Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року Справа № 922/3994/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівДобролюбової Т.В., Гоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)розглянувши касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 19.03.14у справі№ 922/3994/13 Господарського суду Харківської області за позовомПершого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської радидоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент земельних відносин Харківської міської радипростягнення суми

за участю представників сторін від:

прокуратури: Сіромашенко Р.Л. (посв. № 020951),

позивача: Федоренко І.Є. (дов. від 30.12.13),

відповідача: ОСОБА_7 (дов. від 30.09.14),

третьої особи: не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 2 917 651,19 грн. Позов обґрунтований тим, що відповідач використовує без правовстановлюючих документів земельну ділянку площею 1,1841 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, на якій знаходяться належні останньому об'єкти нерухомого майна, та не сплачує коштів за її використання. Внаслідок цього, на думку позивача, міській раді завдано збитки у вигляді неодержаних доходів від орендної плати за землю у період користування земельною ділянкою з 01.07.10 до 01.06.13. При цьому позивач посилався на приписи статей 125, 126, 156, 157 Земельного кодексу України, статті 1166 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.12.13, ухваленим суддею Доленчук Д.О., у позові відмовлено. Рішення суду вмотивоване недоведеністю матеріалами справи вини відповідача у завданні позивачу заявлених до стягнення збитків. Водночас судом враховано і недоведеність матеріалами справи заходів, які вживалися Харківською міськрадою для уникнення збитків та одержання доходів у вигляді орендної плати. При цьому суд керувався приписами статей 22, 623, 1166 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України, статей 116, 124, 125, 126, 156, 157 Земельного кодекс України.

Харківський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Бондаренко В.П. - головуючий, Камишева Л.М., Россолов В.В., постановою від 19.03.14 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Вмотивовуючи оскаржувану постанову апеляційний суд виходив з доведеності матеріалами справи вини відповідача у неукладенні договору оренди внаслідок протиправної поведінки останнього. Водночас апеляційний суд визнав недоведеними обставини щодо здійснення відповідачем заходів до укладення договору оренди земельної ділянки. При цьому апеляційний суд посилався на приписи статей 123, 124, 157, 187, 189 Земельного кодексу України, статті 623 Цивільного кодексу України, статті 20 Закону України "Про охорону земель", статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на недоведеність обставин того, що відповідач приступив до використання спірної земельної ділянки. Також скаржник зазначає про безпідставність розміру заявлених збитків, з огляду на відсутність у здійсненому розрахунку збитків врахування нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки. Наголошує скаржник і про неврахування знаходження на спірній земельній ділянці нерухомого майна інших осіб. При цьому посилається на порушення апеляційним судом приписів статей 22, 623, 1166 Цивільного кодексу України, статей 96, 156, 157 Земельного кодексу України.

На адресу Вищого господарського суду України від Харківської міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення прокурора та представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що предметом судового розгляду є вимога першого заступника прокурора м. Харкова, заявлена в інтересах держави в особі Харківської міської ради про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 2 917 651,19 грн. збитків. Підставою позову визначено використання відповідачем без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 1,1841 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційна інстанція за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Дослідивши усі обставини справи та оцінивши зібрані у справі докази, апеляційним судом установлено, що рішенням Харківської міської ради від 25.12.07 № 292/07 "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 надано в оренду строком до 01.12.12 земельну ділянку площею 1,1841 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (склади), розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Зі схеми розташування та меж земельної ділянки від 02.06.06 № 5214, долученої до обґрунтування меж та розмірів земельної ділянки для оформлення права користування, вбачається, що на спірній земельній ділянці, розташованої АДРЕСА_1, знаходяться лише три нежитлові будівлі: літ. "А-1", літ. "В-1", літ. "Г-1". Також апеляційним судом установлено, що згідно з інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.05.13 № 4065883 право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 456,4 кв.м. та нежитлову будівлю літ. "В-1" загальною площею 460,1 кв.м. за вищевказаною адресою зареєстровано за відповідачем на підставі договору-купівлі продажу № 3553-В-С від 28.03.06. Також за вказаною адресою за відповідачем зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. "Г-1" загальною площею 821,1 кв.м. на підставі договору-купівлі продажу від 04.04.00. Установлено апеляційним судом і те, що уповноваженими посадовими особами Управління земельних відносин Харківської міськради 27.05.13 складений акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки № 1890/13, яким встановлено, що земельна ділянка площею 1,1841 га за вищевказаною адресою частково огороджена, використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (склади) без правовстановлюючих документів, чим порушено вимоги статей 125 126 Земельного кодексу України. Згідно з актом про визначення збитків від 07.06.13 № 370, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.06.13 № 396, неодержаний Харківською міською радою дохід за використання відповідачем у період з 01.07.10 до 01.06.13 спірної земельної ділянки складає 2 917 651,19 грн. Відповідно до приписів статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Відповідно до частини 3 названої статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відшкодування заподіяних збитків. Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284 власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішенням Харківської міської ради від 24.06.09 № 130/09 затверджено "Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю" (далі - Порядок). В силу приписів статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначений Порядок є нормативним актом органу місцевого самоврядування та відповідно є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Згідно з приписами статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до статті 1166 названого Кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Дослідивши усі обставини справи, судом апеляційної інстанції установлений факт порушення відповідачем вимог чинного земельного законодавства, що виявився у використанні земельної ділянки АДРЕСА_1 без договору оренди земельної ділянки та є підставою для нарахування збитків, визначення і відшкодування яких врегульовано Порядком. При цьому листом Управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин від 28.05.13 № 4775/0/84-12 відповідача було запрошено на засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам. Повідомленням від 11.03.13 № 2352/0/84-13 відповідачеві також направлений акт про визначення збитків власнику землі з пропозицією добровільного їх відшкодування, однак, в добровільному порядку збитки відшкодовані не були. Використання земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення, позбавило міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати. При цьому апеляційним судом встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення. Таким чином, судом апеляційної інстанції на підставі допустимих та належних доказів установлено наявність в діях відповідача порушення вимог земельного законодавства, що враховуючи вимоги вказаних статей, правомірно визнано підставою для задоволення позову. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судом апеляційної інстанції обставинами. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Згідно з частиною другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.14 у справі № 922/3994/13 Господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець