції судове рішення.

При цьому, слід зазначити, що ч. 1 ст. 45 ГПК України визначає форму судових актів. За формою розрізняються такі види судових актів, як рішення, постанова, ухвала.

В свою чергу, Київський апеляційний господарський суд, задовольняючи вищенаведену заяву позивача обґрунтовано визначився про наявність підстав для роз'яснення ним резолютивної частини судового рішення згідно наказу № 5011-4/14177-2012, виданого на постанову апеляційного господарського суду від 11.06.2013 у даній справі.

Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухваливши постанову від 11.06.2013 про роз'яснення якої було подано заяву, суд апеляційної інстанції зазначив, що даним судовим рішенням було зобов'язано ТОВ "Діамед" звільнити приміщення загальною площею 53,00 м2 в будівлі КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дніпровського району м.Києва", що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Петра Запорожця, 26.

Отже, в резолютивній частині постанови суд апеляційної інстанції визначив спосіб виконання прийнятого рішення, тоді як в мотивувальній частині - мотиви, за яких суд дійшов відповідного висновку.

Вищий господарський суд України вважає, що здійснюючи роз'яснення резолютивної частини судового рішення (в даному випадку постанови), апеляційний господарський суд не змінив суті прийнятого судового рішення, і надане ним роз'яснення стосується тих питань, які були предметом судового розгляду, а саме - зобов'язання відповідача звільнити займане ним приміщення, тобто виселитись.

Враховуючи вищезазначене, постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм процесуального права. Доводи касаційної скарги не спростовують правильності викладених висновків у судовому рішенні апеляційного господарського суду, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 у справі № 5011-4/14177-2012 - без змін.

Головуючий суддя Н.Г.ДУНАЄВСЬКА

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Н.І. МЕЛЕЖИК