Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року Справа № 5011-58/9830-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могил С.К. (головуючий), Борденюк Є.М., Вовк І.В. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014 року у справі № 5011-58/9830-2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Світ СР" до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У липні 2012 року ТОВ "Світ СР" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості в сумі 102 092,40 грн. на підставі договору про постачання вугілля кам'яного для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) від 21.10.2011 року № 303/26/179-11 у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати одержаного за договором товару.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року замінено позивача ТОВ "Світ СР" його правонаступником ТОВ ТД "Світ СР" на підставі ст. 25 ГПК України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.11.2013 року (суддя Марченко О.В.) позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 102 092,40 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014 року (судді Ільєнок Т.В., Корсакова Г.В., Кропивна Л.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та в позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 21.10.2011 року між Міністерством оборони України (Замовник) та ТОВ "Світ СР" (Постачальник), правонаступником якого є ТОВ ТД "Світ СР", було укладено договір про постачання вугілля кам'яного для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) № 303/26/179-11, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а замовник забезпечити приймання та оплату вугілля кам'яного в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно зі специфікацією до договору.

Відповідно до Рознарядки № 1 до додаткової угоди № 3 від 12.01.2012 року постачальник поставив 69 т вугілля марки АС 6-13 (за ціною 1 233 грн./т без ПДВ) Квартирно-експлуатаційоному відділу м. Харкова (Одержувач).

Пунктами 4.1 та 4.2 договору сторони узгодили, що розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 30 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання Постачальником Замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури з доданими документами: копії посвідчень якості на партію товару; видаткові накладні; лист Відправника про передачу товару у власність Постачальника; акт прийому товару, на якому повинен бути оригінал підпису одержувача Замовника, засвідчений мастичною печаткою, який підтверджує одержання товару. Належним чином оформлений акт є підтвердженням приймання товару. Без вищезазначених документів або відсутності в них встановленої інформації, оплата поставленого товару не проводиться.

Вугілля АС (16-13) було поставлене Одержувачу залізничним транспортом 31.03.2012 року в кількості 69 тон, яке ним було одержано та розвантажено без складання акту прийому товару.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався, посилаючись на його неякісність.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що прийняття товару за кількістю і якістю оформлюється актом, який складає представник Замовника в останній день приймання товару. Товар вважається поставленим Постачальником: - за якістю, у відповідності з якістю, вказаною у посвідченні якості відправника з урахуванням вимог п. 2.1 договору.

Згідно з п. 2.5 договору товар, який поставлений з порушенням умов договору, представником Замовника не приймається.

За п. 2.6 договору приймання товару за якістю у всіх випадках, неврегульованих договором, здійснюється згідно з умовами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7 (далі - Інструкція).

Листом від 23.04.2012 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова повідомляв ТОВ "Світ СР", що під час приймання товару Одержувачем при візуальному огляді його зовнішній вигляд відповідав вимогам якості, однак, після прийняття товару та здійснення контрольної топки в Одержувача з'явилися сумніви щодо якості вугілля, а тому в односторонньому порядку лише за участю представників останнього було складено Акт відбору вугілля від 31.03.2012 року з метою перевірки його якості Українським науково-дослідним вуглехімічним інститутом УХІН.

Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України від імені Міністерства оборони України 04.04.2012 року було направлено лист ТОВ "Світ СР" з вимогою замінити неякісне вугілля.

У листі від 18.04.2012 року № 07-587 Українського науково-дослідного вуглехімічного інституту УХІН зазначено наступну якість відібраного вугілля АС за актом відбору вугілля № 1 від 31.03.2012 року: по золі - 42,5 %, по масовій долі вологи - 3,4 %, тоді як за умовами договору якісні характеристики товару повинні складати по золі -19 %, по масовій долі вологи - 7 %.

27.04.2012 року відповідач надіслав позивачу претензію про заміну неякісного вугілля.

За претензією від 17.05.2012 року ТОВ "Світ СР" надіслало відповідачу рахунок-фактуру від 17.05.2012 року № СФ-0013445, видаткову накладну від 17.05.2012 року № РН-4-13445, лист про передачу права власності від 28.03.2012 року № 641, копію посвідчення якості від 27.03.2012 року № 44 та копію відбору проб і випробувань від 27.03.2012 року № 43/2012/2171.

За договором відступлення права вимоги від 29.04.2013 року № 2904/11 ТОВ "Світ СР" передало право вимоги за договором про постачання вугілля кам'яного для державних потреб від 21.10.2011 року № 303/26/179-11 ТОВ ТД "Світ СР".

Предметом даного судового розгляду є вимоги постачальника про стягнення з замовника заборгованості у зв'язку з невиконанням ним обов'язку з оплати одержаного товару за договором постачання.

Висновок суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, про задоволення позову обґрунтовано недоведеністю підстав звільнення відповідача від обов'язку оплатити одержаний товар у зв'язку з недодержанням процедури відбору проб вугілля та невідповідністю акта відбору вугілля вимогам Інструкції.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Господарськими судами у справі встановлено фактичні обставини отримання замовником товару від постачальника, невідповідність акта відбору проб від 31.03.2012 року, складеного та підписаного в односторонньому порядку лише представниками відповідача, вимогам п.п. 27, 28 Інструкції (складання акта без зазначення у ньому номеру й дати рахунку-фактури, транспортної накладної, інформації про опечатування або опломбування зразків (проб), відомостей про спрямування відібраних проб відправнику продукції, відміток про здавання зразків (проб) на аналіз чи випробування та ін.), недотримання відповідачем процедури відбору проб вугілля, а саме здійснення відбору проб з розвантаженого вугілля всупереч вимогам пунктів 6, 8.5, 8.6 ДСТУ 4096-2002 "Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань", у зв'язку з чим неможливо з точністю встановити походження, первинну якість відібраного вугілля та його відправника; і недоведеність відповідачем підстав звільнення його від обов'язку сплатити за одержаний товар, відтак, зроблено правильний висновок про недоведеність обставин поставки неякісного товару та наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань щодо оплати отриманого ним товару.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суди обох інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості з оплати одержаного за договором товару у зв'язку з недоведеністю підстав звільнення від обов'язку такої оплати.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014 року - без змін.

Головуючий суддя С.Могил

Судді Є.Борденюк

І.Вовк