Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Справа № 910/12023/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2014 року у справі № 910/12023/13 за позовом приватного акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком" до публічного акціонерного товариства "Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна" про розірвання договору та стягнення суми, -

Встановив:

У червні 2013 року приватне акціонерне товариство "Київська будівельна компанія "Київбудком" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна" про розірвання договору підряду № 192 від 3 жовтня 2006 року та стягнення 3407927,89 грн. основного боргу, 510741,47 грн. пені, 373407,21 грн. 3 % річних, 549361,17 грн. інфляційних, 263970,51 грн. збитків, посилаючись на істотне порушення відповідачем умов вказаного договору та не проведення повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Рішенням господарського суду м. Києва від 16 жовтня 2013 року позов задоволено. Договір підряду № 192 від 3 жовтня 2006 року, укладений закритим акціонерним товариством "Київська будівельна компанія "Київбудком", правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Київська будівельна компанія "Київбудком", і відкритим акціонерним товариством "Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна", розірвано. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3407927,89 грн. основного боргу, 510741,47 грн. пені, 373407,21 грн. 3 % річних, 549361,17 грн. інфляційних, 263970,51 грн. збитків, 69967 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2014 року рішення місцевого суду скасовано, а в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 34983,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову у справі скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 3 жовтня 2006 року закритим акціонерним товариством "Київська будівельна компанія "Київбудком", правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Київська будівельна компанія "Київбудком", і відкритим акціонерним товариством "Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна", укладений договір підряду № 192, за умовами якого позивач зобов'язався виконати роботи з капітального будівництва об'єкта (житлового комплексу з магазинами, офісами, приміщеннями побутового характеру та підземним паркінгом по вул. Боженка, 75-77, вул. Володимиро-Либідській, 21-17, вул. Антоновича, 118, загальною площею 55903,63 м2) та здати їх відповідачу в порядку та строки, визначені договором.

Договірна ціна виконання робіт становить 90241395,02 грн.

Розрахунки за виконані генеральним підрядником і прийняті замовником роботи здійснюються шляхом проміжних платежів, щомісячно, згідно фактично виконаних обсягів робіт. Відповідні проміжні розрахунки здійснюються на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт, складеного за формою КБ-2в і довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) на протязі 6 робочих днів з моменту їх підписання сторонами (п. 23.1 договору).

Забезпечення виконання генеральним підрядчиком своїх зобов'язань за договором здійснюється замовником у формі утримання частини грошових коштів з належних генеральному підрядчику платежів за виконання будь-яких робіт на період до підписання акту державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкту (п. 23.2 договору). Розмір утримання складає 5 % від суми платежу та сумарно складає 5 % від договірної ціни (п. 23.4 договору).

Кінцевий рахунок з генеральним підрядчиком за завершені роботи здійснюється на підставі належним чином оформленого та підписаного акту державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкту на протязі 6 робочих днів з моменту підписання (п. 23.5 договору).

Завершення робіт та здачу об'єкта в експлуатацію сторони визначили 1 липня 2009 року

На виконання договору позивачем виконано комплекс будівельно-монтажних робіт з капітального будівництва об'єкта на загальну суму 65228112,96 грн., які прийняті замовником на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) і довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), без зауважень та/або претензій з приводу якості та своєчасності виконання робіт з боку замовника.

Виконані роботи оплачені відповідачем частково, сума заборгованості становить 3407927,89 грн.

Відповідач в односторонньому порядку з 1 грудня 2008 року зупинив фінансування будівельних робіт та запропонував позивачу призупинити виконання цих робіт до 1 червня 2009 року. Після спливу цього строку фінансування та поновлення виконання робіт не відбулось.

Предметом позову у даній справі є вимоги про розірвання договору, в зв'язку з істотним порушенням його умов, стягнення суми основного боргу, а також нарахованих на дану суму пені, інфляційних, 3 % річних, та понесених позивачем збитків, пов'язаних з охороною об'єкта в період призупинення робіт з його будівництва.

Розглядаючи заявлені вимоги по суті, господарський суд першої інстанції, встановивши зазначені обставини, керуючись нормами ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 837 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про доведеність матеріалами справи та обґрунтованість позову в частині стягнення суми основної заборгованості, стягнувши з відповідача на користь позивача 3407927,89 грн. боргу.

Разом з тим, враховуючи факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, умови п. 26.6 договору щодо підстав нарахування пені, ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України, правильність відповідних розрахунків позивача, судом задоволено й вимоги стосовно стягнення пені, інфляційних і 3 % річних, нарахованих на суму основної заборгованості.

При цьому, судом, з посиланням на норми п. 1 ч. 2 ст. 22, ст. 614, ч. 6 ст. 879, ч. 1 ст. 886, ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, ч.ч. 1, 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, умови п. 28.8 договору щодо стягнення з винної сторони відповідних витрат і збитків, визнано обґрунтованими й вимоги про стягнення збитків, пов'язаних з оплатою праці охоронців об'єкта будівництва, розташованого по вул. Боженка, 75-77, вул. Володимиро-Либідській, 21-17, вул. Антоновича, 118, оскільки матеріалами справи підтверджений факт забезпечення позивачем охорони об'єкта в період припинення з боку відповідача фінансування будівництва, а з боку позивача - здійснення робіт з будівництва, з 1 грудня 2008 року по 28 квітня 2012 року.

Встановивши, що припинення відповідачем здійснення фінансування виконання робіт з капітального будівництва та несплата заборгованості за виконані позивачем і прийняті відповідачем без зауважень роботи є істотним порушенням умов укладеного сторонами договору підряду № 192 від 3 жовтня 2006 року і підставою для його розірвання, оскільки призупинення фінансування унеможливлює продовження виконання робіт за договором і перешкоджає можливості закінчити будівництво, здати об'єкт в експлуатацію, керуючись нормами ст. 651 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про розірвання спірного договору, задовольнивши відповідні вимоги позивача.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, господарський суд другої інстанції рішення місцевого суду скасував, а в задоволенні позову відмовив в повному обсязі, виходячи з наступного.

Оскільки відповідно до п. 28.3 договору замовник має право запропонувати призупинення робіт або розірвання договору у всіх випадках, які передбачені діючим законодавством України, включаючи, зокрема, відсутність у замовника коштів на фінансування робіт чи у разі банкрутства, а, звертаючись до позивача, відповідач просив лише призупинити виконання всіх робіт за договором, не пропонуючи його розірвати, з боку відповідача відсутні істотні порушення умов договору, а тому відсутні підстави для розірвання договору в судовому порядку.

При цьому, враховуючи умови п.п. 23.1, 23.2, 23.4, 23.5 договору, оскільки об'єкт будівництва не зданий в експлуатацію, акт державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкту не підписаний, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання в частині оплати 3407927,89 грн. заборгованості, що складається із гарантійних внесків, утриманих відповідачем на підставі п. 23.2 договору, не настав, а тому підстави для стягнення зазначеної суми з відповідача відсутні і вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими, як і вимоги щодо стягнення пені, інфляційних, 3 % річних, оскільки вони є похідними від суми основної заборгованості, яка, в даному випадку, стягненню не підлягає.

Оскільки умовами п. 11.4 договору передбачено, що генеральний підрядник забезпечує за свій рахунок, протягом всього періоду виконання робіт, належну охорону об'єкта, а також всіх матеріалів, обладнання, будівельної техніки та іншого майна, яке знаходиться на будівельному майданчику, понесені позивачем витрати на охорону об'єкта не є збитками у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України, а тому вимоги щодо стягнення 263970,51 грн. збитків, пов'язаних з оплатою праці охоронців об'єкта будівництва в період припинення відповідачем фінансування будівництва та здійснення позивачем робіт з будівництва, з 1 грудня 2008 року по 28 квітня 2012 року, є необґрунтованими.

Проте, з висновками апеляційного господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині розірвання договору, стягнення боргу в сумі 3407927,89 грн. і збитків в розмірі 263970,51 грн. погодитись не можна.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Договором підряду № 192 сторони визначили предмет договору, його ціну, строк виконання робіт, порядок їх фінансування, здачі-приймання, оплати виконаних робіт, а також інші необхідні умови для даного виду договорів.

Строк завершення будівництва та здача об'єкта в експлуатацію сторони визначили 1 липня 2009 року і з цього часу відповідач повинен був здійснити повний розрахунок за виконані роботи, в тому числі, виплатити притримані відповідно до п. 23.2 договору грошові кошти.

Дані умови договору не виконані внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань по фінансуванню підрядних робіт, що є, як правильно визнав суд першої інстанції, істотним порушенням договору.

Висновок суду другої інстанції про відсутність істотного порушення умов договору, оскільки п. 28.3 сторони встановили право замовника на пропозицію зупинення робіт в разі відсутності коштів на фінансування робіт, ґрунтується без аналізу даного пункту договору та урахування вимог п.п. 28.1, 28.2 договору про порядок внесення змін до договору.

Такі зміни до договору не внесені.

Помилкові висновки апеляційного господарського суду в цій частині позовних вимог вплинули на правильність висновків щодо вирішення спору за вимогами про стягнення основного боргу та збитків.

Встановлені судом першої інстанції істотні порушення договору другою стороною дають підстави, в силу ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, для розірвання договору на вимогу позивача, а тому рішення місцевого суду в цій частині є правильним.

У зв'язку з розірванням договору із заявлених правових підстав, висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позову про стягнення суми основного боргу за виконані роботи та відшкодування збитків з викладених у рішенні мотивів, є таким, що відповідає нормам матеріального права, які ним застосовані.

В той же час, місцевий господарський суд, вирішуючи спір про стягнення пені, інфляційних втрат, 3 % річних, нарахованих на основну суму заборгованості, не звернув належної уваги на умови п.п. 23.2, 23.4 договору щодо можливості відповідача на притримання коштів, належних до оплати за виконані роботи та їх виплати після здачі об'єкта в експлуатацію, та помилково прийняв рішення про задоволення позову в цій частині, яке апеляційним господарським судом скасовано на законних підставах та прийнято правильне рішення про відмову в цій частині позовних вимог.

З огляду на викладене, постанову апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову щодо розірвання договору, стягнення боргу в сумі 3407927,89 грн., збитків в розмірі 263970,51 грн. та судових витрат слід скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції в цій частині позовних вимог. В решті постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2014 року у справі № 910/12023/13 в частині відмови в задоволенні позову щодо розірвання договору, стягнення боргу в сумі 3407927,89 грн., збитків в розмірі 263970,51 грн. та судових витрат скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду м. Києва від 16 жовтня 2013 року в цій частині позовних вимог.

В решті постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

Головуючий Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.