Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року Справа № 905/5532/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Черкащенка М.М.

суддів: Нєсвєтової Н.М.

Студенця В.І.

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.12.2013

та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2014

у справі №905/5532/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про визнання права власності на нерухоме майно

за позовом третьої особи,

яка заявляє самостійні вимоги

на предмет спору Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1.Донецька міська рада

2.Інспекція архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.12.2013р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 13.01.2014р.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2014р. зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 повернуто без розгляду на підставі ч.5 ст. 22, ст.60 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, ФОП ОСОБА_3 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2014 та ухвалу господарського суду Донецької області від 30.12.2013 скасувати, справу передати до господарського суду Донецької області на розгляд.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно - будівлі майстерні з ремонту взуття літ.А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.07.2013р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено: Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.09.2013р. прийнято позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до відповідачів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - будівлі майстерні з ремонту взуття літ.А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 26.03.2013р. із застосуванням двосторонньої реституції до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 905/5532/13.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.10.2013р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору було залучено: Донецьку міську раду та Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області та відклав розгляд справи на 30.10.2013р.

Ухвалами господарського суду Донецької області від 30.10.2013р., 11.11.2013р., 26.11.2013р. розгляд справи також відкладався у зв'язку з невиконанням сторонам вимог суду. Останньою ухвалою судове засідання було призначено на 18.12.2013.

18.12.2013 місцевий господарський суд, роз'яснивши присутнім у судовому засіданні представникам позивача, відповідача за первісним позовом та третьої особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору права та обов'язки, перейшов до розгляду справи по суті, що безпосередньо було відображено в протоколі судового засідання від 18.12.2013.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій про те, що розгляд справи по суті розпочато місцевим господарським судом саме 18.12.2013.

Разом з тим, 26.12.2013 року до господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (позивач за первісним позовом та відповідач за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору) на позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання ФОП ОСОБА_3, власником нерухомого майна - будівлі майстерні з ремонту взуття літ.А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.01.2014р. зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 повернуто без розгляду на підставі ч.5 ст. 22, ст.60 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.01.2014 року виправлено описку в ухвалі господарського суду Донецької області від 08.01.2014, згідно якої дата ухвали про повернення зустрічної позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 є 30.12.2013р.

Відмовляючи в прийнятті зустрічної позовної заяви, місцевий господарський суд, виходив з того, що відповідачем, всупереч вимогам ст. 60 ГПК України, подано зустрічний позов після початку розгляду справи по суті, що унеможливлює розгляд цього позову в господарському суді саме як зустрічного.

Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Отже, подання зустрічного позову можливе не лише за умов дотримання загальних правил подання позовів, а й до початку розгляду господарським судом справи по суті заявлених вимог.

Початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто, після відкриття судового засідання, роз'яснення сторонам їх прав та обов'язків, з'ясування наявності відводів складу суду, розгляду інших клопотань та заяв (про відкладення розгляду справи, залучення інших осіб до участі у справі, витребування додаткових доказів тощо), а також з'ясування питання наявності у третіх осіб самостійних вимог у відповідній справі.

Відповідно до п. 3.15 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі подання зустрічного позову після початку розгляду справи по суті суддя відмовляє в його прийнятті на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК як такого, що поданий з порушенням припису частини першої статті 60 ГПК; при цьому не має значення, з яких причин (поважних чи неповажних) зустрічний позов не було подано до початку такого розгляду. У цьому разі відповідач не позбавлений можливості звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність повернення місцевим господарським судом зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду, оскільки вона подана після початку розгляду справи по суті, що суперечить чинному процесуальному законодавству та унеможливлює її прийняття.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2014 року та ухвали господарського суду Донецької області від 30.12.2013 року, що ухвалені з правильним застосуванням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2014 року та ухвалу господарського суду Донецької області від 30.12.2013 року у справі №905/5532/13 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

В.І. Студенець