Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Справа № 918/899/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Управління будівництва Рівненської АЕС" в особі ліквідатора Кноблох І.В.на постановувід 09.12.2013 Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 918/899/13 господарського суду Рівненської областіза позовом закритого акціонерного товариства "Управління будівництва Рівненської АЕС", м. Кузнецовськ Рівненської областідодержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція", м. Кузнецовськ Рівненської областіпро визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння у судовому засіданні взяв участь представник

позивачаКноблох І.В., ліквідатор.ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Управління будівництва Рівненської АЕС" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (далі - відповідач) про визнання права власності та витребування незаконного володіння відповідача майна: чотирьох резервуарів об'ємом 100 м3 та металоконструкцій підкранових балок мостового крану 20/5С.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.08.2013 (суддя Пашкевич І.О.) у справі № 918/899/13 позов задоволено. Визнано право власності позивача на майно, а саме: чотири резервуари об'ємом 100 м3 балансовою вартістю 9217 грн., заводські номери 4402, 4403, 4433, 4434; металоконструкції підкранових балок мостового крану 20/5С балансовою вартістю 2 635,06 грн. Витребувано з незаконного володіння відповідача вказане майно. Рішення мотивовано тим, що спірні об'єкти побудовані та введені в експлуатацію позивачем та перебувають на його балансі. Зазначене підтверджує приналежність цього майна позивачу, яке безпідставно утримується на території відповідача.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 (судді: Огороднік К.М. - головуючий, Мамченко Ю.А., Тимошенко О.М.) вказане рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані позивачем документи (акт про прийняття в експлуатацію, акти про здійснення монтажу, інвентарні картки) не підтверджують право власності позивача на майно. Крім того, позивачем не доведено тотожності спірного майна з тим, що перебуває на території відповідача.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме, ст. 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, з 2009 року позивач перебуває в процедурі банкрутства і постановою господарського суду Рівненської області від 01.07.2010 у справі № 8/14 позивача було визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Кноблох І.В.

Актом робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 10.11.1999, складеним на підставі ДБН України А.3.1-3-94, робочою комісією на чолі з представником замовника - першого заступника президента позивача прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт - "Склад нафтопродуктів. Розширення" який має основні показники: чотири резервуари об'ємом 100 м3. У подальшому вказані об'єкти прийняті на баланс позивача, що підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів №№13077, 13078, 13079, 13080. Зазначені резервуари також мають ідентифікуючі заводські номери відповідно 4402, 4403, 4433, 4434.

Інший об'єкт - мостовий кран 20/5 зав.№ 301697 виготовлений 27.08.1983 та змонтований на території цеху зварювальних робіт блоку №3 Рівненської АЕС 01.03.1984 разом з металоконструкціями підкранових балок, про що свідчить акт від 01.03.1984 та довідка монтажної організації № 08/406 від 22.05.1984.

Звертаючись з даним позовом, позивач зазначав про те, що він не має власних приміщень, а його матеріальні цінності, у т.ч. спірне майно, тимчасово перебували на території відповідача. Проте після визнання позивача банкрутом відповідач відмовився повернути позивачу майно з метою його реалізації останнім у процедурі банкрутства та задоволення вимог кредиторів. У зв'язку з чим, позивач стверджував, що відповідач неправомірно, без достатніх правових підстав, утримує та користується майном позивача, чим порушує його права власника.

У свою чергу відповідач, не заперечуючи проти належності позивачу мостового крану, посилався на те, що підкранові балки та спірні резервуари були виготовлені та змонтовані за його рахунок, тобто є власністю відповідача.

Слід зазначити, що власник має право витребувати своє майно в усіх випадках від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави (стаття 387 ЦК України) та від особи, яка набула його безвідплатно в особи, яка не мала право його відчужувати (частина третя статті 388 ЦК України).

У даному випадку, як правильно встановлено судом першої інстанції, надані позивачем документи свідчать про те, що спірне майно виготовлено саме позивачем та перебувало на його балансі, тобто є власністю позивача.

Надані відповідачем документи щодо права власності на склад паливно-мастильних матеріалів та цех зварювальних робіт та відповідні інвентарні картки не свідчать про належність саме спірного майна відповідачу, тому правомірно не взяті судом першої інстанції до уваги. Жодних інших доказів у підтвердження правомірності утримання відповідачем спірного майна як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, встановлено не було.

За таких обставин висновок апеляційного господарського суду про відсутність правових підстав для витребування спірного майна у відповідача згідно зі ст. 387 ЦК України є неправомірним та зроблений без дотримання приписів ст.ст. 32, 33, 43 ГПК України, оскільки судом апеляційної інстанції не спростовано обставин належності спірного майна позивачу, як і не встановлено доказів правомірності користування відповідачем цим майном (у т.ч. внаслідок набуття у встановленому порядку права власності на майно).

За таких обставин оскаржувана постанова підлягає скасуванню, як така, що прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на відповідача.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 387 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Управління будівництва Рівненської АЕС" в особі ліквідатора Кноблох І.В. задовольнити.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 у справі № 918/899/13 скасувати.

3. Рішення господарського суду Рівненської області від 12.08.2013 у справі № 918/899/13 залишити в силі.

4. Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська обл., м. Кузнецовськ; ідентифікаційний код 05425046) на користь закритого акціонерного товариства "Управління будівництва Рівненської АЕС" (34400, Рівненська обл., м. Кузнецовськ, Промислова зона, 31; ідентифікаційний код 04630695) 1 827 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

5. Повернути закритому акціонерному товариству "Управління будівництва Рівненської АЕС" (34400, Рівненська обл., м. Кузнецовськ, Промислова зона, 31; ідентифікаційний код 04630695) з Державного бюджету України 733 грн. 25 коп. надмірно сплаченого судового збору за подання касаційної скарги.

6. Доручити господарському суду Рівненської області видати відповідні накази.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич