Історія справи

Постанова ВГСУ від 20.12.2016 року у справі №12/116-12/21
Ухвала КГС ВП від 11.03.2019 року у справі №12/116-12/21
Постанова ВГСУ від 03.03.2015 року у справі №12/116-12/21

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року Справа № 12/116-12/21

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П - головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач), Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області, м. Київ,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014

зі справи № 12/116-12/21

за позовом заступника прокурора Київської області, м. Київ, в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ (далі - Прокурор),

до: регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ (далі - відділення ФДМ), та

публічного акціонерного товариства "Забір'я", с. Забір'я Києво - Святошинського району Київської області (далі - ПАТ "Забір'я"),

про визнання частково недійсним та скасування наказу, витребування майна та визнання права власності.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Прокурора - прокурора Генеральної прокуратури України Романова Р.О. (посвідчення від 21.01.2013 № 014714),

Фонду державного майна України - Шевчук О.М.,

відділення ФДМ - Браславця Я.Ю.,

ПАТ "Забір'я" - Юрчишин Я.І.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відділення ФДМ та ПАТ "Забір'я" про визнання незаконним та скасування наказу відділення ФДМ від 02.06.1998 № 5-25-7/27 у частині передачі ПАТ "Забір'я" нерухомого майна згідно з переліком - "ставів вирощувальних і нагульних" (далі - Майно) та витребування Майна у ПАТ "Забір'я" на користь держави в особі Фонду державного майна України.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.01.2013 у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2013, рішення господарського суду Київської області від 14.01.2013 у справі скасовано, позов задоволено.

30.06.2014 ПАТ "Забір'я" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд зазначеної постанови за нововиявленими обставинами.

Заяву мотивовано тим, що суду апеляційної інстанції у прийнятті постанови слід було застосувати позовну давність до вимог позивача, оскільки з доданих до заяви доказів вбачається, що про обставини приватизації Майна Прокурору було відомо ще в 2008 році.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 (колегія суддів у складі: суддя Синиця О.Ф. - головуючий, судді Зеленіна В.О., Ткаченко Б.О.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 скасовано за нововиявленими обставинами; застосовано позовну давність до вимог Прокурора; рішення господарського суду Київської області від 14.01.2013 залишено без змін.

У касаційній скарзі Прокурор просить Вищий господарський суд України постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 скасувати, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі залишити в силі, оскільки судом апеляційної інстанції порушено положення статей 38, 43, 112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). У касаційній скарзі зазначено, що на час апеляційного провадження, за результатами якого прийнято постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013, питання застосування позовної давності до вимог позивача вже вирішувалося, і обставини, на які ПАТ "Забір'я" у заяві від 30.06.2014 посилається як на нововиявлені, існували, а відповідні докази могли бути витребувані.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

За приписом частини першої статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини другої статті 112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Господарськими судами у справі встановлено, що додатком № 2 до наказу відділення ФДМ від 02.06.1998 № 5-25-7/27 "Про перетворення державного виробничого сільськогосподарського рибного підприємства "Забір'я" у відкрите акціонерне товариство", з-поміж іншого, у власність названого товариства, правонаступником якого є позивач - ПАТ "Забір'я", передано Майно ("стави нагульні та вирощувальні").

Зі змісту постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 вбачається, що в її прийнятті суд апеляційної інстанції з посиланням на пункт 2 частини першої статті 6 Водного кодексу України (в редакції, чинній на час видання наказу відділення ФДМ від 02.06.1998 № 5-25-7/27) виходив, зокрема, з того, що водні об'єкти є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування. Згідно зі статтею 8 Водного кодексу України (у відповідній редакції) розпорядження водними об'єктами місцевого значення віднесено до компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів у галузі регулювання водних відносин.

Водночас апеляційний господарський суд у цій постанові дійшов висновку про те, що підстави для застосування позовної давності за заявою ПАТ "Забір'я" відсутні.

У подальшому Київський апеляційний господарський суд, скасовуючи свою постанову від 01.04.2013 за нововиявленими обставинами, зазначив, що подані ПАТ "Забір'я" докази - лист прокуратури Києво-Святошинського району від 16.06.2014 № 1015, адресований ПАТ "Забір'я", відображає обставини, які є нововиявленими в розумінні статті 112 ГПК України та є підставою для скасування судового рішення, що переглядається. Крім того, це є обставиною для відмови в задоволені позову у зв'язку із застосуванням позовної давності до вимог позивача.

З тексту листа прокуратури Києво-Святошинського району від 16.06.2014 № 1015, на який посилається ПАТ "Забір'я" у заяві від 30.06.2014 про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, вбачається, що: прокуратурою Києво-Святошинського району за дорученням прокуратури Київської області у березні 2008 року проводилася перевірка, під час якої у відкритого акціонерного товариства "Забір'я" витребувалися документи щодо приватизації, зокрема, наказ відділення ФДМ від 02.06.1998 "Про перетворення Державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір'я" у відкрите акціонерне товариство" з переліком нерухомого майна, що передається у власність; 31.03.2008 прокуратурою Києво-Святошинського району за результатами перевірки було прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб підприємства за відсутністю в їх діях складу злочину; ця постанова була перевірена прокуратурою Київської області та залишена в силі.

У пункті 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" йдеться про те, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Згідно з пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 Цивільного кодексу Української РСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.

Аналогічні норми наявні в ЦК України.

У постанові Верховного Суду України від 23.12.2014 у справі № 916/2414/13, яка є обов'язковою у вирішенні даного спору в силу статті 11128 ГПК України, зазначено таке.

Частинами першою другою та четвертою статті 29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

З огляду на наведене у заяві ПАТ "Забір'я" від 30.06.2014 відсутні обставини, які в розумінні статті 112 ГПК України з урахуванням змісту постанови Верховного Суду України від 23.12.2014 у справі № 916/2414/13 та пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", є істотними для справи, що не були та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Керуючись статтями 1119 -11111, 112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задовольнити.

2. У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Забір'я" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 зі справи № 12/116-12/21 відмовити.

3. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014

зі справи № 12/116-12/21 скасувати.

4. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 зі справи № 12/116-12/21 залишити в силі.

5. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Забір'я" судовий збір у сумі 609 грн. у доход державного бюджету України.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Київської області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Палій