Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Справа № 910/13475/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Жукової Л.В., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"на постанову та на рішенняКиївського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 року господарського суду міста Києва від 18.10.2013 рокуу справі господарського судуміста Києва за позовомПриватного підприємства "Сфера - Пласт"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"про стягнення 32 356,75 грн.в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Ситнік В.І.,- відповідача:Голяр І.С.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року Приватне підприємство "Сфера - Пласт" (далі - ПП "Сфера - Пласт") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (далі - ПАТ "СК"Брокбізнес") про стягнення 32 256,75 грн. страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.10.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "СК"Брокбізнес" на користь ПП "Сфера - Пласт" 32095,47 грн. страхового відшкодування та 1711,90 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 року рішення місцевого господарського суду від 18.10.2013 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "СК"Брокбізнес" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 року та рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2013 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 16.05.2012 року між СК "Брокбізнес" (страховик) та ПП "Сфера-Пласт" (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №006-0277767/01НТ, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов"язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом, власником якого є страхувальник, - CITROEN C4, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 за програмою страхуванням "повне КАСКО".

Пунктом 8.3 договору сторони погодили наступні застраховані ризики: ДТП, стихійні лиха, протиправні дії третіх осіб, угон/викрадення.

Страхова премія за договором складає 10803,40 грн., яка сплачується страхувальником двома платежами протягом 6-ти місяців по 5401,70 грн.; розмір франшизи при пошкодженні ТЗ -0,50%, при угоні, знищенні, конструктивній загибелі ТЗ -10% (п.п.8.7-8.9 договору).

Пунктами 13.1.2, 13.1.3 договору, у разі настання події, яка можна кваліфікувати як страховий випадок, страхувальник зобов"язаний негайно повідомити про подію державні органи внутрішніх справ України (ДАІ, міліцію, або органи пожежної охорони), медичні установи та цілодобову інформаційну сервісну службу страховика за номером 0-800-700-123. Неможливість виконання страхувальником даної вимоги має бути підтверджено ним документально.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору страхування, страхувальник платіжними дорученнями перерахував страховику страхову премію у порядку та строки, визначені п.8.9 договору.

11.04.2013 року о 14.00 у місті Черкаси по вул. 30 р. Перемоги сталася ДТП за участю транспортного засобу - CITROEN C4, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_6, внаслідок якої транспортний засіб отримав механічні пошкодження, про що було повідомлено ДАІ та викликано для фіксування вказаної події. Страхувальником також було повідомлено про настання події (страхового випадку), за вказаним у п.13.1.3 договору телефоном, страховика та шляхом подання письмової заяви до Черкаського відділення ПАТ "СК "Брокбізнес".

Відповідно до калькуляції та рахунку ПП "АТ АИС -Черкаси", на гарантійному обслуговуванні якого знаходиться транспортний засіб CITROEN C4, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартість відновлювального ремонту, пошкодженого внаслідок ДТП, транспортного засобу страхувальника, становить 32 256,75 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "СК"Брокбізнес" листом №1076-03 від 30.05.2013 року було відмовлено ПП "Сфера-Пласт" у виплаті страхового відшкодування у розмірі 32 256,75 грн., з підстав того, що страхувальником в порушення п.16.1.6, 16.1.7 договору було повідомлено "СК"Брокбізнес" про подію, що містить ознаки страхової після залишення місця пригоди, чим було створено перешкоду страховику у визначенні обставин та причин настання страхового випадку.

Згідно з приписами статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.988 ЦК України, страховик зобов"язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Обов"язок страхувальника повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором, передбачений ст.989 ЦК України.

Приписами статті 991 ЦК України визначено перелік підстав, за наявності яких страховик має право відмовити у здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування, зокрема у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків (п.5 ч.1 ст. 991 ЦК України). Аналогічне положення міститься у статті 26 Закону України "Про страхування".

Пунктом 16.1.6 договору страхування передбачено, що страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у повному обсязі, зокрема: несвоєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку без поважних на те причин, підтверджених документально, або створення страхувальником або його довіреною особою перешкод у визначенні обставин та причин настання страхового випадку та/або розміру завданих збитків.

Враховуючи в сукупності приписи зазначених вище статей, колегія суддів приходить до висновку, що обов"язок страховика здійснити страхову виплату або страхове відшкодування пов"язується саме із настанням страхового випадку. Допущені ж порушення страхувальником умов договору, за умови, якщо вони не перешкодили страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, не є тією підставою з якою законодавець пов"язує право страховика відмовити страхувальнику у здійсненні страхової виплати чи страхового відшкодування. Істотність таких порушень має оцінюватись в кожному випадку окремо.

З огляду на зазначене, а також того, що позивачем було повідомлено відповідача про настання страхового випадку, як за вказаним у договорі телефонним номером, так і шляхом подання письмової заяви до відділення страховика та за наявності довідки ДАІ, яка засвідчує настання події (ДТП), колегія суддів погоджується з висновками попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення страхового відшкодування за мінусом франшизи, розмір якої визначений у п.8.8 договору.

Відповідно до приписів ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, оскаржувані судові рішення є такими, що прийняті на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому, судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Доводи касаційної скарги, які наведені відповідачем у касаційній скарзі, як підстава для скасування судових рішень, колегією суддів відхиляються, як такі, що спростовуються матеріалами справи, та зводяться до переоцінки досліджених судами доказів, які були ретельно перевірені судами попередніх інстанцій і їм дана належна правова оцінка.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 року та рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2013 року у справі №910/13475/13 залишити без змін.

Головуючий, суддя М.М.Черкащенко

Судді Л.В.Жукова

Н.М.Нєсвєтова