Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.07.2015 року у справі №5023/6820/11
Постанова ВГСУ від 04.02.2015 року у справі №5023/6820/11
Постанова ВГСУ від 04.03.2015 року у справі №5023/6820/11
Постанова ВГСУ від 04.02.2015 року у справі №5023/6820/11
Постанова ВГСУ від 22.04.2014 року у справі №5023/6820/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року Справа № 5023/6820/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М.,суддів:Коваленка В.М., Короткевича О.Є.(доповідач у справі),розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-інтер" в особі ліквідатора Ковальчука М.М.на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.12.2011 рокуу справі№ 5023/6820/11 за заявою боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-Інтер"пробанкрутство,

В судовому засіданні взяли участь представники:

від ТОВ "Пріоритет-Інтер" - Михайлова В.В.;

від ПАТ "ОТП Банк" - Ковальчук І.В.,

від ТОВ "Радамант ЛТД" та ТОВ "Раско" - Михайловський В.О.,

від ТОВ "Українське кабельне телебачення", ТОВ "Фінпроект" та ТОВ "Собор-СМ" - Єлманова В.А.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.12.2011р. у справі № 5023/6820/11 (суддя Міньковський С.В.) затверджено реєстр грошових вимог конкурсних кредиторів на загальну суму 66 505 216,57 грн., з якої: основний борг - ТОВ "Радамант ЛТД", м. Київ - 28 615 510,57 грн. (4 черга); ТОВ "ТРК "Українське кабельне телебачення" - 19 464 000,00 грн. (4 черга); ТОВ "Фінпроект", м. Київ - 8 970 400,00 грн. (4 черга) ; ТОВ "Раско", м. Вишгород - 5 936 850,00 грн. (4 черга); ТОВ "Інтерєврогруп", м. Київ - 1 427 400,00 грн. (4 черга); ТОВ "Торговий дім "Дорсервіс", м. Київ - 971 320,00 грн. (4 черга); ТОВ "Торгперспектива", м. Київ - 631 044,00 грн. (4 черга); ТОВ "Контендер", м. Київ - 269 692,00 грн. (4 черга); ТОВ "Собор-СМ" - 219 000,00 грн. (4 черга); визнано вимоги конкурсних кредиторів, що не були заявлені у місячний строк з моменту публікації оголошення, які рахуються за даними бухгалтерського обліку боржника погашеними; зобов'язано розпорядника майна та боржника, відповідно до ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провести збори кредиторів, де вирішити питання, передбачені вказаною статтею Закону, у тому числі утворити комітет кредиторів і прийняти обґрунтоване рішення про відкриття процедури санації боржника, про відкриття ліквідаційної процедури чи підписання мирової угоди з посиланням на фактичні обставини, що привели до прийняття такого рішення; прийняте кредиторами або комітетом кредиторів обґрунтоване рішення, разом з протоколом загальних зборів кредиторів і протоколом засідання комітету кредиторів в триденний строк після прийняття рішення зобов'язано надати суду для подальшого прийняття судом відповідного рішення; призначено засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи прийнята постанова про визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури чи затверджена мирова угода або припинено провадження по справі про банкрутство.

Постановою від 18 листопада 2014 року Харківський апеляційний господарський суд (судді: Здоровко Л.М. - головуючий, Плахов О.В., Шутенко І.А.) ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.12.2011 у справі № 5023/6820/11 в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "ТРК "Українське кабельне телебачення" в сумі 19 464 000,00 грн. та ТОВ "Фінпроект" в сумі 8 970 400,00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів залишив без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, скаржник ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-інтер" Ковальчука М.М. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.12.2011р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2014 року у справі № 5023/6820/11 в частині розгляду грошових вимог ТОВ "ТРК "Українське кабельне телебачення" та ТОВ "Фінпроект" та направити справу в цій частині на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Касаційну скаргу скаржник мотивує неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, а також зазначає, що постанова прийнята при неповному з'ясуванні всіх обставин справи.

