Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2014 року Справа № 5016/2485/2012(7/108)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Жукової Л.В. Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 28.01.14

у справі№5016/2485/2012(7/108)господарського судуМиколаївської областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль"простягнення сумиза участю представників від:позивачаПетренко А.С. (дов. від 17.01.14)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" звернулося до господарського суду Миколаївської області з заявою, в якій відповідач просив суд виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.13 у справі на 3 роки.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.12.13 (суддя

Васильєва Л.І.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.14 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Ярош А.І., суддів:

Журавльова О.О., Лавренюк О.Т.), заяву Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" задоволено частково, розстрочене виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду у справі №5016/2485/2012 (7/108) від 24.10.13 на 1 рік згідно графіку. При винесенні судових актів суди врахували складний фінансовий стан боржника, той факт, що грошове зобов'язання по сплаті вартості отриманого газу боржником виконане у повному обсязі, а судове рішення стосується стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних та судових витрат стягувача.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в задоволенні заяви відмовити. Скарга обґрунтована тим, що відповідачем не надано жодного належного доказу винятковості обставин, які є підставами дня надання розстрочки, відповідач є підприємством яке надає послуги з теплопостачання всім категоріям споживачів та володіє обліковими коштами та активами на які можуть бути накладені стягнення. Крім того, враховуючи тяжкий фінансовий стан позивача, наявність податкових та кредитних зобов'язань перед Державою та банківськими організаціями, скаржник вважає за неможливе та недоцільне задоволення заяви відповідача та відстрочувати виконання судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.13 з Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" стягнуто 165791,30 грн. пені, 308813,22 грн. - 3% річних, 232844,73 грн. - інфляційних збитків, 13595,23 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено, в частині стягнення основної заборгованості провадження припинено.

Відповідач звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання цієї постанови, яка судами частково задоволена, виконання постанови розстрочене до кінця 2014 року. При цьому суди виходили з того, що ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" перебуває у вкрай тяжкому матеріальному становищі, яке зумовлене економічною необґрунтованістю діючого тарифу на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії для населення (останній раз тарифи затверджувались в 2010р.), в свою чергу закупівельні ціни на газ неодноразово збільшувались. Зазначає, що за результатами фінансових показників за 9 місяців 2013р. товариство зазнало збитків на 15 млн. 575 тисяч грн. Вказує, що заборгованість товариства виникла внаслідок відсутності субвенцій з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що в свою чергу зменшує ступінь вини боржника.

Також суди виходили з наявності обставин виняткового характеру, а саме з суспільно-соціальної значимості діяльності боржника в забезпеченні теплоносіями шкіл, дошкільних закладів, установ і організацій, що фінансуються з державного бюджету, житлових будинків, особливо в зимовий період, а також приймав до уваги те, що боржник тривалий час знаходився в процедурі банкрутства (до березня 2012 року), наданий ним звіт про фінансові результати за 9 місяців 2013 року свідчить про скрутне фінансове становище.

До того ж, оскільки грошове зобов'язання боржника по сплаті основного боргу погашене, а судове рішення стосується лише стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних та судових витрат стягувача, при цьому, стягувач не поніс значні негативні збитки через порушення зобов'язань боржником, тому заява про надання розстрочки боржнику підлягає частковому задоволенню.

Суди оцінили надані боржником докази та визнали їх достатніми, щоб вважати зазначені боржником обставини саме такими, що можуть призвести до ускладнення виконання судового наказу або зробити його неможливим, у зв'язку з чим і вимоги ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" про розстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.13 були задоволені частково.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції (з яким погодився суд апеляційної інстанції) дійшов вірного висновку про те, що скрутне фінансове становище боржника, яке виникло не з його вини, є підставою для надання йому розстрочки.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.14 у справі №5016/2485/2012(7/108) залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді Л.В. Жукова

Д.С. Кривда