Історія справи

Постанова ВГСУ від 24.03.2015 року у справі №908/4911/14
Постанова ВГСУ від 06.05.2015 року у справі №908/4911/14
Постанова ВГСУ від 06.05.2015 року у справі №908/4911/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2015 року Справа № 908/4911/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Євсікова О.О.,

Попікової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"

на постанову Харківського апеляційної господарського суду від 19 березня 2015 року

у справі № 908/4911/14

господарського суду Запорізької області

за первісним

позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Юністіл"

про стягнення суми

та за зустрічною позовною

заявою Публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат"

до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Юністіл"

про визнання припиненим договору поруки

за участю представників

позивача Шульженко Д.Ю.

відповідача Лучко О.М.

третьої особи Демидюк О.Б.

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2014 року ПАТ "ОТП Банк" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою № 66-2/12627 до ПАТ "Запорізький абразивний комбінат", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ "Юністіл" про стягнення з ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованості за договором про надання кредиту CR 08-435/29-1 від 13 серпня 2008 року у сумі 9694097,87 доларів США та 19585947, 08 грн.; заборгованість за договором про надання кредиту № CR 08-437/29-1 від 13 серпня 2008 року у сумі 1940229,78 доларів США та 41802684, 02 грн.

05 грудня 2014 року через канцелярію господарського суду Запорізької області ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" подана зустрічна позовна заява від 05 грудня 2014 року про визнання припиненим договору поруки № SR 08-345/29-1 від 10 вересня 2008 року, укладеного між ПАТ "ОТП Банк", ТОВ "Юністіл" та ВАТ "Запорізький абразивний комбінат", правонаступником якого є ПАТ "Запорізький абразивний комбінат".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24 грудня 2014 року у справі № 908/4911/14 (суддя Азізбекян Т.А.) позовні вимоги за первісною позовною заявою задоволено.

Стягнуто з ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за Договором про надання кредиту №CR 08-435/29-1 від 13.08.2008 у сумі 9 694 097, 87 (дев'ять мільйонів шістсот дев'яносто чотири тисячі дев'яносто сім доларів 87 центів США) доларів США та 19 585 947,08 (дев'ятнадцять мільйонів п'ятсот вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок сім гривень 08 копійок) грн.; - заборгованість за Договором про надання кредиту №CR 08-437/29-1 від 13.08.2008 у сумі 1 940 229, 78 (один мільйон дев'ятсот сорок тисяч двісті двадцять дев'ять доларів 78 центів США) доларів США та 41 802 684,02 (сорок один мільйон вісімсот дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 02 копійки) грн.; суму судового збору 73 080 (Сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

У задоволені позовних вимог за зустрічною позовною заявою відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19 березня 2015 року (судді Слободін М.М., Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) рішення господарського суду Запорізької області від 24 грудня 2014 року у справі № 908/4911/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні первісного позову ПАТ "ОТП Банк" відмовлено, зустрічний позов ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" задоволено. Визнано припиненим договір поруки № SR 08-345/29-1 від 10 вересня 2008 року, укладений між ПАТ "ОТП Банк", ТОВ "Юністіл" та ВАТ "Запорізький абразивний комбінат", правонаступником якого є ПАТ "Запорізький абразивний комбінат". Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 березня 2015 року скасувати, а рішення господарського суду Запорізької області від 24 грудня 2014 року у справі № 908/4911/14 залишити

без змін.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 серпня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" (банк) та ТОВ "Юністіл" (позичальник) укладений договір про надання кредиту № CR 08-435/29-1 з лімітом фінансування, максимально дозволеною сумою заборгованості позичальника за кредитом - 12 960 000, 00 доларів США.

У розділі договору "Визначення термінів" вказано, що поручителем є ВАТ "Запорізький абразивний комбінат", яке є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до чинного законодавства України, та має місцезнаходження: 69084, м. Запоріжжя, вулиця Димитрова, будинок 44 (ідентифікаційний код 00222226).

За умовами п. 1.6.1 договору позичальник зобов'язаний виконати боргові зобов'язання в повному обсязі в строк до 13 серпня 2015 року, включно. При цьому, повернення кредиту здійснюється позичальником щомісяця, один раз на місяць, таким чином, щоб останній платіж припадав на липень 2015 року.

Пунктом 1.10 договору передбачено виконання боргових зобов'язань за ініціативою банку, а саме: не зважаючи на інші положення цього договору, за обставини настання випадку невиконання умов цього договору та/або випадку невиконання умов документів забезпечення, та/або випадку невиконання умов будь-якого з договорів про надання банком послуг позичальнику (в тому числі, але не виключно: банківського кредиту та/або овердрафту та/або факторингу та/або авалю та/або гарантії та/або акредитиву), що є чинним на дату укладення цього договору та/або буде укладений сторонами протягом строку дії цього договору, та/або у випадку пред'явлення третіми особами будь-яких позовів до позичальника та/або відносно предмету застави, та/або у випадку втрати дійсності установчими та/або іншими документами позичальника та/або поручителів (гарантів) за нього, що впливають на чинність цього договору та/або документів забезпечення, та/або у випадку порушення процедури визнання позичальника банкрутом, та/або якщо позичальник є неплатоспроможним; або, якщо компетентний орган позичальника приймає рішення стосовно оголошення банкрутства, здійснення ліквідації чи реорганізації, та/або у випадку зміни у складі/структурі власника(ів)/учасника(ів)/ засновника(ів)/акціонера(ів) позичальника та/або поручителя, без попереднього письмового (має містити підпис уповноваженої особи та печатку позичальника або поручителя) повідомлення банку про такі зміни щонайменше за 90 (дев'яносто) календарних днів до дати набрання чинності такими змінами банк вправі вимагати виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині. При цьому, таке виконання боргових зобов'язань повинно бути здійснене позичальником протягом 7 (семи) банківських днів з дня пред'явлення банком позичальнику відповідної письмової вимоги про це.

Сторонами до договору № CR 08-435/29-1 від 13 серпня 2008 року укладались договори №№ 1- 17 про зміну договору,

а саме : - № 1 від 15 вересня 2008 року;

- № 2 від 27 лютого 2009 року;

- № 3 від 24 квітня 2009 року;

- № 4 від 21 серпня 2009 року;

- № 5 від 08 вересня 2009 року;

- № 6 від 08 жовтня 2009 року;

- № 7 від 30 квітня 2010 року;

- № 8 від 07 липня 2010 року;

- № 9 від 21 вересня 2010 року

- № 10 від 18 жовтня 2010 року;

- № 11 від 11 березня 2011 року;

- № 12 від 28 березня 2011 року;

- № 13 від 05 травня 2011 року;

- № 14 від 11 серпня 2011 року;

- № 15 від 08 грудня 2011 року;

- № 16 від 12 січня 2012 року;

- № 17 від 01 червня 2012 року.

13 серпня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" (банк) та ТОВ "Юністіл" (позичальник) укладений договір про надання кредитної лінії № 08-437/29-1, з лімітом фінансування, тобто максимально дозволеною сумою заборгованості позичальника за кредитом - 2000000,00 доларів США.

У розділі договору "Визначення термінів" зазначено, що поручителем є ВАТ "Запорізький абразивний комбінат", що є юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до чинного законодавства України, та має місцезнаходження: 69084, м. Запоріжжя, вулиця Димитрова, будинок 44 (ідентифікаційний код 00222226).

Сторонами до договору № CR 08-437/29-1 від 13 серпня 2008 року укладались договори №№ 1- 21 про зміну основного договору.

Відповідно до п. 9 договору про зміну № 18 від 08 грудня 2011 року сторонами було визначено виконання боргових зобов'язань за ініціативою банку, а саме: незалежно від (додатково до) інших положень договору банк вправі вимагати виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині за умови настання будь-якої з наступних обставин: недостовірність та/або недійсність запевнень та/або гарантій, та/або фінансової звітності клієнта, та/або фінансової звітності третіх осіб, та/або іншої інформації (документації), що надається клієнтом та/або третіми особами згідно з договором та/або документами забезпечення, та/або використання клієнтом банківської послуги не за цільовим призначенням, вказаним в договорі, та/або наявність/настання випадку невиконання умов договору та/або випадку невиконання умов документів забезпечення, та/або випадку невиконання умов будь-якого з договорів банку з клієнтом, що є чинним на дату укладення договору та/або буде укладений сторонами протягом строку дії договору, та/або у випадку пред'явлення будь-яких позовів відносно предмета застави на суму (ціну), що складає більше ніж 10 % (десять процентів) від ринкової вартості предмета застави, та/або у випадку пред'явлення будь-яких позовів відносно клієнта на суму (ціну), що складає більш ніж 10 % (десять процентів) від розміру будь-якої банківської послуги, та/або у випадку пред'явлення клієнтом та/або третіми особами, що є заставодавцями / поручителями / гарантами за клієнта, позовів про визнання недійсним(и)/припиненим(и)/розірваним(и), в цілому або частково, цього договору та/або документів забезпечення або у випадку втрати дійсності установчими та/або іншими документами клієнта та/або третіх осіб, що є заставодавцями / поручителями / гарантами за клієнта, що впливає або об'єктивно може вплинути на чинність договору та/або документів забезпечення, та/або у випадку порушення процедури визнання клієнта та/або третіх осіб, що є заставодавцями / поручителями / гарантами за клієнта, банкрутом(ами), та/або якщо клієнт та/або треті особи, що є заставодавцями / поручителями / гарантами за клієнта, є неплатоспроможним(и), та/або якщо компетентний орган клієнта та/або третіх осіб, що є заставодавцями / поручителями / гарантами за клієнта, та/або суд прийме рішення стосовно оголошення/порушення справи щодо банкрутства, та/або здійснення ліквідації та/або реорганізації клієнта та/або третіх осіб, що є заставодавцями / поручителями / гарантами за клієнта, та/або якщо за оцінкою банку фінансової звітності клієнта, буде зроблено висновок, що фінансовий стан клієнта є таким, що погіршився та/або погіршується у порівнянні з тим станом, який існував на момент прийняття банком рішення про укладення договору № 18 про зміну цього договору, та/або порушення відносно осіб, що є заставодавцями / поручителями / гарантами за клієнта справи про банкрутство, та/або наявність інших обставин, що свідчать про те, що боргові зобов'язання відносно наданої банківської послуги своєчасно не будуть виконані. Таке виконання боргових зобов'язань повинно бути здійснене клієнтом протягом 7 (семи) банківських днів з дня пред'явлення банком клієнту відповідної письмової вимоги про це, окрім випадків, коли підставою для пред'явлення банком такої письмової вимоги є неплатоспроможність клієнта та/або третіх осіб, що є заставодавцями / поручителями / гарантами за клієнта, та/або прийняття рішення компетентним органом клієнта та/або третіх осіб, що є заставодавцями / поручителями / гарантами за клієнта, та/або судом стосовно оголошення /порушення справи щодо банкрутства, та/або здійснення ліквідації та/або реорганізації клієнта та/або третіх осіб, що є заставодавцями / поручителями / гарантами за клієнта. В таких випадках виконання боргових зобов'язань повинно бути здійснене клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з дня пред'явлення банком клієнту відповідної письмової вимоги про це.

28 грудня 2012 року сторонами за основним договором про надання кредитної лінії № CR 08-437/29-1 від 13 серпня 2008 року був укладений договір про зміни № 21, відповідно до умов якого поручителем за цим договором є ПАТ "Запорізький абразивний комбінат", що є юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до чинного законодавства України, та має місцезнаходження: 69084, м. Запоріжжя, вулиця Димитрова, будинок 44; ідентифікаційний код 00222226.

Пунктом 28.1.5 визначено, що дата припинення чинності лімітом банківської послуги - 07 березня 2013 року.

Ліміт банківської послуги за умовами пункту 28.2.1. становить 24000000,00 грн. з датою припинення чинності лімітом банківської послуги - 13 серпня 2015 року включно.

Відповідно до пункту 28.3.1. договору про зміни № 21 від 28 грудня 2012 року ліміт банківської послуги становить 1800000,00 доларів США з датою припинення чинності лімітом банківської послуги - 13 серпня 2015 року включно.

У відповідності з вимогами пункту 34 договору про зміни № 21 від 28 грудня 2012 року генеральний ліміт дорівнює 5 000 000 , 00 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій валюті, при цьому генеральний строк становить період з дати укладення договору до 13 серпня 2015 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 вересня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" (кредитор), ВАТ "Запорізький абразивний комбінат" (поручитель) та ТОВ "Юністіл" (боржник) був укладений договір поруки № SR 08-345/29-1.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки № SR 08-345/29-1 від 10 вересня 2008 року сторонами було визначено, що враховуючи, що кредитор уклав договори про надання банківських послуг з боржником, відповідно до положень яких повне, своєчасне та належне виконання зобов'язання боржником має бути забезпечене поручителем; беручи до уваги, що поручитель ознайомлений з текстом договорів про надання банківських послуг, цілком розуміє його зміст та погоджується поручитись перед кредитором, цим поручитель безумовно та безвідклично:

- приймає на себе зобов'язання відповідати перед кредитором за повне, своєчасне та належне виконання боржником зобов'язання, у повному обсязі зобов'язання; та

- зобов'язується перед кредитором, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання боржником зобов'язання, протягом 3 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора виконати таке зобов'язання на користь кредитора, якщо інше не буде вимагатися кредитором у письмовій формі.

Пунктом 8.2 зазначеного договору поруки визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, і залишатиметься чинним до моменту виконання кожною із сторін зобов'язань за цим договором у повному обсязі, а також повного виконання зобов'язання за договорами про надання банківських послуг, і такий день вважатиметься днем припинення цього договору.

Сторонами за договором поруки укладались договори про зміну договору поруки № 1 від 21 вересня 2010 року, № 2 від 05 травня 2011 року, № 3 від 08 грудня 2011 року, № 4 від 28 грудня 2012 року.

У зв'язку з невиконанням ТОВ "Юністіл" взятих на себе зобов'язань та наявністю заборгованості за договором про надання кредиту № СR 08-435/29-1 від 13 серпня 2008 року зі змінами та доповненнями, на підставі пункту 1.10 зазначеного договору банк 02 серпня 2013 року направив ТОВ "Юністіл" досудову вимогу № 07-06-12-4-10/9168 від 29 липня 2013 року, якою вимагав погасити усю заборгованість за зазначеним кредитним договором протягом 7 (семи) банківських днів з дня пред'явлення банком цієї вимоги в розмірі 8766566, 00 (вісім мільйонів сімсот шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят шість доларів США) доларів США та 555083,15 (п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч вісімдесят три гривні п'ятнадцять копійок) гривень, яка складається з:

- 6 735 683, 96 доларів США - сума кредиту;

- 1 616 562, 00 доларів США - сума простроченого кредиту;

- 3 815, 32 доларів США - сума нарахованих відсотків;

- 371 578, 81 доларів США - сума прострочених відсотків за користування кредитом;

- 38 925, 91 доларів США - сума нарахованих відсотків на прострочену до повернення суму кредиту;

- 555 083, 15 гривень - сума пені за прострочення виконання зобов'язань.

Також, у зв'язку з невиконанням ТОВ "Юністіл" взятих на себе зобов'язань та наявністю заборгованості за договором про надання кредитної лінії № СR 08-437/29-1 від 13 серпня 2008 року зі змінами та доповненнями, на підставі пункту 9 договору № 18 від 08 грудня 2011 року про зміну зазначеного договору банк 02 серпня 2013 року направив ТОВ "Юністіл" вимогу №07-06-12-4-10/9169 від 29 липня 2013 року, якою вимагав погасити усю заборгованість за зазначеним кредитним договором протягом 7 (семи) банківських днів з дня пред'явлення банком цієї вимоги в розмірі 1 860 911, 26 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч дев'ятсот одинадцять доларів США двадцять шість центів) доларів США та 26 467 920, 21 (двадцять шість мільйонів чотириста шістдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять гривень двадцять одна копійка) гривень, яка складається з:

- 1 765 000, 00 доларів США - сума кредиту;

- 24 000 000, 00 гривень - сума кредиту;

- 15 000, 00 доларів США - сума простроченого кредиту;

- 109 165, 37 гривень - сума простроченого кредиту;

- 499, 88 доларів США - сума нарахованих відсотків;

- 16 602, 72 гривень - сума нарахованих відсотків;

- 80 201, 81 доларів США - сума прострочених відсотків за користування кредитом;

- 2 069 645, 72 гривень - сума прострочених відсотків за користування кредитом;

- 209, 57 доларів США - сума нарахованих відсотків на прострочену до повернення суму кредиту;

- 11 863, 83 гривень - сума нарахованих відсотків на прострочену до повернення суму кредиту;

- 260 642, 57 гривень - сума пені за прострочення виконання зобов'язань.

Окрім цього, у зв'язку з невиконанням ТОВ "Юністіл" взятих на себе за кредитними договорами зобов'язань, 14 серпня 2013 року за № 07-06-12-4-10/9917 ПАТ "ОТП Банк" на адресу ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" було направлено досудову вимогу від 14 серпня 2013 року про повне повернення кредитів, сплати нарахованих за користування кредитом відсотків, а також сплати пені, нарахованої за прострочення виконання зобов'язань, яка була отримана відповідачем 22 серпня 2013 року, а саме:

за договором про надання кредиту № СR 08-435/29-1 від 13 серпня 2008 року зі змінами та доповненнями - 8 766 566, 00 (вісім мільйонів сімсот шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят шість доларів США) доларів США та 555 083, 15 (п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч вісімдесят три гривні п'ятнадцять копійок) гривень, яка складається з:

- 6 735 683, 96 доларів США - сума кредиту;

- 1 616 562, 00 доларів США - сума простроченого кредиту;

- 3 815, 32 доларів США - сума нарахованих відсотків;

- 371 578, 81 доларів США - сума прострочених відсотків за користування кредитом;

- 38 925, 91 доларів США - сума нарахованих відсотків на прострочену до повернення суму кредиту;

- 555 083, 15 гривень - сума пені за прострочення виконання зобов'язань;

за договором про надання кредитної лінії № СR 08-437/29-1 від 13 серпня 2008 року зі змінами та доповненнями - 1 860 911, 26 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч дев'ятсот одинадцять доларів США двадцять шість центів) доларів США та 26 467 920, 21 (двадцять шість мільйонів чотириста шістдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять гривень двадцять одна копійка) гривень, яка складається з:

- 1 765 000, 00 доларів США - сума кредиту;

- 24 000 000, 00 гривень - сума кредиту;

- 15 000, 00 доларів США - сума простроченого кредиту;

- 109 165, 37 гривень - сума простроченого кредиту;

- 499, 88 доларів США - сума нарахованих відсотків;

- 16 602, 72 гривень - сума нарахованих відсотків;

- 80 201, 81 доларів США - сума прострочених відсотків за користування кредитом;

- 2 069 645, 72 гривень - сума прострочених відсотків за користування кредитом;

- 209, 57 доларів США - сума нарахованих відсотків на прострочену до повернення суму кредиту;

- 11 863, 83 гривень - сума нарахованих відсотків на прострочену до повернення суму кредиту;

- 260 642, 57 гривень - сума пені за прострочення виконання зобов'язань.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позовна заява ПАТ "ОТП Банк" до ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" про стягнення заборгованості за кредитними договорами на підставі договору поруки датована 06 листопада 2014 року, а провадження у справі № 908/4911/14 було порушено на підставі ухвали господарського суду Запорізької області від 14 листопада 2014 року.

Відповідно до приписів ст. 11 ЦК України зобов'язання виникають із підстав, передбачених цією статтею, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника (п. 8.2 договору поруки № SR 08-345/29-1 від 10 вересня 2008 р.) не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Під виконанням сторонами зобов'язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, "основне зобов'язання" - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов'язки сторін кредитного договору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що боржник - ТОВ "Юністіл" (а відтак і поручитель) первинно взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 13 серпня 2015 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.

Отже, поряд з встановленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

У зв'язку з порушенням боржником графіка погашення платежів та виникненням заборгованості за кредитними договорами, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитами, відсотків за користування кредитом та пені 14 серпня 2013 року, кредитор - позивач по справі ПАТ "ОТП Банк", відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, змінив строк виконання основного зобов'язання.

Отже, у разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню з цієї дати.

Регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Зі змісту цієї норми вбачається, що у тексті частини четвертої статті 559 ЦК України застосовуються поняття "пред'явлення вимоги" та "пред'явлення позову", як умови чинності поруки.

Враховуючи правову конструкцію зазначеної правової норми, викладеної в одному абзаці, подібність правовідносин, які вона регулює, та на підставі системного, послідовного, логічного тлумачення змісту цієї норми слід дійти висновку про те, що передбачений цією нормою підхід до правового регулювання строків дії поруки та її припинення є однаковим.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку (статті 61, 64 Господарського процесуального кодексу України) протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор (позивач) відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Таким чином, у разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Відповідно закінчення строку, встановленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення у постановах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року та 21 січня 2015 року, а також у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин".

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитами, відсотками за користування кредитом та пені 14 серпня 2013 року, кредитор - позивач у справі ПАТ "ОТП Банк", відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, змінив строк виконання основного зобов'язання і зобов'язаний був пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців з цієї дати, однак, як зазначалось вище позивач звернувся до суду із позовом лише у листопаді 2014 року, тобто зі спливом 15 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про те, що на підставі частини 4 статті 559 ЦК України порука припинилась, а тому договір поруки № SR 08-345/29-1 від 10 вересня 2008 року правомірно визнаний судом припиненим.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 березня 2015 року зі справи № 908/4911/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді О.О. Євсіков

О.В. Попікова