В свою чергу, ТОВ "Фінроект", ТОВ "Телерадіокомпанія "Українське кабельне телебачення" проти вимог касаційної скарги заперечують з підстав, викладених у відзивах на касаційну скаргу, вважають постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 законною, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права та просять зазначену постанову залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 11.08.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-Інтер" звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою про порушення провадження у справі про його банкрутство в порядку статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2011р. порушено провадження у справі № 5023/6820/11 про банкрутство останнього та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою місцевого господарського суду від 22.09.2011р. у даній справі зобов'язано керівника боржника - ТОВ "Пріоритет-Інтер" в десятиденний строк з дня прийняття даної ухвали опублікувати в офіційному печатному органі України газеті "Голос України" або "Урядовий Кур'єр" оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Пріоритет-Інтер"; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Драліна Андрія Володимировича; зобов'язано розпорядника майна разом з керівником боржника розглянути в місячний строк з моменту публікації оголошення вимоги кредиторів, скласти реєстр вимог кредиторів і не пізніше ніж на п'ятий день після закінчення строку для подачі вимог кредиторів надати складений і підписаний керівником підприємства і розпорядником майна реєстр вимог кредиторів з посиланням на загальний розмір визнаних вимог кредиторів.

30.09.2011р. в газеті "Голос України" № 182 (5182) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Пріоритет-Інтер".

06.12.2011р. місцевим господарським судом винесено ухвалу, якою затверджено реєстр грошових вимог конкурсних кредиторів, зокрема, вимоги ТОВ "ТРК "Українське кабельне телебачення" в сумі 19 464 000,00 грн. (4 черга) та ТОВ "Фінпроект" в сумі 8 970 400,00 грн. (4 черга).

Залишаючи без змін ухвалу місцевого суду в частині визнання грошових вимог ТОВ "ТРК "Українське кабельне телебачення" в розмірі 19 464 000,00 грн. та ТОВ "Фінпроект" в розмірі 8 970 400,00 грн., суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги зазначених кредиторів підтвердженні належними та допустимими доказами.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками судів в частині визнання грошових вимог ТОВ "ТРК "Українське кабельне телебачення" в розмірі 19 464 000,00 грн. та ТОВ "Фінпроект" в розмірі 8 970 400,00 грн., з огляду на наступне.

Згідно статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Стаття 14 Закону про банкрутство визначає, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори

надсилають боржнику та розпоряднику майном.

Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Відповідно до статті 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Аналізуючи положення законодавства про банкрутство, судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що після публікації всі кредитори незалежно від строку, що настав для виконання зобов'язань, повинні у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про грошові вимоги до боржника, а також надати документи, що їх підтверджують. Отже, вимоги кредиторів мають бути підтверджені відповідними належними та допустимими в силу статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами.

Тобто, докази, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора, повинні надавати право кредитору на звернення до боржника з грошовими вимогами в установленому чинним законодавством порядку, а зобов'язання повинні бути доведені як за розміром, так і за суттю.

Як встановлено судами, відповідно до договору № 2Б-29/10 від 15.09.2010р., укладеного між ТОВ "Телерадіокомпанія "Українське кабельне телебачення" (продавець) та ТОВ "Пріоритет-інтер" (покупець), продавець зобов'язався продати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити вексель простий серії АА № 1042455 номінальною вартістю 10 000 000,00грн., емітент ЦП - ТОВ "Пріоритет-інтер", дата складання - 30.07.2010р., термін погашення - за пред'явленням.

Згідно акту прийому-передачі цінних паперів до договору № 2Б-29/10 від 15.09.2010р., продавець передав, а покупець прийняв згідно умов договору вексель простий серії АА №1042455 вартістю 10 000 000,00грн.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 16.02.2011р. до договору купівлі-продажу цінних паперів № 2Б-29/10 від 15.09.2010р. пункт 2.2. договору викладено в наступній редакції: розрахунки по даному договору проводяться до 15.03.2011р. шляхом переказу грошових коштів в сумі, вказаній в пункті 2.1. даного договору, на розрахунковий рахунок продавця.

Разом з тим, судами також встановлено, що між цими ж сторонами 16.12.2010р. укладено договір № 5Б-58/10, відповідно до умов якого продавець зобов'язався продати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити вексель простий серії АА № 1042427 номінальною вартістю 10 000 000,00грн. (ціна одного 9 900 000,00грн.), емітент ЦП - ПП "Фінінвест", дата складання - 01.10.2010р., термін погашення - за пред'явленням.

