Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 02.12.2014 року у справі №1/17-2182-2011 Постанова ВГСУ від 02.12.2014 року у справі №1/17-...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КГС ВП від 26.07.2018 року у справі №1/17-2182-2011
Постанова ВГСУ від 02.12.2014 року у справі №1/17-2182-2011

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року Справа № 1/17-2182-2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Хайла Миколи Володимировичана постанову та ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року господарського суду Одеської області від 24.07.2014 рокуу справі господарського суду№ 1/17-2182-2011 Одеської областіза заявоюУправління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одесидо ТОВ "Надія"про визнання банкрутом ліквідаторПанов А.Б.у судовому засіданні взяли участь представники :

арбітражного керуючого Хайла Миколи Володимировича: не з'явилися,Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси: не з'явилися,ТОВ "Надія":не з'явилися,ПАТ "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни: Дьоміна С.С. (довіреність №10/00-147 від 11.08.2014 року),Товарної Біржі "Електронні Торги України":Сербін І.І. (довіреність №27/01-14 від 27.01.2014 року),громадянина України ОСОБА_10: ОСОБА_11 (довіреність від 17.07.2014 року). ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Одеської області від 03.06.2011 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси (далі - ініціюючого кредитора) порушено провадження у справі №1/17-2182-2011 про банкрутство ТОВ "Надія" (далі - боржника) за загальною процедурою згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1 матеріалів оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 24.07.2014 року у справі №1/17-2182-2011, а.с. 1 - 2).

Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної щодо боржника постановою господарського суду Одеської області від 04.10.2012 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Хайла М.В. (том 1 матеріалів оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 24.07.2014 року у справі №1/17-2182-2011, а.с. 7 - 11).

Строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень ліквідатора Хайла М.В. неодноразово продовжувався ухвалами місцевого господарського суду (том 1 матеріалів оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 24.07.2014 року у справі №1/17-2182-2011, а.с. 26 - 28, 110 - 112).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.2014 року залучено до участі у справі Товарну Біржу "Електронні торги України" (том 1 матеріалів оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 24.07.2014 року у справі №1/17-2182-2011, а.с. 106 - 109).

08.07.2014 року громадянином України ОСОБА_10, як переможцем аукціону з продажу майна банкрута, подано до господарського суду скаргу на бездіяльність ліквідатора боржника Хайла М.В., яку мотивовано ухиленням ліквідатора від укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна банкрута на аукціоні за умов оплати переможцем аукціону вартості придбаного ним майна в повному обсязі (з урахуванням уточнень від 22.07.2014 року) (вх. №3-996/14 від 08.07.2014 року та №19003/14 від 22.07.2014 року) (том 1 матеріалів оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 24.07.2014 року у справі №1/17-2182-2011, а.с. 141 - 149, 165 - 167).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.07.2014 року громадянина України ОСОБА_10 залучено до участі у даній справі про банкрутство (том 1 матеріалів оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 24.07.2014 року у справі №1/17-2182-2011, а.с. 154 - 156).

10.07.2014 року заставний кредитор ПАТ УкрСиббанк" звернулося до господарського суду зі скаргою на бездіяльність ліквідатора банкрута Хайла М.В., в якій просило визнати незаконною бездіяльність арбітражного керуючого Хайла М.В., що полягала в ухиленні від належного виконання обов'язків ліквідатора банкрута, та припинити його повноваження з призначенням у справі ліквідатором арбітражного керуючого Панова А.Б. (з врахуванням доповнень від 24.07.2014 року) (вх. №3-1012/14 від 10.07.2014 року та №19337/14 від 24.07.2014 року) (том 1 матеріалів оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 24.07.2014 року у справі №1/17-2182-2011, а.с. 150 - 153, 200).

11.07.2014 року заставним кредитором ПАТ "ПУМБ" подано до господарського суду скаргу на бездіяльність ліквідатора банкрута Хайла М.В., згідно з якою скаржник просив усунути арбітражного керуючого Хайла М.В. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та призначити ліквідатором у справі арбітражного керуючого Панова А.Б., який виконував повноваження розпорядника майном боржника. В обґрунтування свої вимог заставний кредитор зазначив про невжиття арбітражним керуючим Хайлом М.В. впродовж майже двох років виконання ним повноважень ліквідатора банкрута належних заходів щодо розшуку та повернення автомобілів, які були передані боржником в заставу банку (вх. №3-1016/14) (том 1 матеріалів оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 24.07.2014 року у справі №1/17-2182-2011, а.с. 157 - 164).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.07.2014 року (суддя Зеленов Г.М.) припинено повноваження ліквідатора банкрута Хайла М.В.; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Панова А.Б.; продовжено строк ліквідаційної процедури боржника на три місяці - до 24.10.2014 року; зобов'язано арбітражного керуючого Хайла М.В. у десятиденний строк передати ліквідатору Панову А.Б. всю реєстраційну, бухгалтерську документацію банкрута та документацію, що стосується роботи ліквідатора, майно банкрута, яке належить йому на праві власності, печатки, штампи, інше; ліквідатора Панова А.Б. зобов'язано продовжити ліквідаційну процедуру банкрута з урахуванням положень Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, та після завершення усіх розрахунків з кредиторами подати до господарського суду на затвердження ліквідаційний баланс банкрута, надати суду на затвердження персональний склад членів ліквідаційної комісії банкрута, не рідше одного разу на місяць надавати господарському суду та кредиторам письмову інформацію щодо проведення ліквідаційної процедури банкрута, на вимогу господарського суду або органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості про проведення ліквідаційної процедури, під час здійснення процедури ліквідації виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства боржника, про що повідомляти господарський суд та правоохоронні органи, вжити належних заходів щодо пошуку майна боржника та забезпечити його реалізацію на конкурсних засадах; зобов'язано ліквідатора банкрута Панова А.В. на підставі протоколу №20/06-14 про проведення аукціону від 20.06.2014 року укласти з громадянином ОСОБА_10, як переможцем аукціону, договір купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні; відмовлено у задоволенні заяв арбітражних керуючих Кияновської Л.В., Гончар І.О., Войтановича О.Й. про участь у даній справі про банкрутство (том 1 матеріалів оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 24.07.2014 року у справі №1/17-2182-2011, а.с. 222 - 233).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, арбітражний керуючий Хайло М.В. (далі - скаржник) звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 24.07.2014 року та прийняти нове рішення, яким поновити повноваження арбітражного керуючого Хайла М.В. як ліквідатора ТОВ "Надія", обґрунтовуючи помилковістю висновків місцевого господарського суду про неналежне виконання ним обов'язків ліквідатора банкрута.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Воронюка О.Л., суддів: Лашина В.В., Ярош А.І.) апеляційну скаргу арбітражного керуючого Хайла М.В. залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 24.07.2014 року у справі - без змін (том 2 матеріалів оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 24.07.2014 року у справі №1/17-2182-2011, а.с. 178 - 181).

Не погоджуючись з винесеною постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 23.09.2014 року та ухвалу суду першої інстанції від 24.07.2014 року, прийняти у справі нове рішення, яким поновити повноваження арбітражного керуючого Хайла М.В. як ліквідатора ТОВ "Надія", аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, статей 44, 49, 65, 66 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, та невірною оцінкою доказів при розгляді скарг учасників провадження у справі на бездіяльність ліквідатора банкрута Хайла М.В.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 23.09.2014 року та ухвалу суду першої інстанції від 24.07.2014 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників учасників провадження у справі, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 04.10.2012 року боржника було визнано банкрутом. Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, що регулюють хід ліквідаційної процедури в редакції Закону про банкрутство, яка діяла до набрання чинності змінами згідно Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року, за винятком положень, які регулюють процедуру продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, якщо реалізація майна здійснюється після 19.01.2013 року.

Частиною 1 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, визначено коло повноважень ліквідатора як виконавця заходів з ліквідації боржника. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Згідно з частиною 6 статті 31 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до частин 10, 11 статті 31 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії. Про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, у ліквідаційній процедурі господарський суд, зокрема, розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що учасники провадження у даній справі - громадянин України ОСОБА_10, як переможець аукціону з продажу майна банкрута, заставні кредитори ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "ПУМБ", звертаючись до господарського суду зі скаргами на бездіяльність ліквідатора банкрута Хайла М.В., виходили з неналежного виконання ним своїх повноважень в ході ліквідаційної процедури боржника.

Судами встановлено, що в порушення положень частини 1 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, впродовж ліквідаційної процедури банкрута, яка триває більш як півтора року, ліквідатором Хайлом М.В. не було здійснено інвентаризації та оцінки належної банкруту станції технічного обслуговування, не досліджено первинної бухгалтерської документації банкрута на предмет наявності у нього активів, зокрема, дебіторської заборгованості, не вжито належних заходів щодо розшуку фінансової та статистичної звітності, статутних документів боржника, у зв'язку з чим не з'ясовано дійсного розміру статутного капіталу підприємства-банкрута, складу його засновників, основних видів діяльності та майнового стану банкрута в цілому.

Суди встановили, що з метою виявлення активів банкрута ліквідатором Хайлом М.В. направлено запити до ГУ МВС України в Одеській області, КП "Одеське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", Головного управління Дерземагенства в Одеській області. При цьому, впродовж більш як 1 року та 3 місяців виконання повноважень ліквідатора банкрута, арбітражний керуючий Хайло М.В. не вживав належних заходів щодо розшуку та повернення транспортних засобів, які перебувають в заставі ПАТ "ПУМБ" та ПАТ "УкрСиббанк", та лише в січні-лютому 2014 року звернувся до господарського суду з клопотанням про оголошення в розшук рухомого майна боржника та направив до ДАІ ГУ МВС України в Одеській області запит щодо пошуку обтяжених заставою автотранспортних засобів банкрута.

Також, судами встановлено, що станом на 04.12.2012 року в банківських установах відкрито 23 розрахункові рахунки банкрута, з яких 4 - у ПАТ "Банк Форум", що не узгоджується з положеннями частини 7 статті 30 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, про обов'язок ліквідатора використовувати при проведенні ліквідаційної процедури, введеної у даній справі 04.10.2012 року, тільки один банківський рахунок боржника, а всі інші рахунки банкрута закрити.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 09.01.2014 року між боржником в особі ліквідатора Хайла М.В. та Товарною Біржею "Електронні Торги України" укладено договір про проведення аукціону №09/01-14, за умовами якого організатор електронних торгів зобов'язався провести за свій рахунок аукціон, а замовник - сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду; пунктом 7 зазначеного договору визначено банківські реквізити замовника торгів для проведення платежів за договором: Р/р №29091928000112 в ПАТ "Банк Форум", МФО 322948, код ЄДРПОУ 35049639 (том 1 матеріалів оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 24.07.2014 року у справі №1/17-2182-2011, а.с. 91 - 95).

Судами встановлено, що за результатами проведеного Товарною Біржею "Електронні Торги України" аукціону з продажу майна банкрута від 20.06.2014 року переможцем визнано громадянина України ОСОБА_10, який запропонував за лот №105178 найвищу ціну - 3 208 514, 89 грн.; 24.06.2014 року переможець аукціону перерахував на розрахунковий рахунок №29091928000112 у ПАТ "Банк Форум" грошові кошти на суму 2 897 008, 59 грн., що становить різницю між вартістю лота №105178 та сумою гарантійного внеску в розмірі 311 506, 30 грн. (том 1 матеріалів оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 24.07.2014 року у справі №1/17-2182-2011, а.с. 144-145, 149). В подальшому, ліквідатор банкрута Хайло М.В. ухилявся від укладення з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна на аукціоні, заперечуючи факт надходження спірних грошових коштів на банківський рахунок №29091928000112, відкритий у ПАТ "Банк Форум", в рахунок оплати вартості придбаного громадянином України ОСОБА_10 нерухомого майна банкрута.

