Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року Справа № 5015/2153/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Дунаєвської Н.Г.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29 квітня 2014 року у справі № 5015/2153/12 Господарського суду Львівської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків, до Приватного підприємства "Елекс", Львівська область, про стягнення кредитної заборгованості в сумі 653 506,93 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

за участю представників сторін:

позивача - Заставний Р.А. (дов. № 13-1063/13д від 13.12.13);

відповідача - не з'явився,

в с т а н о в и в:

У травні 2012 року позивач ПАТ "Мегабанк" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПП "Елекс" про стягнення кредитної заборгованості в сумі 653 506,93 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказував, що 01.08.08 між ПАТ "Мегабанк" (кредитором) та ПП "Елекс" (позичальником) був укладений кредитний договір № 24-13/2008- МК-USD, згідно якого він зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 150 000 доларів США, а позичальник - повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 15 % річних в строк до 01.08.13 згідно встановленого в договорі графіка платежів.

Зазначав, що 01.08.08, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 24-13/2008- МК-USD, між ним (іпотекодержавтелем) та ПП "Елекс" (іпотекодавцем) був укладений іпотечний договір № 24-13/2008- МК-USD-З-2, згідно якого іпотекодавець передав йому в іпотеку нежитлову будівлю учбового тренажеру, позначену в технічному паспорті під літерою А-2, площею 539,4 кв.м., що знаходиться під № 4а по вул. Матійціва в м. Стрий Львівської області та за домовленістю сторін її вартість становить 874 758 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині дотримання графіка повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, позивач, згідно заяви про уточнення позовних вимог № 80-01-1722 від 23.07.12, просив стягнути з відповідача 74 082,47 доларів США, що еквівалентно 592 104,14 грн. заборгованості по кредиту, 1 840,33 доларів США, що еквівалентно 14 708,83 грн. процентів за користування кредитом та 46 693,96 грн. неустойки, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 24-13/2008- МК-USD-З-2 від 01.08.08. Також позивач просив передати предмет іпотеки в управління ПАТ "Мегабанк".

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08 квітня 2013 року (суддя Шпакович О.) позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ПП "Елекс" на користь ПАТ "Мегабанк" 74 082,47 доларів США, що еквівалентно 592 104,14 грн. заборгованості по кредиту, 1 840,33 доларів США, що еквівалентно 14 708,83 грн. процентів за користування кредитом та 31 764,60 грн. штрафу, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 24-13/2008- МК-USD-З-2 від 01.08.08.

Реалізацію зазначеного предмета іпотеки постановлено здійснити із застосуванням процедури продажу, встановленої нормами ст. 38 Закону України "Про іпотеку" шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ "Мегабанк" будь-якій визначеній ним особі (покупцеві) за ціною, що підлягає визначенню суб'єктом оціночної діяльності (який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"), із наданням ПАТ "Мегабанк" усіх прав продавця, необхідних для реалізації об'єкту нерухомості (предмету іпотеки).

Передано ПАТ "Мегабанк" об'єкт нерухомості (предмет іпотеки), на час його реалізації, в управління із спрямуванням отриманих доходів (в результаті управління об'єктом) на задоволення грошових вимог (для погашення кредитної заборгованості ПП "Елекс", що підлягає стягненню на підставі даного рішення суду).

Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 14 929, 36 грн. штрафу.

Рішення мотивоване посиланнями на порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині дотримання графіка повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, що є підставою до покладення на нього обов'язку по сплаті боргу, процентів за користування кредитом та штрафу, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, передане позивачу в іпотеку відповідачем.

Рішення в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення 14 929, 36 грн. штрафу обґрунтоване пропуском позивачем встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України річного строку позовної давності за період стягнення з лютого 2009 року по квітень 2011 року включно, про застосування якого заявлено відповідачем.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29 квітня 2014 року (колегія суддів у складі: Гнатюк Г.М. - головуючого, Кравчук Н.М., Мирутенка О.Л.) рішення скасовано в частині задоволення вимог про стягнення 74 282,87 грн., що еквівалентно 9 293,49 доларів США, основного боргу та припинено провадження в означеній частині вимог.

В решті рішення місцевого суду залишено без змін.

Постанова мотивована посиланнями на сплату відповідачем вказаної суми основного боргу після порушення провадження у справі та до винесення рішення судом першої інстанції, що не було встановлено місцевим господарським судом.

У касаційній скарзі ПАТ "Мегабанк", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" та п. 1-1 ст. 80 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення суду першої інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.08.08 між ПАТ "Мегабанк" (кредитором) та ПП "Елекс" (позичальником) був укладений кредитний договір № 24-13/2008- МК-USD, згідно якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 150 000 доларів США, а позичальник - повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 15 % річних в строк до 01.08.13 згідно встановленого в договорі графіка платежів.

Пунктами 1.2, 1.4 кредитного договору встановлено обов'язок позичальника здійснювати повернення кредиту щомісячними ануїтетними платежами, розмір яких визначено графіком платежів, остаточна редакція якого викладена у додатковій угоді до кредитного договору № 9 від 15.08.11.

01.08.08, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 24-13/2008- МК-USD, між ПАТ "Мегабанк" (іпотекодержавтелем) та ПП "Елекс" (іпотекодавцем) був укладений іпотечний договір № 24-13/2008- МК-USD-З-2, згідно якого іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку нежитлову будівлю учбового тренажеру, позначену в технічному паспорті під літерою А-2, площею 539,4 кв.м., що знаходиться під № 4а по вул. Матійціва в м. Стрий Львівської області та за домовленістю сторін її вартість становить 874 758 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено, що позивачем належним чином виконано свої договірні зобов'язання щодо перерахування відповідачу суми кредитних коштів, проте останнім в порушення зазначених норм матеріального права та встановленого кредитним договором графіка повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, несвоєчасно здійснюється погашення кредиту та процентів за користування кредитом, в зв'язку з чим у позивача на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України виникло право вимоги дострокового повернення позичальником кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вважав доведеними позивачем обставини наявності у відповідача перед позивачем заборгованості по кредиту в сумі 74 082,47 доларів США, що еквівалентно 592 104,14 грн., заборгованості по сплаті процентів в сумі 1 840,33 доларів США, що еквівалентно 14 708,83 грн. та штрафу в сумі 31 764,60 грн.

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що за час розгляду справи судом першої інстанції відповідач частково погасив борг сплативши позивачу 74 282,87 грн., зокрема, шляхом перерахування 73 158,73 грн. (для купівлі валюти долара США в сумі 9 152,85 доларів США і перерахування купленої валюти для сплати ануїтентних платежів згідно кредитного договору № 24-13/2008- МК-USD), що підтверджується випискою з особового рахунку від 14.01.13, заявою на купівлю валюти № 1 від 14.01.13 та платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 14.01.13 (т. 2 а.с. 124-126), а також шляхом перерахування 1 124,14 грн. (для купівлі валюти долара США в сумі 140,64 доларів США і перерахування купленої валюти для сплати ануїтентних платежів згідно кредитного договору № 24-13/2008- МК-USD), що підтверджується випискою з особового рахунку від 15.01.13, заявою на купівлю валюти № 2 від 15.01.13 та платіжним дорученням в іноземній валюті № 2 від 15.01.13 (т. 2 а.с. 127-129).

Встановивши, що при здійсненні зазначених вище платежів відповідачем вказано призначення платежу: перерахування купленої валюти для сплати ануїтентних платежів, згідно кредитного договору № 24-13/2008- МК-USD від 01.08.08, суд апеляційної інстанції вважав, що в частині стягнення 74 282,87 грн. боргу провадження у справі слід припинити, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з чим, рішення суду першої інстанції в означеній частині слід скасувати.

Проте, погодитись з такими висновками судів не можна, виходячи з наступного.

Приписами ст. 534 ЦК України встановлено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

В касаційній скарзі ПАТ "Мегабанк" зазначає про те, що припиняючи провадження у справі в частині вимог про стягнення 74 282,87 грн. боргу, суд апеляційної інстанції не врахував встановленого п. 5.4 кредитного договору порядку черговості погашення простроченої заборгованості, згідно якого в разі прострочення заборгованості погашенню підлягають: прострочена заборгованість за процентами; прострочена заборгованість за кредитом; нараховані проценти за користування кредитом; сума основного боргу за кредитом; штраф згідно з умовами договору.

Між тим, суд першої інстанції обставин часткової сплати відповідачем коштів за кредитним договором № 24-13/2008- МК-USD, після порушення провадження у справі не встановлював, а суд апеляційної інстанції дійшов висновків про наявність підстав до припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення 74 282,87 грн. боргу без врахування положень п. 5.4 кредитного договору, що є порушенням вимог ст. 534 ЦК України та має суттєве значення для визначення дійсної суми заборгованості за кредитом і може вплинути на розрахунок процентів та штрафних санкцій, передбачених договором.

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки передбачені ст. 1117 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постановлені у справі рішення та постанова підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, та встановити дійсну суму заборгованості відповідача за кредитним договором № 24-13/2008- МК-USD від 01.08.08, з врахуванням положень п. 5.4 даного договору, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29 квітня 2014 року та рішення Господарського суду Львівської області від 08 квітня 2013 року у справі № 5015/2153/12 скасувати.

3. Справу № 5015/2153/12 передати на новий розгляд до Господарського суду Львівської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя: І.А. Плюшко

Судді: Н.Г. Дунаєвська

С.С. Самусенко