На виконання умов договору сторонами підписаний акт прийому-передачі цінних паперів до договору № 5Б-58/10 від 16.12.2010р., за яким продавець передав, а покупець прийняв згідно умов договору вексель простий серії АА № 1042427 номінальною вартістю 10 000 000,00грн. (ціна одного 9 900 000,00грн.).

Умовами додаткової угоди № 1 від 16.02.2011р. до договору купівлі-продажу цінних паперів № 5Б-58/10 від 16.12.2010р. сторони пункт 2.2. договору виклали в наступній редакції: розрахунки по даному договору проводяться до 16.03.2011р. шляхом переказу грошових коштів в сумі, вказаній в пункті 2.1. даного договору, на розрахунковий рахунок продавця.

Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що боржником була здійснена часткова сплата за вексель простий з іменним індосаментом згідно договору № 2Б-29/10 від 15.09.2010р., а заборгованість перед ТОВ "Телерадіокомпанія "Українське кабельне телебачення" становить 19 464 000,00 грн.

Щодо кредиторських вимог ТОВ "Фінпроект", судами встановлено, між ТОВ "Фінпроект" (продавець) та ТОВ "Пріоритет-інтер" (покупець) укладено договір № 09/64-36Б від 29.09.2009р., за яким продавець зобов'язався продати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити вексель простий серії АА № 0545801 номінальною вартістю 12 800 000,00грн. (ціна одного - 11 050 000,00грн.), емітент ЦП - ТОВ "Консалтингова група "Діа Траст", дата складання - 15.06.2009р.

За актом прийому-передачі цінних паперів до договору № 09/64-36Б від 29.09.2009р., продавець передав, а покупець прийняв згідно умов договору вексель простий серії АА №0545801 номінальною вартістю 12 800 000,00грн. (ціна одного - 11 050 000,00грн.), емітент ЦП - ТОВ "Консалтингова група "Діа Траст".

Крім того, відповідно до договору № 9Б/25/19 від 15.12.2009р., укладеного між ТОВ "Фінпроект" (продавець) та ТОВ "Пріоритет-інтер" (покупець), продавець зобов'язався продати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити вексель простий серії АА №1513875 номінальною вартістю 15 000 000,00грн. (ціна одного - 13 800 000,00грн.), емітент ЦП - ТОВ "Компанія "Онікс ЛТД", дата складання - 18.11.2009р. На виконання умов договору між сторонами підписано акт прийому-передачі.

Водночас, судами встановлено, що боржником була здійснена часткова сплата за вексель простий з іменним індосаментом згідно договору № 09/64-36Б від 29.09.2009р. та договору № 9Б/25/19 від 15.12.2009р., розмір заборгованості боржника становить 8 970 400,00грн.

Судами встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів, а саме векселів.

За правилами ст. 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні", законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

В силу ст. 10 зазначеного Закону, векселедавець зобов'язаний вести реєстр виданих векселів у порядку, затвердженому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Стаття 194 Цивільного кодексу України визначає, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Статтею 14 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" визначено, що вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

З приписів чинного цивільного законодавства, з урахуванням особливостей передбачених Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок", Законом України "Про обіг векселів в Україні", що регулюють правовідносини купівлі-продажу цінних паперів, вбачається, що судами для вирішення спору не враховано норми спеціального вексельного законодавства, не перевірено фактичну видачу векселів, які були предметом купівлі-продажу у відповідності до реєстрів виданих векселів, як того вимагає закон.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не враховано позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 08.06.2004 № 32/173б.

Оскільки, суди попередніх інстанцій не врахували зазначених норм у їх системному зв'язку, то судові рішення не можна вважати законними.

Відповідно до частини 2 статті 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у справі підлягають скасуванню в частині розгляду грошових вимог ТОВ "ТРК "Українське кабельне телебачення" та ТОВ "Фінпроект" з передачею справи в цій частині на розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону, прийняти відповідне рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-інтер" в особі ліквідатора Ковальчука М.М.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-інтер" в особі ліквідатора Ковальчука М.М. задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 06 грудня 2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2014 року в частині розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "Українське кабельне телебачення" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпроект" у справі № 5023/6820/11 скасувати та передати справу № 5023/6820/11 в цій частині на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич