Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року Справа № 918/1018/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А.,суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників сторін від позивачаМанжаюка Д.Л.,від відповідача Таборовця А.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСвято-Параскевської парафії Сарненської єпархії Української православної церкви села Лозки Володимирецького районуна постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 рокуу справі № 918/1018/13 Господарського суду Рівненської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"доСвято-Параскевської парафії Сарненської єпархії Української православної церкви села Лозки Володимирецького районупростягнення 35155,03 грн

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (надалі - ПАТ "Рівнеобленерго", позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом, у якому посилаючись на неналежне виконання Свято-Параскевською парафією Сарненської єпархії Української православної церкви села Лозки Володимирецького району (надалі - Свято-Параскевська церква, відповідач) своїх договірних зобов'язань за договором № 214 від 08.12.2003 року щодо оплати вартості спожитої електроенергії обсягом 98584кВт*год в березні 2013 року, просило суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 35155,03 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.09.2013 року (суддя Войтюк Р.В.) позов задоволено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року (судді: Коломис В.В., Олексюк Г.Є., Огороднік К.М.) апеляційну скаргу було задоволено, рішення господарського суду першої інстанції від 10.09.2013 року - скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2015 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року у справі № 918/1018/13 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

За результатами нового розгляду постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 року (судді: Маціщук А.В. (головуючий), Гулов А.Г., Петухов М.Г.) рішення господарського суду першої інстанції від 10.09.2013 року було залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (ст.ст. 42, 34, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України)) та норм матеріального права (п. 2 ст. 11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", п. 3.24, абз. 5 п. 3.35 Правил користування електричною енергії (надалі - Правила), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28).

Вищий господарський суд України, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 08.12.2003 року між ВАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго", правонаступником якого є ПАТ "Рівнеобленерго" (надалі - електропостачальна організація, постачальник), та Свято-Параскевською церквою (надалі - споживач) укладено договір на постачання та користування електричною енергією № 214, за умовами якого електропостачальна організація зобов'язується постачати електроенергію на об'єкти споживача, а споживач - проводити оплату за електроенергію від фактично заявленого обсягу до 15 числа поточного розрахункового періоду, оформити звіт про використану електроенергію і не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим періодом, у якому була відпущена електрична енергія, здійснити остаточний розрахунок за фактично спожитий обсяг на підставі документів для платежів.

Згідно з додатком № 4 до договору "Порядок зняття засобів обліку електричної енергії та розрахунків" передбачається, що покази засобів обліку відповідно до переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються споживачем 16 числа кожного місяця та вибірково контролюються (знімаються) постачальником. Після зняття показів засобів обліку споживач оформляє звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та надає постачальнику нарочним, не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію. Розрахунковий період, що встановлюється договором, починається 16 числа кожного місяця і триває до 16 числа наступного місяця, за який проводиться розрахунок вартості відпущеної електроенергії.

Відповідальність за достовірність будь-яких документів і відомостей в усній чи письмовій формі, які були передані споживачем на адресу енергопостачальної організації, включаючи (але не обмежуючи цим) необхідні документи, показання приладів комерційного обліку покладається на споживача (п. 8.3 договору).

Відповідно до поданих споживачем звітів до договору, а також з інформації електронної бази даних позивача вбачаються такі показники лічильника № 122704 на об'єкті Свято-Параскевської церкви с.Лозки:

- 03.02.2010 року показник становив 6928 кВт.*год.;

- 25.08.2010 року показник становив 7100 кВт.*год.;

- 24.06.2011 року показник становив 7722 кВт.*год.;

- 22.03.2012 року показник становив 9550 кВт.*год.;

- 19.09.2012 року показник становив 10415 кВт.*год.;

- 26.11.2012 року показник становив 10700 кВт.*год.;

- 26.01.2013 року показник становить 11100 кВт.*год;

- 15.02.2013 року - 11300 кВт.*год;

- в березні 2013 року - на початок місяця показник становив 109820 кВт.*год і на 15.03.2013 року - 109884 кВт.*год.

02.03.2013 року працівниками Володимирецької дільниці ПАТ "Рівнеобленерго" був оглянутий прилад обліку Свято-Параскевської церкви - лічильник типу СА4 -195 № 122704. За результатом огляду працівниками позивача встановлений факт підключення електроопалення та відсутність пломб енергопостачальної організації. Встановлено також показник лічильника - 109700. Акт за результатом огляду засобів обліку електричної енергії складений і підписаний трьома працівниками/представниками ПАТ "Рівнеобленерго" в присутності представника споживача ОСОБА_9, підпис якого в акті відсутній. Повноваження ОСОБА_9 підтверджені указом Єпископу Сарненського і Поліського № 112 від 29.09.1999 року.

Відповідно до акту експертизи лічильника електроенергії № 230 від 16.04.2013 року, що проводилась комісією у складі представників енергопостачальника та територіального органу Держспоживстандарту за заявою споживача, зафіксовано, що трьохфазний прилад обліку № СА4-195, який експлуатувався та належить Св'ято-Параскевській парафії, непридатний для подальшої експлуатації через прострочення терміну держповірки та невідповідності метрологічних характеристик. Відповідно до цього акту встановлено такі метрологічні характеристики приладу: при струмі навантаження: Імакс-похибка (+1,10%); Іном-похибка (1,88 %); 0,2 Іном-похибка (+0, 34%); 0,1 Іном-похибка (+0,26%); 0,05 Іном- похибка (+0, 68 %), пофазно: АІном-похибка (+4,29%); фаза В Іном-похибка(+1,51%), фаза С Іном-похибка(+4,02%). Комісією було встановлено самохід відсутній, чутливість в нормі, рахівний механізм справний. Суди з'ясували, згідно з паспортом лічильник електричний активної енергії СА4-195 призначений для тривалої роботи без обслуговування, міжповірочний інтервал повірки - один раз на чотири роки. Лічильник СА4-195 відповідає по точності обліку електричної енергії класу 2,0. Тобто, прилад обліку в залежності від умов експлуатації може допускати похибку 2,0 %. Вказана похибка вважається в межах норми.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач зобов'язаний сплатити вартість спожитої електроенергії, обсяг якої визначений відповідно до поданих споживачем показів приладу обліку, який не пройшов повірку, оскільки експертизою не було встановлено порушення розрахункового обліку електричної енергії, а згідно з Правилами саме власник розрахункових засобів обліку несе відповідальність за їх технічний стан, і саме за його рахунок має здійснюватись планова повірка цих засобів обліку.

Рівненський апеляційний господарський суд погодився з таким висновком суду першої інстанції, зазначивши, що прострочення терміну держповірки лічильника не має значення для висновку про правильне обрахування спожитої електроенергії та суми боргу, оскільки відповідно до висновку судової електротехнічної експертизи №12907/13-07 від 14.07.2014 року електромережа Свято- Параскевської парафії на момент огляду експертом перебувала у працездатному стані та лічильник спожитої електроенергії, зав. № 122704 тип приладу СА 4-195 демонтований працівниками ПАТ "Рівнеобленерго", - перебуває у працездатному стані. Суд дійшов висновку, що відомості про похибку при подачі струму на кожну фазу окремо має суто інформаційний характер, що були зазначені в акті за результатами експертизи комісією 16.04.2013 року, оскільки з акту огляду від 05.09.2013 року, складеного представниками Володимирецької дільниці вбачається, що прилад обліку був підключений на три фази, а не на одну, і струм на прилад обліку подавався симетрично на кожну із трьох фаз.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що відповідно до пп. 8.2.1., п.8.3 договору споживач несе повну відповідальність за достовірність будь-яких документів і відомостей в усній чи письмовій формі, які були переданні ним на адресу електропостачальній організації, проте з лютого 2010 року він неправильно звітувався про обсяги спожитої електричної енергії, не брав до уваги розрядність лічильника, фактично вказував замість 6 лише 4 або 5 значущих цифр, що призвело до накопичення заборгованості.

Одночасно, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що неналежне виконання електропостачальною організацією обов'язку здійснювати контрольний огляд засобу обліку не звільняє споживача від його обов'язку своєчасно надавати достовірні відомості щодо обсягів фактично спожитої електроенергії та виконувати відповідні платежі відповідно до п.п.5.5.2, 5.5.3, 6.1 договору та ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Посилання відповідача на акт звірки розрахунків від 17.10.2012 року суд відхилив, оскільки такий акт не є первинним обліковим документом відповідно до норм ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого Мінюстом України 05.06.1995 року за № 168/704, і не містить посилання на жоден первинний документ та відомостей про показники приладу обліку використаної електроенергії, за якими виконувалась така вивірка станом на 17.10.2012 року, що має суттєве значення у даному спорі.

Вищий господарський суд України погоджується з такими висновками судів з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з пп 1.1.25, 1.1.30 п. 1.1 договору про постачання енергії фактичний обсяг - це обсяг електроенергії, фактично відпущеної споживачу за один розрахунковий період, що визначений за показниками приладу комерційного обліку (технічний пристрій, призначений для комерційного обліку електричної потужності та енергії, на основі якого проводиться розрахунок за фактичний обсяг і який дозволено застосовувати відповідними нормативними документами.

Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку. Переліки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці, складаються їх користувачами (за винятком фізичних осіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності) і подаються на погодження до відповідного територіального органу.

Повірка засобів обліку - встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування, на підставі результатів контролю їхніх метрологічних характеристик (абз. 62 п. 1.2 Правил).

Згідно з п. 3.2 Правил відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Відповідно до п.п. 3.7, 3.24 Правил для розрахункового обліку електричної енергії мають використовуватися засоби обліку, які пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Планова повірка розрахункових засобів обліку має здійснюватись за рахунок власників цих засобів обліку в терміни, встановлені нормативними документами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики відповідно до договору.

Електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює контроль за вчасним проведенням повірки розрахункових засобів обліку відповідно до договору.

Якщо повірка розрахункових засобів обліку не виконана в передбачені терміни з вини електропередавальної організації, електропередавальна організація не має права на виставлення додаткових рахунків, виставлення яких пов'язане з похибкою показів розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Отже, обов'язок подавати засоби вимірювальної техніки на повірку покладається на споживача, який зобов'язаний також здійснити оплату проведення цієї повірки.

Оскільки судами було встановлено, що відповідач не виконав свій обов'язок щодо здійснення своєчасної повірки електролічильнику типу СА4 -195 № 122704, і за результатами судової експертизи не встановлено похибки показів цього розрахункового засобу обліку електричної енергії, Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів про обов'язок споживача сплатити вартість фактично спожитої ним електричної енергії, обсяг якої визначений за показами лічильника, що експлуатувався відповідачем, навіть за умови прострочення терміну повірки.

Посилання відповідача на порушення відповідачем Правил щодо контрольного огляду засобу обліку, обґрунтовано були відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки неналежне виконання електропостачальною організацією цього обов'язку здійснювати контрольний огляд засобу обліку не звільняє споживача від його обов'язку своєчасно надавати достовірні відомості щодо обсягів фактично спожитої електроенергії та здійснювати відповідні платежі.

Апеляційний суд відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК, повторно розглядаючи справу, з достатньою повнотою з'ясував обставини, які мали значення для правильного вирішення поданої скарги. Його висновки про ці обставини ґрунтуються на доказах, наведених в оскаржуваних судових актах. Фактичний обсяг спожитої електроенергії, який є предметом спору у цій справі, підтверджений показниками приладу комерційного обліку, правильність роботи якого встановлена висновком судового експерта.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, фактично направлені на переоцінку доказів у справі на власну користь та зводяться до необхідності встановити або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судом апеляційної інстанції та відхилені ними, що виходить за межі встановлених ст. 1117 ГПК України повноважень суду касаційної інстанції, а тому підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Свято-Параскевської парафії Сарненської єпархії Української православної церкви села Лозки Володимирецького району залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 року - без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 10.09.2013 року та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 року у справі № 918/1018/13.

Головуючий суддя Гончарук П.А.Суддя Кондратова І.Д.СуддяСтратієнко Л.В.