Історія справи

Постанова ВГСУ від 23.06.2014 року у справі №5028/7/60/2011
Постанова ВГСУ від 31.03.2014 року у справі №5028/7/60/2011
Постанова ВГСУ від 02.06.2014 року у справі №5028/7/60/2011
Постанова ВГСУ від 02.06.2014 року у справі №5028/7/60/2011
Постанова ВГСУ від 02.06.2014 року у справі №5028/7/60/2011
Постанова ВГСУ від 23.06.2014 року у справі №5028/7/60/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 року Справа № 5028/7/60/2011

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.02.2014р. (головуючий суддя Тищенко А.І., судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.)та на ухвалуГосподарського суду Чернігівської області від 19.12.2013 р. (суддя Скорик Н.О.)за скаргоюПублічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на діїЖовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиціїу справі№ 5028/7/60/2011 Господарського суду Чернігівської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, 2. Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"провизнання договору від 29.06.2009 р. припиненим, визнання права передавати приміщення в оренду, зобов'язання прийняти приміщення в оренду за договором від 05.03.2008 р., підписати акт приймання-передачі, стягнення 573.557,94 грн., за участю представниківпозивачаОСОБА_6,відповідача-1не з'явились,відповідача-2Довбах А.М.,органу ДВСне з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до Господарського суду Чернігівської області зі скаргою на дії ДВС, відповідно до якої боржник просив визнати дії начальника Жовтневого ВДВС МУЮ Дніпропетровської області Полуектова С.Ю. та головного державного виконавця Жовтневого ВДВС МУЮ Дніпропетровської області Чернової Л.В, які виразилися в оформленні, підписанні та направленні платіжних вимог № В11-17 від 28.08.2013 р., № В11-17 від 12.11.2013 р. на загальну суму 1.061.397,50 грн. до Управління Національного Банку України в Дніпропетровській області, незаконними, а також зобов'язати головного державного виконавця Жовтневого ВДВС МУЮ Дніпропетровської області Чернову Л.В. закінчити виконавче провадження № 34523027 з виконання наказу Господарського суду Чернігівської області у справі № 5028/7/60/2011, виданого 15.06.2012 р., шляхом винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2013 р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 р., повернуто без розгляду скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на дії органів ДВС.

Не погоджуючись з вказаними ухвалою місцевого суду та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач-2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити вищевказану скаргу ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк".

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами першої та апеляційної інстанції було неправильно застосовано норми процесуального права, зокрема п. 2 ч. 1 ст. ст. 62, 63, ст. 121-2 ГПК України, ст. ст. 82, 83 Закону України "Про виконавче провадження". Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди дійшли помилкового висновку про пропуск скаржником строку, встановленого для звернення з указаною скаргою, про необхідність зазначення у скарзі осіб, які не є стягувачем та боржником, а також про наявність у провадженні суду скарги ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" з тих же підстав та про той же предмет.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача-1 та органу ДВС не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2013 р. повернуто без розгляду скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на дії органів ДВС, зокрема, з підстав пропуску строку, встановленого ст. 121-2 ГПК України.

Згідно зі ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У пункті 9.7 Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що встановлений у частині першій ст. 121-2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст. 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на ст.ст. 53 і 121-2 ГПК України судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Судами встановлено, що скарга відповідача-2 від 12.12.2013 р. подана з пропуском строку щодо платіжних вимог № В11-17 від 28.08.2013 р., № В11-17 від 12.11.2013 р.

Як стверджує відповідач-2, скарга щодо платіжної вимоги № В11-17 від 12.11.2013 р. була подана ним своєчасно, тобто в межах 10-денного строку.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, вказана платіжна вимога була отримана банком 18.11.2013 р., що підтверджується відповідним штампом ПАТ "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на самій вимозі. В той же час скаргу на вказану вимогу відповідач-2 подав лише 12.12.2013 р., тобто з пропуском процесуального строку.

Як встановлено судами, подана відповідачем-2 скарга не містить клопотання про відновлення пропущеного строку, що тому є підставою для залишення її без розгляду.

Колегія суддів також погоджується із тим, що вимоги скаржника про визнання дій начальника Жовтневого ВДВС МУЮ Дніпропетровської області Полуектова С.Ю. та головного державного виконавця Жовтневого ВДВС МУЮ Дніпропетровської області Чернової Л.В, які виразилися в оформленні, підписанні та направленні платіжної вимоги № В11-17 від 28.08.2013 р. до Управління Національного Банку України в Дніпропетровській області незаконними були правомірно не прийняті місцевим судом до розгляду, оскільки, як встановлено судами та визнається самим скаржником, в провадженні Господарського суду Чернігівської області є скарга Публічного акціонерного товариства КБ "ПРИВАТБАНК" від 09.09.2013 р. з тих же підстав і про той же предмет. А тому наведене є підставою для відмови в прийнятті скарги також і згідно з п. 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Колегія суддів також відзначає, що відповідно до п. 9.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" скарга на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим ст. 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 ч.1 цієї статті і за необхідності - зазначених у ч. 2, 3 ст. 57 ГПК, а також містити відомості, перелічені в п. 3-5 ч. 7 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження". У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб ДВС, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК України, якими врегульовані аналогічні питання, зокрема ст.ст. 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, п.1-3, 5, 6, 9 ч. 1 ст. 63, ст. 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК України тощо.

Згідно з ч. 7 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

У свою чергу згідно зі ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Положеннями ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Згідно зі ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Частиною 1 ст. 63 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес, або не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Оскільки з тексту рішення Господарського суду Чернігівської області у справі №5028/7/60/2011 від 21.12.2011 р. вбачається, що в розгляді справи брав участь і інший відповідач, а саме Фізична особа - підприємець ОСОБА_5, якого не було зазначено у вступній частині поданої скарги та в додатку до якої не було додано жодного документа, що підтверджує направлення скарги з доданими документами на його адресу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення скарги відповідача-2 (боржника) також і на підставі ст. 63 ГПК України.

Відповідно, суд апеляційної інстанцій з огляду на вище викладене дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для повернення скарги відповідача-2 також і з підстав, передбачених ст. 63 ГПК України.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, висновок судів про наявність правових підстав для повернення скарги ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" без розгляду є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі ухвали місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 р. та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2013 р. у справі № 5028/7/60/2011 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова