Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року Справа № 911/2523/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.12.2014у справі№ 911/2523/14 Господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна"до- Головного управління Дерземагенства у Київській області; - Яготинської районної державної адміністраціїпровизнання незаконною відмови та наявного зволікання в укладенні додаткової угоди та визнання укладеною додаткової угодиза участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" звернулося до господарського суду з позовом до Головного управління Держземагентства у Київській області та Яготинської районної державної адміністрації про визнання незаконною відмови та наявного зволікання в укладенні додаткової угоди та визнання додаткової угоди укладеною у запропонованій позивачем редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 13 Конституції України, частинами 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України, частинами 6, 7 статті 33 Закону України "Про оренду землі", безпідставною відмовою відповідача та його зволіканням в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі від 22.05.2012, наявністю підстав для поновлення договору оренди, а саме: позивач до закінчення строку договору звертався до Головного управління Держземагентства у Київській області (орендодавця) з пропозицією поновити договір оренди земельної ділянки, заперечень проти чого останній не надав, наказ про поновлення або внесення змін до договору оренди разом з додатковими угодами (договорами в новій редакції) не видав; позивач після закінчення строку договору продовжував користуватись землею, а Головне управління Держземагентства у Київській області не заперечило в установлений законом термін проти поновлення договору оренди, що зумовлює поновлення попереднього договору на той самий строк та на тих самих умовах незалежно від рішення уповноваженого органу шляхом укладення додаткової угоди; зволікання в укладенні такої угоди є незаконним та може бути оскаржено.

У відзиві на позов Яготинська районна державна адміністрація вказала, що за змістом внесених до законодавства змін її позбавлено повноважень розпоряджатися земельними ділянками, відтак, вона є неналежним відповідачем у спірних правовідносинах.

Головне управління Держземагентства у Київській області у відзиві на позов просило відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до статей 15, 33 Закону України "Про оренду землі", статей 123, 152 Земельного кодексу України, статей 179, 187 Господарського кодексу України, статті 16 Цивільного кодексу позивачем не дотримано порядок та строки звернення до орендодавця із заявами про намір продовжити дію договору оренди, не доведено та не надано доказів щодо незаконності дій головного управління, яке діяло в межах наданих повноважень, позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.09.2014 (суддя Заєць Д.Г.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 (судді: Авдєєв П.В., Куксов В.В., Яковлєв М.Л.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та рішення в даній справі, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме, а саме частин 1, 3, 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки факт продовження користування земельною ділянкою після закінчення дії договору за умови виконання позивачем зобов'язань з своєчасної та повної оплати за оренду земельної ділянки, своєчасність повідомлення про намір скористатися переважним правом на поновлення договору та відсутність заперечень орендодавця у встановлений законом строк є підставою для визнання права позивача на користування земельною ділянкою та укладення з ним додаткової угоди до договору оренди землі.

Відповідачі відзиви на касаційну скаргу не надіслали, сторони не скористались правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 22.05.2012 Яготинською РДА, як орендодавцем, та ТОВ "Нова Україна", як орендарем, укладений договір оренди землі кадастровий номер: 325582100:01:002:0035, відповідно до умов якого орендодавець передав (згідно з розпорядженнями Яготинської РДА від 02.08.2011 № 518 та 18.06.2012 № 169), а орендар прийняв у строкове, платне користування земельну ділянку № 4 площею 37,9045 га, в т.ч. пасовища-37,9045га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області. Договір зареєстровано в книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі Яготинського району Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.11.2012.

Пунктом 8 договору сторони погодили, що договір укладено на 1 рік. Після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Як вбачаться з матеріалів справи, 26.04.2013 позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у Київській області (правонаступника Яготинської РДА у сфері питань оренди земель) з клопотанням про поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, в якому просив поновити цей договір оренди земельної ділянки. Листом №07-03/8523 від 21.05.2013 Головним управлінням Держземагентства у Київській області повідомлено позивача, що в поданих останнім копіях договорів оренди земельних ділянок відсутні підпис та відбиток печатки особи, яка провела державну реєстрацію земельних ділянок, а розгляд питання стосовно надання дозволу на поновлення договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, у відповідності до частини третьої статті 33 Закону України "Про оренду землі", буде можливий після надання позивачем проектів додаткових угод на поновлення договорів оренди.

01.11.2013 позивачем надіслано Головному управлінню Держземагентства у Київській області повторне клопотання про поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності № 172 із долученням 23-х додаткових угод на 207 аркушах; зазначений лист отриманий ГУ Держземагентства у Київській області 04.11.2013 за вх. № 08-4-24-83.

Листом № 08-03/10092 від 08.11.2013 Управління Держземагентства повідомило позивача, що укладання договорів оренди на новий строк можливо вирішити частково - лише на земельні ділянки, на яких знаходяться об'єкти нерухомого майна, при наданні документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" звернулося до господарського суду з позовом про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі кадастровий номер: 325582100:01:002:0035 від 22.05.2012 в редакції позивача, посилаючись на частини 4, 6, 7 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки сторони не дійшли згоди щодо продовження строку дії договору та за позивачем закріплено переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що обраний стороною спосіб захисту суперечить нормам цивільного та господарського права, а відповідачами не порушені права та законні інтереси позивача; разом з цим, позивачем не дотримано процедури пролонгації договору оренди, встановленої статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Судова колегія касаційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Згідно із статтями 13, 30 Закону України "Про оренду землі". договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до приписів частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Разом з тим, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

За змістом статті 54 Господарського процесуального кодексу України позивач самостійно визначає предмет та підстави поданого позову, тобто, зміст вимоги та матеріально-правові обставини, на які він посилається; разом з цим позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов. За приписами статей 4-7, 43 Господарського процесуального кодексу України рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, за доказами, оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, керуючись законом.

Попередніми судовими інстанціями достовірно встановлено обставини справи, з яких вбачається, що позивач не дотримав порядок реалізації переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі в порядку частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (доказів протилежного матеріали справи не містять), про що його було належно повідомлено відповідачем; оскільки з матеріалів справи вбачається, що сторони в процесі реалізації позивачем переважного права не досягли згоди на продовження договору оренди, доводи позивача про пролонгацію договору оренди земельної ділянки в порядку частин 6, 7 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди) є безпідставними.

Також суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконною відмови та наявного зволікання із укладенням додаткової угоди з огляду на їх необґрунтованість.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи скаржника про порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують висновків судів, фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами та не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 1117 Господарського процесуального кодексу України; підстав для скасування законних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 у справі № 911/2523/14 Господарського суду Київської області та рішення Господарського суду Київської області від 23.09.2014 залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач