Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2015 року Справа № 910/18116/14

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 28.11.2014р. (головуючий суддя Агрикова О.В., судді Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г.)у справі№ 910/18116/14 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Артем-банк"до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна", 2) Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністюпростягнення 83.099,87 грн.,за участю представників:позивачане з'явились,відповідача-1Васильєва О.В.,відповідача-2не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 р. провадження у справі №910/18116/14 про стягнення з відповідачів 83.099,87 грн. заборгованості за договором поставки (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) припинено. Присуджено до стягнення з відповідача-1 на користь позивача судовий збір у розмірі 19.749,13 грн. та з відповідача-2 на користь позивача аналогічну суму судового збору.

Не погодившись із вказаною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просило скасувати ухвалу місцевого господарського суду в частині стягнення судового збору з відповідача-1 і прийняти нову ухвалу, якою стягнути зі Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю судовий збір в розмірі 39.498,25 грн. на користь публічного акціонерного товариства "Артем-банк".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2014 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 р. у справі № 910/18116/14 повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

При цьому апеляційний суд виходив з того, що скаржник подав апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду після закінчення строку на апеляційне оскарження та не заявив при цьому клопотання про відновлення такого строку.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та справу передати справу на розгляд по суті.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним господарським судом було неправильно застосовано п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, оскільки скаржником було отримано повний текст ухвали місцевого суду вже після закінчення строку на апеляційне оскарження, і враховуючи, що необхідною умовою для оскарження була обізнаність заявника зі змістом такої ухвали, у нього не було можливості викласти свої вимоги і вказати суть порушення норм права та це об'єктивно позбавило відповідача-1 можливості подати апеляційну скаргу в строк.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача та відповідача-2 не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників вказаних сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника скаржника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала місцевого господарського суду прийнята 11.11.2014 р., отже останнім днем строку на подання апеляційної скарги є 17.11.2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що скаржник лише 21.11.2014 р. подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.11.2014 р. у справі №910/18116/14, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду першої інстанції, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з п. 4 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Як зазначено апеляційним господарським судом, в апеляційній скарзі не заявлялось клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, не зазначено про надання такого клопотання і в додатках до скарги.

За таких обставин, з огляду на відсутність клопотання про відновлення пропущеного строку на оскарження ухвали суду, посилання заявника на невчасне отримання тексту ухвали є помилковим, оскільки вказаних обгрунтувань при зверненні зі скаргою до апеляційного суду скаржником не заявлялось.

При цьому сам факт невчасного отримання примірника процесуального документа не звільняє заявника від необхідності подавати клопотання про відновлення строку на оскарження, у разі його фактичного пропуску, яке повинно містити обґрунтування поважності причин. Лише за наявності обгрунтованих доводів відповідного клопотання суд робить висновок про наявність підстав для відновлення пропущеного строку.

Так, зважаючи на ненадання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційна скарга не могла бути прийнята до розгляду та правомірно підлягала поверненню апеляційним судом скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Згідно зі ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про наявність підстав для повернення апеляційної скарги без розгляду є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановленої у справі ухвали суду апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 80, 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2014 р. у справі № 910/18116/14 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова