Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Справа № 924/114/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач)з участю представників: позивача: відповідачів: Лозюк С.Ф. не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-97"на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 12 травня 2014 рокуу справі№ 924/114/14за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-97"доприватного підприємства "Брокер-Центр "Поділля", фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції , товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001", приватного підприємства "Нива-В.Ш."про визнання недійсними прилюдних торгів

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 р. позивач звернувся до господарського суду із позовом до відповідачів про визнання недійсними прилюдних торгів щодо реалізації гноєсховища 5 600 куб. м. за ціною 38 350,00 грн, гноєсховища 300 куб. м. за ціною 21 700,00 грн, водонапірної башти за ціною 5 500,00 грн, санпропускника за ціною 3 850,00 грн, конюшні за ціною 24 250,00 грн, свинарника за ціною 86 700,00 грн.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2014 у позові відмовлено.

Стягнуто з позивача в доход Державного бюджету України судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2014.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 (головуючий - Сініцина Л.М., судді - Гулова А.Г., Олексюк Г.Є.) апеляційну скаргу повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія-97" на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 та справу направити для розгляду до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи апеляційну скаргу заявнику без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційний господарський суд виходив з того, що оскільки позивач просить скасувати рішення місцевого господарського суду, яким у позові про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації 6-ти різних об'єктів нерухомості було відмовлено, то на думку суду, заявник при оскарженні цього рішення повинен був сплатити судовий збір за шістьма вимогами немайнового характеру, однак позивачем всупереч вимогам законодавства, судовий збір був сплачений лише за однією вимогою немайнового характеру - 609,00 грн.

Проте, погодитись з такими висновками суду неможливо, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону із позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 1 січня установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1 218,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову в даній справі є вимога позивача про визнання недійсними прилюдних торгів, що є вимогою немайнового характеру, і реалізація шести об'єктів нерухомості на цих природних торгах не є окремими самостійними вимогами, за які при оскарженні судового рішення потрібно сплачувати судовий збір як за кожну окрему немайнову вимогу.

Таким чином, скаржник правильно сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги на вказане рішення господарського суду у сумі 609,00 грн.

Отже, висновок апеляційного господарського суду про те, що в даному випадку заявник при подачі цієї апеляційної скарги повинен був сплатити судовий збір за шістьма вимогами немайнового характеру є необґрунтованим та неправомірним, а тому апеляційний господарський суд безпідставно повернув вказану апеляційну скаргу ТОВ "Мрія-97" без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Враховуючи викладене, ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 не можна визнати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-97 задовольнити.

Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 12 травня 2014 року у справі за № 924/114/14 скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий, суддя М. ОстапенкоСуддя П. Гончарук Суддя Л. Стратієнко