Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року Справа № 913/3463/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Дунаєвської Н.Г.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15 квітня 2014 року у справі № 913/3463/13 Господарського суду Луганської області за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Луганська область, про стягнення 49 844,53 грн.,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,

в с т а н о в и в:

У грудні 2013 року позивач ПАТ КБ "Приватбанк" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ФОП ОСОБА_4 про стягнення 49 844,53 грн.

Вказував, що 15.04.11, на підставі зави ФОП ОСОБА_4 про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, ПАТ КБ "Приватбанк" було відкрито відповідачу рахунок з кредитним лімітом 37 500 грн., які останній зобов'язався повернути банку на умовах встановлених "Умовами та правилами банківських послуг".

Посилаючись на порушення відповідачем положень "Умов та правил банківських послуг в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами та сплати комісії, позивач, згідно заяви про зменшення позовних вимог від 20.02.14, просив стягнути з відповідача 37 500 грн. боргу, 5 012,15 грн. процентів, 916,02 грн. пені, 1 012,50 грн. комісії, а всього - 44 440,67 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 03 березня 2014 року (суддя Мінська Т.М.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15 квітня 2014 року (колегія суддів у складі: Кододова О.В. - головуючого, Агапова О.Л., Гези Т.Д.), позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 37 500 грн. боргу, 5 012,15 грн. процентів, 5,00 грн. пені, 1 012,50 грн. комісії та 1 720,50 грн. судового збору.

В решті вимог про стягнення пені відмовлено.

Рішення в частині задоволення вимог про стягнення боргу, процентів за користування кредитом, комісії та пені, мотивовані посиланнями на порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині повернення кредитних коштів, що є підставою до покладення на нього обов'язку по сплаті вказаних коштів.

Судові акти в частині в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення 911,02 грн. пені, обґрунтовані наявністю виключних підстав для зменшення розміру пені на підставі ч. 1 ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "Приватбанк", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, просить змінити постановлені у справі судові рішення шляхом задоволення вимог про стягнення пені в повному обсязі в сумі 916,02 грн.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 15.04.11, на підставі зави ФОП ОСОБА_4 про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, ПАТ КБ "Приватбанк" було відкрито відповідачу рахунок з кредитним лімітом 37 500 грн., які останній зобов'язався повернути банку на умовах встановлених "Умовами та правилами банківських послуг", що розміщені на офіційному сайті позивача.

Відповідно до п. 3.18.1.16 вказаних Умов при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Отже, суди попередніх інстанцій правильно вважали, що заява про відкриття поточного рахунку із зразками підписів та відбитком печатки разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку, складають договір банкі вського обслуговування від 15.04.11.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено та наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами та платіжними дорученнями (а.с. 79-96) підтверджується, що на виконання вказаного договору банківського обслуговування позивачем було відкрито відповідачу поточний та картковий рахунки з наданням для його використання пластикової картки в межах кредитного ліміту.

Пунктом 3.18.1.3 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди.

За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка) - п. 3.18.4.1 Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно п. 3.18.4.1.1 Умов та правил надання банківських послуг за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2 Умов та правил надання банківських послуг).

Пунктом 3.18.4.1.3 зазначених Умов передбачено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Відповідно до п. 3.18.4.4 Умов та правил надання банківських послуг Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту у відповідності з п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.

Водночас судами встановлено, що в зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем договору банківського обслуговування від 15.04.11, станом на 18.02.14 за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 44 440,67 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 37500,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 5012,15 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 916,02 грн. та заборгованості по винагороді за користування кредитом - 1012,50 грн.

Враховуючи порушення відповідачем зазначених норм матеріального права, що регулюють договірні зобов'язання, а також Умов та правил надання банківських послуг в частині повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом та сплати комісії, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про покладення на відповідача обов'язку по їх сплаті у розмірі заявленому до стягнення позивачем.

Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем вказаних договірних зобов'язань, позивачем на підставі п.п. 3.18.5.1, 3.18.5.4 Умов та правил надання банківських послуг здійснено нарахування пені у розмірі 916,02 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Положеннями ч. 1 ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України унормовано, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Встановивши порушення відповідачем вказаних вище договірних зобов'язань, суди попередніх інстанцій, на підставі ч. 1 ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, встановивши дійсні обставини справи щодо підстав порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань та ступінь виконання ним грошових зобов'язань, обґрунтовано зменшили розмір пені до 5,00 грн.

За таких обставин, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги ПАТ КБ "Приватбанк" не погоджується з постановленими у справі судовими актами лише в частині часткової відмови в задоволенні вимог про стягнення пені та посилається при цьому на порушення судами приписів ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України.

Разом з тим, зазначеними правовими нормами передбачено право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, тому посилання скаржника на порушення судами даних норм, слід залишити поза увагою суду.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15 квітня 2014 року у справі № 913/3463/13 залишити без змін.

Головуючий суддя: І.А. Плюшко

Судді: Н.Г. Дунаєвська

С.С. Самусенко