Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 908/163/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Бердянський морський торговельний порт"на постановувід 08.06.2015 Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 908/163/15-ггосподарського суду Запорізької областіза позовомДержавного підприємства "Бердянський морський торговельний порт"доДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"провизнання договору частково недійснимв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Харченко В.Є. (довіреність № 3/40-19-юр від 09.01.2015) Мунтян О.Л. (довіреність № 3037 від 08.10.2014)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Запорізької області (суддя Корсун В.Л.) від 23.02.2015, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Слободін М.М., судді - Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) від 08.06.2015, у справі № 908/163/15-г в позові відмовлено.

В касаційній скарзі та додаткових поясненнях до неї позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти, позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: положень Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 "Про портові збори", ст.22 Закону України "Про морські порти України", ст.11128 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У січні 2015 до Господарського суду Запорізької області звернулось Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" (далі ДП "БМТП") з позовною заявою, в якій просило визнати недійсним пункт 3.6. та пункт 3.7. договору №26/135/13 від 03.09.2013 про надання послуг плавзасобам ДП "БМТП" і надання місця біля причалів Бердянського порту та на Бердянській косі, укладеного між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (далі АМПУ) та ДП "БМТП". Позовні вимоги вмотивовані посиланням на обставини, відповідно до яких умовами п.3.3. договору судна позивача звільняються від сплати портових зборів, проте в подальшому за ініціативою відповідача були укладені додаткові угоди до договору та договір було доповнено п.3.6. та п.3.7., якими встановлено вартість стоянки та відстою суден підприємства позивача та тарифи на послуги АМПУ з прийому забруднених вод, що на думку, позивача суперечить умовам п.3.3. договору. В обґрунтування таких доводів позивач також посилається на те, що послуга з прийняття із судна забруднених вод, безпосередньо входить до складу санітарного збору, обов'язок по наданню якого покладений на відповідача. В свою чергу, пунктом 3.3. договору та нормами пунктів 8.1., 8.3. Порядку, судна ДП "БМТП" звільнені від сплати в тому числі санітарного збору. Міністерство інфраструктури України, як уповноважений на це орган, певні категорії суден звільнило від сплати портових зборів, тоді як відповідач, в порушення вимог Порядку та п.3.3. договору, фактично намагається встановити плату за послуги, які за своєю суттю є нічим іншим як портовим збором.

Судами встановлено таке.

Між ДП "БМТП" (позивач) та АМПУ укладено договір №26/135/13 від 03.09.2013 на надання послуг плавзасобам позивача і надання місця біля причалів Бердянського порту та на Бердянській косі (надалі - договір) (а.с.10-14).

Пунктом 3.3. договору передбачено, що відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 "Про портові збори", зареєстрованого в Міністерстві юстиції 12.06.2013 за №930/23462, судна підприємства звільняються від сплати портових зборів.

Пунктом 7.1. договору сторони домовились, що договір набуває силу з моменту підписання і діє до 31.12.2013, а в частині виконання зобов'язань, які виникли в процесі виконання даного договору до повного їх виконання сторонами.

Сторони пунктом 7.2. договору погодили, що умови даного договору застосовуються до правовідносин сторін, які виникли з 13.06.2013.

Внесення змін та доповнень, подовження терміну дії договору допускається тільки за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди (п.7.3. договору).

25.11.2013 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, відповідно, зокрема, до якої, сторони дійшли згоди доповнити договір пунктом 3.6. наступного змісту: "Вартість стоянки та відстою суден підприємства біля допоміжних причалів АМПУ становить: біля плавпричалу ПРП -52 МС-1 - 13,30 грн за пог. метр на добу; біля причалу на Бердянській косі - 4,96 грн за 1 пог. метр на добу. Інші умови договору, не обумовлені цією додатковою угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують за ними свої зобов'язання." (а.с.15).

08.01.2014 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору, відповідно, до пункту 1.1. якої, у зв'язку з закінченням 31.12.2013 терміну дії договору, та відповідно до умов пункту 7.3. договору сторони домовились продовжити строк дії договору до 31.12.2014 та викласти пункт 7.1. договору у наступній редакції: "Цей договір набуває чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2014, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились, що відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України умови даного договору розповсюджуються на взаємовідносини, які виникли з 01.01.2014".

Окрім того, відповідно до умов вказаної угоди, у зв'язку з введенням з 01.01.2014 в дію наказами по Бердянській філії ДП "Адміністрація морських портів України" від 25.11.2013 №201 та від 02.12.2013 №212 нових тарифів на послуги, що надаються АМПУ, сторони договору дійшли згоди також внести зміни до договору, зокрема, у пункт 3.6. договору та викласти його в наступній редакції: "Вартість стоянки та відстою суден підприємства біля допоміжних причалів АМПУ становить: біля плавпричалу ПРП-52МС-1 - 14,60 грн за пог. метр на добу; біля причалу на Бердянській косі - 8,80 грн за пог. метр на добу. Інші умови договору, не обумовлені цією додатковою угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують за ними свої зобов'язання." (а.с.16).

06.05.2014 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору, відповідно, зокрема, до якої сторони дійшли згоди доповнити договір пунктом 3.7. наступного змісту: "Тарифи на послуги АМПУ з прийому забруднених вод у разі самостійного підходу судна, що обслуговується, до борту т/х "Сборщик-401" - 514,13 грн/куб.м; вартість одного підходу т/х "Сборщик-401" до борту судна, що обслуговується - 636,80 грн. Інші умови договору, не обумовлені цією додатковою угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують за ними свої зобов'язання." (а.с.17).

Окремими пунктами кожної з додаткових угод до договору обумовлено, що вони є невід'ємною частиною договору (пункт 4 додаткової угоди №2 та пункт 3 додаткової угоди №3).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив виключно із того, що саме вказані Додаткові угоди за №№ 1, 2, 3 в частині внесення змін до договору та доповнення його пунктами 3.6. та 3.7. потрібно визнавати недійсними у випадку, коли позивач вважає, що наведені вище пункти додаткових угод до зазначеного вище договору порушують права та законні інтереси ДП "БМТП" у спірних правовідносинах.

Апеляційний суд відмовив у позові з інших підстав, проаналізувавши зміст спірних пунктів як наявних безпосередньо в договорі. Так, за висновком суду апеляційної інстанції послуги, які надаються суднам у складі "портових зборів", тарифи та механізм оплати яких встановлений та врегульований у відповідності до наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 "Про портові збори", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за № 930/2346216, та "інші послуги", щодо стоянки та відстою суден позивача, які надаються на підставі укладеного договору та додаткових угод до нього, не є тотожними, оскільки "причальний збір" є обов'язковим збором, який стягується на користь держави та використовується виключно на встановлені державою цілі, а "інші комерційні послуги" (стоянки та відстою) та тарифи на них, у відповідності до приписів частини 3 статті 21 Закону України "Про портові збори", є вільними та визначаються договором між суб'єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником; отже, позивачем не чим не обґрунтовано, що послуга АМПУ щодо стоянки та відстою суден ДП "БМТП" за своєю суттю є нічим іншим як причальний збір. Погоджуючись з тим, що санітарний збір сплачується тільки відповідною групою суден, а саме, вантажними суднами, які здійснюють вантажні операції в порту та відносяться до суден групи "А", у відповідності до наказу №316, та враховуючи, що інші групи суден у відповідності до пункту 8.3. наказу №316 звільнені від його оплати, (тобто, у них відсутній факт справляння санітарного збору (оплати), колегія суддів вважає, що таке звільнення від сплати санітарного збору не є підставою для безкоштовного надання комерційних послуг т/х "Сборщик-401". Відтак, саме віднесення суден до груп Б,В,Г,Д та Е вже є підставою для сплати послуги приймання адміністрацією порту забруднених вод (нафтовмісних, стічних, та інших) із суден, з яких не утримується санітарний збір.

Проте погодитись із такими висновками не можна з огляду на таке.

Згідно статті 21 Закону України "Про морські порти України" від 17.05.2012 №4709-УІ тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

Перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України.

Тарифи та інші послуги, крім визначених у частині першій цієї статті, є вільними та визначаються договором між суб'єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником.

Згідно частини 1 та 2 статі 22 Закону України "Про морські порти України" від 17.05.2012 № 4709-УІ у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річного транспорту.

На виконання статті 22 вказаного Закону, Міністерством інфраструктури України видано наказ від 27.05.2013 № 316 "Про портові збори", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за № 930/23462, яким у тому числі затверджено Порядок справляння та розміри ставок портових зборів (надалі - Порядок).

Пунктом 1.3. Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів встановлено, що портові зборі (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) зокрема: причальний, санітараний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно п.5.1. Порядку причальний збір справляється із суден, що стоять біля причалу.

Для суден груп А,Б,В (буксири), Г, Д і Е (спортивні судна, приватні яхти, парусні судна, риболовні судна, що заходять у морські порти без виконання вантажних операцій) застосовуються ставки, наведені у додатку 5 цього Порядку (п. 5.2. Порядку).

Судна групи Е (крім спортивних суден, приватних яхт, парусних суден та риболовних суден) звільняються від сплати причального збору (п.5.3 Порядку).

Пунктом 8.1. Порядку передбачено справляння санітарного збору, а саме, забезпечення Адміністрацією морських портів України обов'язкового прийняття із судна всіх видів забруднень (за винятком баласних вод) за весь час стоянки судна в морському порту, а також сприяння виконанню операцій, пов'язаних з прийняттям забруднень (подання і прибирання плавзасобів, надання контейнерів та інших місткостей для збирання сміття, перевантажувальні операції, шлангування, відшлангування тощо).

Судна груп Б,В,Г,Д та Е звільняються від сплати санітарного збору (п.8.3. Порядку).

Пунктом 1.2. Порядку передбачено, що згідно з частинами третьою - п'ятою статті 22 Закону України "Про морські порти України" портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом, а саме: причальний збір справляється на користь власника причалу, а якщо причал перебуває у користуванні - на користь відповідного користувача; канальний збір справляється на користь власника каналу; корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності Законом України "Про морські порти України"; маяковий збір справляється на користь державної установи, що організовує та здійснює навігаційно-гідрографічне забезпечення мореплавства.

Згідно Статуту АМПУ, затвердженого Міністерством інфраструктури України, наказ від 17.05.2013 №301, ДП АМПУ є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство (п.1.1.); Підприємство утворено з метою забезпечення функціонування морських портів, організації та забезпечення безпеки судноплавства, утримання та ефективного використання державного майна, закріпленого за ним на праві господарського відання та отримання прибутку (п.2.1.); предметом діяльності Підприємства, зокрема, є надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту, а також між морськими портами для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки, в тому числі лоцманських послуг, послуг служб регулювання руху суден, послуг із забезпечення проходження каналами, акваторіями тощо, що оплачуються портовими зборами, іншими зборами та платами (п.2.2.).

Отже, відповідно до наведених норм за надання послуг щодо стоянки біля причалу та прийняття із судна всіх видів забруднень за весь час стоянки судна в морському порту, що оплачуються портовими зборами, судна групи Е від плати звільняються.

З урахуванням викладеного, а саме того, що наведені послуги надаються АМПУ, яка, з метою досягнення законодавчо встановлених та статутних цілей, є отримувачем оплати за послуги, що оплачуються портовими зборами, помилковим є висновок апеляційного господарського суду, що "причальний збір" є обов'язковим збором, який стягується на користь держави та використовується виключно на встановлені державою цілі, а "інші комерційні послуги" (стоянки та відстою) та тарифи на них, у відповідності до приписів частини 3 статті 21 Закону України "Про портові збори", є вільними та визначаються договором між суб'єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником. Касаційна інстанція звертає увагу і на те, що нормативно не обґрунтовано право АМПУ використовувати оплату за інші комерційні послуги на цілі, які суперечать меті створення цього державного підприємства та його статутній діяльності.

Судом, в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України, не зазначено, які "інші комерційні послуги", крім послуг щодо стоянки біля причалу, від оплати яких судна групи Е звільнені, надавались відповідачем позивачу.

Висновок апеляційного господарського суду, що звільнення від сплати санітарного збору суден групи Е не є підставою для безкоштовного надання комерційних послуг т/х "Сборщик-401", не обґрунтовано посиланням на правові норми, як і те, що послуги з прийняття із судна всіх видів забруднень за весь час стоянки судна в морському порту, від сплати яких судна групи Е звільнені, є комерційними.

Суд першої інстанції в порушення приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України не розглянув справу по суті вимог.

За таких обставин ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 та рішення Господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 у справі №908/163/15-г - скасувати.

Справу № 908/163/15-г направити на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Головуючий-суддя К.Грейц

Судді С.Бакуліна

О.Поляк