Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року Справа № Б3/115-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коробенко Г.П., Куровського С.В. - доповідача,за участю представників:

ДП "Придніпровська залізниця" - Бендюга С.М. (дов. від 10.01.2014),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013

та ухвалу господарського суду Київської області від 18.09.2013

у справі № Б3/115-12 господарського суду Київської області

за заявою Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпрофі"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.09.2013 (суддя Лопатін А.В.):

1. Клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпрофі" про затвердження заробітної плати задоволено.

2. Затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпрофі" за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів кредитор - Державного підприємства "Придніпровська залізниця".

3. Клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпрофі" про затвердження звіту про оплату послуг за період з 23.10.2012 по 30.06.2013 задоволено.

4. Затверджено звіт про оплату послуг розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпрофі" за період з 23.10.2012 по 30.06.2013 у сумі 18268,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 (колегія суддів у складі: Доманська М.Л. - головуючий, Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О.) ухвалу господарського суду Київської області від 18.09.2013 залишено без змін.

В касаційній скарзі (враховуючи додаткові пояснення до касаційної скарги)

Державне підприємство (далі ДП) "Придніпровська залізниця" просить: "скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 у справі про банкрутство № Б3/115-12 та прийняти нове рішення, яким задовольнити апеляційну скаргу ДП "Придніпровська залізниця" на ухвалу господарського суду Київської області від 18.09.2013 у справі № Б3/115-12". В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 3-1, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При тому, як пояснив в судовому засіданні представник ДП "Придніпровська залізниця", пункт 2 резолютивної частини ухвали, на його погляд, викладено некоректно, підлягає вільному тлумаченню та виконанню на майбутнє, що порушує права ініціюючого кредитора.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Згідно з абзацом 3 частини 4 ст. 31 Закону, арбітражний керуючий має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Отже, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Відповідно до ч. 12 ст. 31 Закону, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Вказаною нормою передбачено, що за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

У подальшому, відповідно до ч. 14 ст. 31 Закону, розмір та порядок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється комітетом кредиторів та затверджується господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але в розмірі не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою суду Київської області від 28.09.2012 за заявою ДП "Придніпровська залізниця" порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Газпрофі".

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.10.2012 ДП "Придніпровська залізниця" визнано ініціюючим кредитором ТОВ "Газпрофі" з грошовими вимогами у розмірі 3751924,28 грн. та вимогами по відшкодуванню судових витрат у розмірі 5365,00 грн., зобов'язано ініціюючого кредитора подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Газпрофі", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Занька М.М., якого зобов'язано подати до господарського суду на затвердження реєстр вимог кредиторів.

10.07.2013 розпорядником майна боржника до господарського суду першої інстанції подано клопотання від 03.07.2013 № 902 про затвердження звіту про оплату його послуг за період з 23.10.2012 по 30.06.2013 в розмірі 18268,00 грн. за рахунок коштів ініціюючого кредитора.

Місцевий господарський суд, розглянувши подане клопотання встановив, що 03.07.2013 зборами кредиторів боржника у даній справі (протоколом № 1) прийнято рішення про обрання комітету кредиторів: ДП „Придніпровська залізниця" та ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області.

На засіданні комітету кредиторів ТОВ "Газпрофі" 03.07.2013, оформленого протоколом № 2, прийнято рішення про: встановлення оплати послуг арбітражного керуючого ТОВ "Газпрофі" за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів кредитора ДП „Придніпровська залізниця"; звернення до господарського суду з клопотанням про визнання банкрутом ТОВ "Газпрофі" та відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Занько М.М.; затвердження звіту про оплату послуг розпорядника майна арбітражного керуючого Занько М.М. та відшкодування його витрати за рахунок ініціюючого кредитора ДП „Придніпровська залізниця".

Зважаючи на те, що арбітражним керуючим Занько М.М. належним чином виконувалися повноваження розпорядника майна ТОВ "Газпрофі", суд першої інстанції затвердив оплату послуг та розмір витрат арбітражного керуючого Занько М.М., його звіт про оплату послуг за період з 23.10.2012 по 30.06.2013 у сумі 18 268,00 грн., виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень, встановленого комітетом кредиторів, та відповідно до розрахунку, зазначеного у звіті про оплату послуг арбітражного керуючого-розпорядника майна ТОВ "Газпрофі".

Переглянувши справу в апеляційному порядку, відповідно до ст.ст. 99-101 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про те, що суд першої інстанції обґрунтовано затвердив оплату послуг розпорядника майна ТОВ "Газпрофі" у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення нею своїх повноважень (всього 18268,00 грн.), поклавши обов'язки щодо оплати послуг арбітражного керуючого на ініціюючого кредитора, як це передбачено ч. 10 ст. 3-1 Закону.

Однак, колегія суддів вважає, що апеляційним судом не було досліджено питання щодо визначення у п. 2 резолютивної частини ухвали суду першої інстанції періоду, за який саме на ініціюючого кредитора - ДП "Придніпровська залізниця" покладено обов'язок оплати послуг арбітражного керуючого ТОВ "Газпрофі", із зазначенням його у вказаному пункті оскаржуваної ухвали.

В той час, як в ч. 10 ст. 3-1 Закону передбачено обов'язок ініціюючого кредитора чи боржника, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, оплатити послуги арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Оплата послуг арбітражного керуючого за період здійснення ним своїх повноважень від дня першого засідання комітету кредиторів боржника здійснюється за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, або за рахунок коштів кредиторів.

Тобто, обґрунтовано задовольнивши клопотання та затвердивши звіт про оплату послуг розпорядника майна ТОВ "Газпрофі", правильно задовольнивши клопотання розпорядника майна про затвердження заробітної плати та затвердивши оплату послуг арбітражного керуючого ТОВ "Газпрофі" за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів кредитор - ДП "Придніпровська залізниця", судом не визначено період їх дії, про що було зазначено вище.

Таким чином, вказані недоліки суду першої інстанції залишилися поза увагою Київського апеляційного господарського суду, та на підставі вимог закону, зокрема приписів ст. 101 ГПК України, підлягають усуненню під час нового апеляційного розгляду.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.

Під час нового апеляційного розгляду суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, та в залежності від встановленого і вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 по справі № Б3/115-12 скасувати.

Справу № Б3/115-12 направити на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Куровський С.В.