Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 910/3725/15-г

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. (доповідач) і Палій В.В.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-мастер", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2015

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2015

зі справи № 910/3725/15-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-мастер" (далі - Товариство)

до Антимонопольного комітету України (далі - АМК), м. Київ,

про визнання недійсним та скасування рішення,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - Новицького М.З.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення АМК від 20.01.2015 № 9-р "Про перевірку рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.05.2014 № 78/02-р/к у справі № 98-03/08.11" (далі - Рішення АМК № 9-р).

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.04.2015 (суддя Зеленіна Н.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 (колегія суддів у складі: Андрієнко В.В. - головуючий суддя, судді Буравльов С.І., Шапран В.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Прийняті зі справи судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статті 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210 "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання недійсним Рішення АМК № 9-р.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.

АМК подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- рішенням адміністративної колегії Київського міського територіального відділення АМК (далі - Відділення) від 17.10.2013 № 60/03-П "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - рішення АМК № 60/03-П):

· визнано, що Товариство протягом періоду з 15.09.2009 до 31.12.2010 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг електронного цифрового підпису у межах застосування комп'ютерної програми "Автоматизована система передачі судових рішень в електронному вигляді до Державного реєстру судових рішень" з часткою на цьому ринку 100 %;

· дії Товариства, які полягають у встановлені економічно необґрунтованої (завищеної) вартості послуг електронного цифрового підпису у межах застосування комп'ютерної програми "Автоматизована система передачі судових рішень в електронному вигляді до Державного реєстру судових рішень" у період з 15.09.2009 до 31.12.2010, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг електронного цифрового підпису у межах застосування комп'ютерної програми "Автоматизована система передачі судових рішень в електронному вигляді до Державного реєстру судових рішень" шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

· за вчинене порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 20 000 грн.;

- рішенням Відділення від 28.05.2014 № 78/02-р/к "Про скасування рішення у справі" (далі - рішення АМК № 78/02-р/к) рішення АМК № 60/03-П скасовано;

- Рішення АМК № 78/02-р/к мотивовано тим, що:

· рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2012 договір від 15.09.2009 № А/ЦСК-1/15.09.09 про надання послуг (далі - Договір) визнано недійсним з моменту його укладення, а грошові кошти у розмірі 3 959 246,82 грн. (як такі, що одержані безпідставно) повернуто Товариством на рахунок державного підприємства "Інформаційні судові системи" (далі - ДП "ІСС") у повному обсязі;

· у діях Товариства відсутні необхідні ознаки складу порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 1 частини другої статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону № 2210 у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг електронного цифрового підпису в межах застосування комп'ютерної програми "Автоматизована система передачі судових рішень в електронному вигляді до Державного реєстру судових рішень" та комп'ютерної програми "Єдиний державний реєстр судових рішень";

- рішенням АМК № 9-р скасовано рішення АМК № 78/02-р/к, а справу передано на новий розгляд до Відділення;

- рішення АМК № 9-р обґрунтовано тим, що:

· Відділення, скасовуючи рішення АМК № 60/03-П, не з'ясувало, яким саме чином обставини, встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2012 зі справи № 5011-49/13894-2012, зокрема, про те, що на момент укладення Договору існували й інші суб'єкти господарювання, які могли надавати послуги електронного цифрового підпису, спростовують висновок щодо визначеного Рішенням АМК № 60/03-П монопольного (домінуючого) становища Товариства на ринку надання послуг електронного цифрового підпису у межах застосування комп'ютерної програми "Автоматизована система передачі судових рішень в електронному вигляді до Державного реєстру судових рішень "Паром" протягом періоду з 15.09.2009 до 31.12.2010;

· Відділенням не досліджено, зокрема, питання, чи здійснюють 9 акредитованих центрів сертифікації ключів, які надають послуги електронного цифрового підпису, вказані у висновку Торгово-промислової палати України від 28.08.2009, діяльність саме на товарному ринку, що досліджувався у справі № 98-03/08.11. У зв'язку з цим під час провадження з перегляду Рішення АМК № 60/03-П підлягають з'ясуванню усі обставини справи № 98-03/08.11 з урахуванням інформації, викладеної в рішенні господарського суду міста Києва від 01.11.2012 зі справи № 5011-49/13894-2012;

· "визнання в січні 2013 року" недійсним Договору з моменту його укладення та повернення Товариством коштів, сплачених йому ДП "ICC" за цим Договором, не усуває факту вчинення Товариством дій з встановлення в період з 15.09.2009 до 31.12.2010 таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. Такі дії містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції та в разі доведення його вчинення мають тягти за собою відповідальність, визначену законом.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Попередні судові інстанції, беручи до уваги підстави заявленого позову, з наведенням у оскаржуваних судових рішеннях необхідного мотивування, давши ретельну оцінку доводам сторін і наявним доказам, дослідивши зміст Рішення АМК № 9-р, дійшли обґрунтованих висновків щодо прийняття відповідачем Рішення АМК № 9-р у межах наданих йому повноважень та без порушення приписів чинного законодавства, а тому за відсутності передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання оспорюваного Рішення АМК № 9-р недійсним правомірно відмовили Товариству в задоволенні даного позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують викладеного в оскаржуваних судових рішеннях.

Отже, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 зі справи № 910/3725/15-г залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-мастер" - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій