Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 року Справа № Б-50/221-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

За участю : представника ПАТ "Райффайзен банк Аваль" - Омельченка Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен банк Аваль"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від

22.05.2014 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.04.2014 по справі № Б-50/221-09 про банкрутство ФОП ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.12.2009 порушено провадження по справі № Б-50/221-09 про банкрутство ФОП ОСОБА_1, на підставі ст.ст.47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Харківської області від 03.02.2010 по справі № Б-50/221-09 боржника ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бережного О.І., якого зобов'язано у п'ятиденний строк подати до офіційних друкованих органів оголошення про визнання банкрутом ФОП ОСОБА_1, виконати інші дії, передбачені ст.ст.25-34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В газеті "Урядовий кур"єр" 17.02.2010 № 30 опубліковано оголошення про визнання ФОП ОСОБА_1 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2014 /суддя Савченко А.А./ провадження по справі № Б-50/221-09 припинено на підставі п.7 ч.1 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 по справі № Б-50/221-09 /судді: Бородіна Л.І., Гетьман Р.А., Лакіза В.В./ ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.04.2014 залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ "Райффайзен банк Аваль" просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.04.2014 скасувати, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ПАТ "Райффайзен банк Аваль", який підтримав подану касаційну скаргу у повному обсязі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Провадження по справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 порушено на підставі ст.ст.47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону, чинній до 19 січня 2013 року.

Припиняючи провадження по справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази безспірної заборгованості боржника перед кредиторами, відповідно до вимог ст.ст.1, 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Харківський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.04.2014 без змін.

Згідно ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство громадянина - підприємця подається на загальних підставах, встановлених ст.ст. 6, 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто, безспірність грошових вимог, несплата протягом трьох місяців, сума вимог - не менш ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 47 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 даного Закону заява про порушення справи про банкрутство серед іншого повинна містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника з зазначенням суми боргових вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими, так як порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, оскільки відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою.

Відлік тримісячного терміну, по закінченні якого може бути порушено справу про банкрутство боржника, починається з дати відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, при зверненні з заявою про банкрутство повинна бути надана суду постанова про відкриття виконавчого провадження та відповідний документ, який свідчив би про стан виконавчого провадження на день звернення з заявою про порушення справи про банкрутство.

Вищезазначені документи не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник не повинен доводити свою неплатоспроможність лише в єдиному випадку - при зверненні до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 51 Закону, оскільки в такому випадку має місце неоплатність, яку встановлює сам боржник у процедурі ліквідації.

Зазначена правова позиція узгоджується із практикою Верховного Суду України, яка викладена, зокрема, у постанові ВСУ від 26.12.2011 по справі № 16/87/09-21/134/09.

Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, підставою звернення до суду про порушення справи про банкрутство ФОП ОСОБА_1 є сума кредиторської заборгованості у розмірі 281 992,00 грн, а саме:

- перед ФОП ОСОБА_5 - 250 057,00 грн.;

- перед ФОП ОСОБА_6 - 31 935,70 грн.

Доказом кредиторської заборгованості боржника перед ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 являються лише визнані боржником претензії від 17.08.2019 та 28.09.2009 (т.1, а.с.15, 19), які відповідно до ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" /в редакції ,чинній на момент звернення із заявою про порушення справи про банкрутство / не є виконавчим документом, не можуть свідчити про безспірність кредиторських вимог і не можуть слугувати підставою для порушення провадження по справі про банкрутство.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що заява ФОП ОСОБА_1 про порушення справи про банкрутство подана без дотримання вимог ч.3 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п.36 Постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 р. №15 Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Господарський суд апеляційної інстанції, переглянувши справу в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.ст.99-101 ГПК України, належним чином дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, обґрунтовано погодився із висновком Господарського суду Харківської області про те, що оскільки справа про банкрутство ФОП ОСОБА_1 порушена безпідставно, за відсутності належних доказів безспірних кредиторських вимог, то вона підлягає припиненню, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 та ухвала Господарського суду Харківської області від 29.04.2014 по справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 постановлені у відповідності до вимог закону та фактичних обставин справи і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен банк Аваль" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.04.2014 по справі № Б-50/221-09 залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.