Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 908/2334/15-г

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. (доповідач) і Палій В.В.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автохімія "Стандарт", м. Запоріжжя,

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2015

зі справи № 908/2334/15-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Невіс" (далі - Товариство), с. Кам'янське Василівського району Запорізької області,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автохімія "Стандарт" (далі - Торговий дім)

про стягнення 164 420, 44 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Торгового дому 113 996,96 грн. боргу з оплати одержаного товару, 46 554,15 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 3 869,33 грн., а всього 164 420,44 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.04.2015 (суддя Азізбекян Т.А.) позов задоволено частково: з Торгового дому стягнуто 113 966,96 грн. основного боргу, 29 929,46 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 1 471,03 грн.; в іншій частині позову відмовлено. Прийняте місцевим судом рішення з посиланням на приписи статей 11, 202, 205, 207, 525, 526, 530, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мотивовано невиконанням Торговим домом зобов'язань з оплати одержаного за договором купівлі-продажу, укладеного в спрощений спосіб, товару та невірно обраним позивачем періодом для нарахування інфляційних втрат і 3 % річних.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2015 (колегія суддів у складі: Татенко В.М. - головуючий суддя, судді Ломовцева Н.В., Радіонова О.О.) рішення місцевого господарського суду зі справи скасовано в частині відмови в стягненні 16 624,69 грн. інфляційних втрат, 3% річних у сумі 2 398,30 грн. та позов задоволено повністю. Постанову суду апеляційної інстанції з посиланням, зокрема, на приписи статей 530, 692 ЦК України мотивовано необхідністю нарахування інфляційних втрат та 3 % річних після початку перебігу строку виконання грошового зобов'язання на підставі договору купівлі-продажу, який починається з моменту прийняття товару або товаророзпорядчих документів на нього.

У касаційній скарзі Торговий дім просить Вищий господарський суд України постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевий та апеляційний господарські суди, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням наведених у судових рішеннях норм матеріального права, беручи до уваги одержання Торговим домом товару за видатковими накладними та виставлені Товариством відповідачеві рахунки-фактури на його оплату, дослідивши фактичні обставини, пов'язані з виконанням сторонами договірних зобов'язань, встановивши наявність у Торгового дому боргу з оплати одержаного за видатковими накладними товару в сумі 113 966,96 грн., дійшли обґрунтованих висновків щодо необхідності задоволення позовних вимог Товариства у відповідній частині.

Водночас суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, також дійшов правильного висновку про те, що інфляційні втрати та 3 % річних нараховуються одразу після початку перебігу строку виконання грошового зобов'язання, який починається з моменту прийняття товару або товаророзпорядчих документів на нього (стаття 692 ЦК України), а тому й правомірно повністю задовольнив позовні вимоги Товариства і в цій частині, змінивши відповідним чином рішення суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2015 зі справи № 908/2334/15-г залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автохімія "Стандарт" - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій