ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року Справа № 5017/289/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),

Карабаня В.Я.,

Кондратової І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Будрембізнес" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 5017/289/2012 за позовом Львівського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості до приватного підприємства "Будрембізнес", за участю прокуратури міста Одеси, про спонукання до виконання договірних зобов'язань та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача про виконання зобов'язань за договором від 19.08.2011 року № 19/08-01, а саме: повернути невикористану суму авансу в розмірі 34 999 862,22 грн., виконати роботи згідно з планом графіка виконання робіт за серпень-листопад 2011 року та підтвердити їх виконання належним чином оформленими документами; стягнення штрафних санкцій в сумі 3 604 985,74 грн. за невиконання договірних зобов'язань в частині неповернення авансу та стягнення штрафних санкцій в сумі 1 264 730,43 грн. за невиконання договірних зобов'язань в частині невиконання робіт у встановлені договором строки.

Позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги, з яких остаточно судом прийнято до розгляду вимоги про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання за договором від 19.08.2011 року № 19/08-01, а саме повернення невикористаної суми авансу в розмірі 34 951 373,86 грн., стягнення штрафних санкцій в сумі 8737 843,46 грн. за невиконання договірних зобов'язань в частині неповернення авансу та стягнення штрафних санкцій в сумі 56 238 599,83 грн. за невиконання договірних зобов'язань в частині невиконання робіт у встановлені договором строки.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.11.2015 року позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 34 951 373,86 грн. невикористаної суми авансу, 6 291 247,29 грн. пені та 2 446 596,17 грн. штрафу за невиконання договірних зобов'язань в частині неповернення невикористаної суми авансу, а в решті позову відмовлено.

Львівський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 року апеляційну скаргу позивача на рішення суду першої інстанції прийнято до провадження для сумісного розгляду з апеляційною скаргою відповідача.

У червні 2016 року позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із заявами про забезпечення позовних вимог шляхом заборони вчиняти певні дії відповідачу щодо припинення юридичної особи - ПП "Будрембізнес" в результаті її ліквідації, а також шляхом заборони здійснювати державному реєстратору, нотаріусу проведення реєстраційних дій щодо припинення ПП "Будрембізнес".

Зазначені заяви обґрунтовані тим, що відповідачем подаються численні клопотання про призначення судової експертизи у справі, разом з цим є інформація про те, що станом на 23.05.2016 року відповідач перебуває у стані припинення, однак позивачу як кредитору повідомлення про припинення юридичної особи не надходило, а також відсутні відомості щодо оприлюднення рішення про таке припинення. Зазначені дії відповідача свідчать про намагання затягнути розгляд справи для можливого відчуження свого майна чи виведення грошових коштів з банківських рахунків, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в даній справі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року (судді: Лашин В.В., Величко Т.А., Мирошниченко М.А.) відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, а заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони проведення реєстраційних дій щодо припинення юридичної особи - ПП "Будрембізнес" в результаті її ліквідації задоволено.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, і тому просить прийняту ним ухвалу скасувати, та відмовити в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони проведення реєстраційних дій щодо припинення юридичної особи - ПП "Будрембізнес" в результаті її ліквідації.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що судова ухвала є законною, та просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників позивача та прокурора, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду апеляційної інстанції про задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони проведення реєстраційних дій щодо припинення юридичної особи - ПП "Будрембізнес" в результаті її ліквідації мотивовано тим, що такий вид заборони передбачений Законом України "Про Державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", до того ж, у разі припинення діяльності відповідача та виключення його з Єдиного державного реєстру виникнуть обставини, які зумовлять необхідність припинення провадження у справі.

В той же час висновок апеляційного господарського суду про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації обгрунтовано тим, що позивачем не вказано конкретні дії, які необхідно заборонити вчиняти відповідачу, до того ж, задоволення такої заяви може призвести до втручання у господарську діяльність підприємства відповідача.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Разом з цим, у п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року № 16 роз'яснено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, за змістом пунктів 3, 9 зазначеної постанови пленуму необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що не вжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, предметом позову у даній справі є вимога позивача про повернення невикористаної суми авансу, стягнення штрафних санкцій за невиконання договірних зобов'язань в частині неповернення авансу та в частині невиконання робіт у встановлені договором строки.

Однак, дійшовши висновку про наявність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони проведення реєстраційних дій щодо припинення юридичної особи - ПП "Будрембізнес" в результаті її ліквідації апеляційний господарський суд не врахував, що така вимога позивача не пов'язана з предметом спору про стягнення грошових коштів, та не обгрунтував, яким чином застосований захід забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Отже, судом апеляційної інстанції неправильно застосовано вимоги ст.ст. 66, 67 ГПК України, оскільки вжиті ним заходи забезпечення позову не є адекватними заявленим позовним вимогам та такими, що запобігають можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.

Водночас, висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є законним та обгрунтованим з огляду на не наведення позивачем конкретних дій, які суд повинен заборонити вчиняти відповідачу, із всієї сукупності дій, визначених законодавством у процедурі ліквідації юридичної особи, та у зв'язку з тим, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до втручання в господарську діяльність відповідача.

За таких обставин, ухвалу апеляційного господарського суду в частині задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони проведення реєстраційних дій щодо припинення юридичної особи - ПП "Будрембізнес" в результаті ліквідації не можна визнати законною і обгрунтованою, а тому її слід скасувати в зазначеній частині та відмовити в задоволенні відповідної заяви.

В решті ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Будрембізнес" задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року в частині задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони проведення реєстраційних дій щодо припинення юридичної особи - приватного підприємства "Будрембізнес" в результаті ліквідації скасувати.

Відмовити Львівському центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони проведення реєстраційних дій щодо припинення юридичної особи - приватного підприємства "Будрембізнес" в результаті ліквідації.

В решті ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року залишити без змін.

Стягнути з Львівського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості на користь приватного підприємства "Будрембізнес" 1378 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді В.Карабань

І.Кондратова