Суди встановили, що зазначений банківський рахунок є транзитним та не належить боржнику, при цьому, спірні грошові кошти були фактично зараховані на банківський рахунок №29091928000112 у ПАТ "Банк Форум, що підтверджує виконання громадянином України ОСОБА_10, як переможцем аукціону, своїх зобов'язань щодо оплати вартості придбаного майна банкрута. Дії ліквідатора Хайла М.В. по наданню реквізитів транзитного розрахункового рахунка в ПАТ "Банк Форум" для проведення платежів за придбане на аукціоні майно боржника суди попередніх інстанцій оцінили як неналежне виконанням ліквідатором обов'язків щодо реалізації майна банкрута та спрямування виручених від його продажу коштів на задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів боржника.

Судом першої інстанції встановлено, що ліквідатор Хайло М.В. неодноразово не з'являвся у судові засідання, в які його явка визнавалась обов'язковою, що зумовлювало необхідність відкладення господарським судом розгляду справи та в цілому затягувало строки проведення ліквідаційної процедури банкрута.

Судами встановлено, що в порушення положень частини 11 статті 30 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, арбітражний керуючий Хайло М.В. не відобразив у поточному звіті ліквідатора від 10.07.2014 року результатів проведеного 20.06.2014 року аукціону з продажу нерухомого майна банкрута, його переможця, вартості проданого на аукціоні майна банкрута, у зв'язку з чим не надав комітету кредиторів боржника повну та достовірну інформацію про хід ліквідаційної процедури у справі.

Суди встановили, що ухвалою місцевого господарського суду від 20.12.2012 року скасовано обтяження нерухомого майна банкрута, однак, ліквідатором Хайлом М.В. не вжито заходів щодо реєстрації припинення обтяжень зазначеного майна в органах державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на засіданні комітету кредиторів боржника від 23.07.2014 року прийнято рішення про визнання роботи ліквідатора банкрута Хайла М.В. незадовільною та звернення до господарського суду з клопотанням про припинення його повноважень та призначення у справі ліквідатором арбітражного керуючого Гончар І.О., яка надала згоду на призначення її ліквідатором банкрута (том 1 матеріалів оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 24.07.2014 року у справі №1/17-2182-2011, а.с. 210 - 213).

Також, судами встановлено обставини звернення до господарського суду зі заявами про участь у даній справі про банкрутство арбітражних керуючих Кияновської Л.В. та Войтановича О.Й., а також Панова А.Б., кандидатуру якого на призначення ліквідатором банкрута запропонували заставні кредитори ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "ПУМБ".

З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що при здійсненні своїх повноважень ліквідатор банкрута Хайло М.В. не діяв добросовісно, розумно, не намагався забезпечити баланс інтересів боржника та його кредиторів і, як наслідок, неналежно виконував повноваження ліквідатора, зокрема, безпідставно затягував ліквідаційну процедуру, не вживав належних заходів щодо здійснення інвентаризації та оцінки майна банкрута, розшуку та витребування майна банкрута у третіх осіб, безпідставно ухилявся від укладення з переможцем аукціону договору купівлі-продажу нерухомого майна банкрута.

Зазначені порушення в роботі арбітражного керуючого Хайла М.В. суд визнав достатньою підставою для припинення його повноважень як ліквідатора банкрута та за умов конкуренції кандидатур арбітражних керуючих дійшов висновку про призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Панова А.Б., який виконував повноваження розпорядника майном боржника в період з 28.12.2011 року по 04.10.2012 року, ознайомлений з господарською діяльністю та майновим станом боржника, а його дії, як розпорядника майном боржника, не оскаржувалися учасниками провадження у даній справі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в повному обсязі, погодився з такими висновками суду першої інстанції та не вбачав правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду від 24.07.2014 року.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій згідно оскаржуваних судових рішень, а доводи арбітражного керуючого Хайла М.В. про неналежну оцінку судами обставин справи з посиланням на докази, прийняті до уваги судами першої та апеляційної інстанцій та спростовані судами, зводяться до намагання переконати касаційний суд здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статті 1117 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів касаційного суду вважає, що постанова апеляційного суду від 23.09.2014 року та ухвала суду першої інстанції від 24.07.2014 року прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, їх слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Хайла Миколи Володимировича залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року та ухвалу господарського суду Одеської області від 24.07.2014 року у справі №1/17-2182-2011 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Ю. Поліщук

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати