Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року Справа № 910/4585/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Шевчук С.Р.,суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач,розглянув касаційні скарги 1. Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.01.2014р.та рішеннягосподарського суду міста Києва від 03.07.2013р.у справі№910/4585/13 господарського суду міста Києваза позовомПершого заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі 1.Фонду державного майна України; 2.Міністерства охорони здоров'я України 3. Державного закладу "Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України"до1. Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви"; 3.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4провизнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння,

За участю прокурора: Жук І.К., посв. №000566 від 30.07.2012р.;

представників:

- позивача1: Склярук Ю.В., дов. №434 від 17.12.2013р.;

- позивача2: Дяк Ю.М., дов. №14.02/06 від 05.03.2014р.;

- позивача3: Чебан О.М., дов. №5/66 від 03.02.2014р.; Пономарьова О.С., дов. №5/816 від 01.11.2013р.;

- відповідача1: Кішинський Д.Г., дов. №01-02/325 від 25.12.2013р.;

- відповідача2: не з'явилися;

- відповідача3: ОСОБА_4, особисто; ОСОБА_10, дов. №604 від 21.03.2013р.;

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Міністерства охорони здоров'я України, Державного закладу "Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом та заявою про зміну підстави позову до Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви", Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про поновлення строку звернення з позовом до суду, визнання недійсним договору від 18.12.2002р., укладеного між АСК "Укррічфлот" та ТОВ "Мальви"; витребування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з незаконного володіння нежилих приміщень групи №17: приміщення №10 - вбиральня - площею 1,1кв.м, приміщення №11 - вмивальник - площею 1кв.м, приміщення №12 - допоміжне - площею 7,4кв.м, приміщення №13 - основне - площею 8,7кв.м, приміщення групи №24: приміщення №1 - допоміжне - площею 4,2кв.м, приміщення №2 - допоміжне - площею 7кв.м., приміщення №3 - допоміжне - площею 6,5кв.м нежилого будинку (літера А) - будівлі адміністративного корпусу №2, за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 356964грн.

Рішенням господарського суду м.Києва від 03.07.2013р. у справі №910/4585/13 (колегія суддів у складі головуючого судді Чинчин О.В., суддів Пригунової А.Б., Гулевець О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014р. (колегія суддів у складі головуючого судді Рєпіної Л.О., суддів Суліма В.В., Тищенко А.І.), задоволено позов Першого заступника прокурора м. Києва, визнано недійсним договір купівлі-продажу частини нежилого будинку від 18.12.2002р., укладений між АСК "Укррічфлот" та ТОВ "Мальви"; витребувано у ФОП ОСОБА_4 з незаконного володіння на користь Міністерства охорони здоров'я України нежилі приміщення групи №17: приміщення №10 - вбиральня - площею 1,1кв.м, приміщення №11 - вмивальник - площею 1кв.м, приміщення №12 - допоміжне - площею 7,4 кв.м, приміщення №13 - основне - площею 8,7кв.м, приміщення групи №24: приміщення №1 - допоміжне - площею 4,2кв.м, приміщення №2 - допоміжне - площею 7кв.м, приміщення №3 - допоміжне - площею 6,5кв.м нежилого будинку (літера А) - будівлі адміністративного корпусу №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. З відповідачів на користь Державного бюджету України стягнуто судовий збір.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" та Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014р. та рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013р. у справі №910/4585/13 і прийняти нове рішення про відмову в позові повністю.

Від позивача-3 надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача-1 з проханням оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, касаційні скарги, відзив, заслухавши прокурора, присутніх представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами,18.12.2002р. між АСК "Укррічфлот" - продавець та ТОВ "Мальви" - покупець укладено договір купівлі-продажу частини нежилого будинку, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі №4426, відповідно до якого ТОВ "Мальви" придбано 3/100 частину нежилого будинку - будівлі адміністративного корпусу № 2, що знаходиться по АДРЕСА_1 літера А в м. Києві та складається з нежилих приміщень першого поверху, загальною площею 99,2кв.м.: приміщення №17: приміщення 2 пл. - 64,2кв.м, приміщення 10 пл. - 1,1кв.м, приміщення 11 пл. - 1кв.м, приміщення 12 пл. - 6,9кв.м, приміщення 13 пл. - 8,4кв.м та приміщення №24: приміщення 1 пл. - 4,2кв.м, приміщення 2 пл. - 7кв.м., приміщення 3 пл. - 6,4кв.м. За актом прийому-передачі приміщення від 20.12.2002р., продавець передав, а покупець прийняв, за договором купівлі-продажу частини нежилого будинку, 3/100 частин нежилого будинку.

04.01.2003р. між ТОВ "Мальви" та приватним підприємцем ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу частини нежилого будинку, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №24, за яким продавець продав, а покупець купив належні продавцю на праві власності 3/100 частин нежилого будинку - будівлі адміністративного корпусу №2, що знаходиться по АДРЕСА_1 літера А в м. Києві, що складаються з нежилих приміщень першого поверху, загальною площею 99,2кв.м: приміщення №17: приміщення 2 пл. - 64,2кв.м, приміщення 10 пл. - 1,1кв.м, приміщення 11 пл. - 1кв.м., приміщення 12 пл. - 6,9кв.м, приміщення 13 пл. - 8,4кв.м та приміщення №24: приміщення 1 пл. - 4,2 кв.м., приміщення 2 пл. - 7кв.м, приміщення 3 пл. - 6,4кв.м.

Вважаючи, що дві будівлі поліклінічного відділення державного закладу "Республіканської клінічної лікарні МОЗ України" всупереч вимог законодавства, яке діяло на момент вчинення договору купівлі-продажу від 18.12.2002р., створеною комісією по приватизації АСК "Укррічфлот" були безпідставно включені до переліку об'єктів, які підлягають приватизації, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірні об'єкти нерухомого майна передано відповідачу-1 всупереч постанови Верховної Ради України "Про перелік об'єктів, які не підлягають приватизації у зв'язку з їх загальнодержавним значенням" від 03.03.1995р. №88/95-ВР та концепції перетворення Українського міжгалузевого державного об'єднання річкового флоту "Укррічфлот" у процесі приватизації, погодженої протоколом, спільно затвердженим Фондом державного майна України від 08.05.1992р. та Міністерством України у справах роздержавлення власності та демонополізації виробництва від 07.05.1992р. За даними інвентаризаційних відомостей спірні будівлі були зазначені, як будівля адміністративного корпусу №2 та будівля виробничого корпусу, що фактично стало підставою включення Фондом державного майна України до переліку майна підприємства, яке підлягає приватизації та передано у власність компанії з подальшим викупом його акцій фізичними та юридичними особами, а також вилученням будівель медичного закладу з власності держави.

Поряд з цим, суди при розгляді даної справи послалися на рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2010р. у справі №46/288 та від 13.11.2012р. у справі №5011-13/9233-2012, зазначив з них, що поліклінічне відділення та лабораторія вказаної лікарні працює понад 50 років та розташовується у приміщеннях, що станом на час розгляду спору належать відповідачу на праві власності, здійснює медичне обслуговування як заклад охорони здоров'я працівників річкового транспорту, членів їх сімей, учнів та студентів, які навчаються у навчальних закладах, що готують спеціалістів для роботи на водному транспорті, пенсіонерів з числа працівників річкового транспорту, ветеранів війни, учасників і ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Поліклінічне відділення лікарні та її лабораторний корпус, яка станом на час розгляду справи внаслідок правонаступництва і змін назви іменується Державний заклад "Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України", працювало з 40-х років минулого століття, займало спеціально переобладнані, добудовані, реконструйовані і в подальшому неодноразово ремонтовані приміщення, які пізніше увійшли до статутного фонду Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот". Крім того, суди попередніх інстанцій у даній справі також послалися на встановлення у судових рішеннях господарського суду міста Києва від 06.12.2010р. №46/288 та №5011-13/9233-2012 від 13.11.2012р. порушення інтересів держави, оскільки АСК "Укррічфлот" у приватну власність отримані приміщення, в яких розташовувався заклад охорони здоров'я, діяльність якого спрямована на виконання соціальних функцій держави. Поряд з цим, суди попередніх інстанцій зазначили, що нерухоме майно перебувало у АСК "Укррічфлот" на праві оперативного управління, а тому він не мав права на власний розсуд розпоряджатись державним майном. Вказані факти судом апеляційної інстанції були враховані як такі, що мають преюдиціальне значення згідно зі ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, безпідставного включення створеною комісією по приватизації АСК "Укррічфлот" двох будівель поліклінічного відділення державного закладу "Республіканської клінічної лікарні МОЗ України" до переліку об'єктів, які підлягають приватизації, та вибуття їх не з волі їх власника, суд першої інстанції з посиланням на ч.1 ст.48, ст.224 Цивільного кодексу УРСР, визнав недійсним договір купівлі-продажу від 18.12.2002р., укладений між АСК "Укррічфлот" та ТОВ "Мальви", та витребував спірне майно у відповідача-3 на підставі ст.388 Цивільного кодексу України. З даним висновком суду першої інстанції погодився суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін прийняте у даній справі рішення, застосував до спірних правовідносин ст.ст.215, 228 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України.

В той же час, суди попередніх інстанцій визнали, що строк позовної давності не сплив, оскільки прокуратурою була проведена перевірка законності розміщення відповідача-2 у спірному приміщенні на підставі звернення Головного лікаря позивача-3 №8/914 від 19.12.2012р., тоді як позов було заявлено у 2013р.

Однак висновки судів попередніх інстанцій є передчасними з наступних підстав.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства чинним на момент укладення оспорюваного правочину він не відповідає.

Проте суди попередніх інстанцій, визнав оскаржуваний договір від 18.12.2002р. недійсним, не зазначили, яким саме нормам матеріального права, чинним на момент укладення договору, він не відповідає.

З огляду на вищевикладене, неправильним є застосування судом апеляційної інстанції при наданні правової оцінки оскаржуваному договору від 18.12.2002р. норм Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р.

Разом з цим, обмежившись посиланням на рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2010р. у справі №46/288 та від 13.11.2012р. у справі №5011-13/9233-2012 суди попередніх інстанцій у даній справі вказали про порушення інтересів держави, оскільки АСК "Укррічфлот" у приватну власність при формуванні статутного фонду отримані приміщення, в яких розташовувався заклад охорони здоров'я, діяльність якого спрямована на виконання соціальних функцій держави.

Однак господарські суди у даній справі не врахували, що важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору, а також те, що преюдиціальне значення, у розумінні приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається, тобто має місце тотожність суб'єктного складу спору.

Проте перевірка тотожності суб'єктивного складу сторін у вказаних справах залишена поза увагою судів попередніх інстанцій, що свідчить про передчасність врахування встановлених у цих справах фактів про порушення інтересів держави внаслідок отримання АСК "Укррічфлот" у приватну власність приміщень, в яких розташовувався заклад охорони здоров'я, діяльність якого спрямована на виконання соціальних функцій держави.

Отже, судам попередніх інстанцій слід з'ясувати наявність у АСК "Укррічфлот" права розпоряджатися (відчужувати) спірні приміщення.

В той же час, суди попередніх інстанцій всупереч ст.43 Господарського процесуального кодексу України залишили поза увагою з'ясування обставин щодо кількості будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які знаходилися та знаходяться в користуванні позивача-3, а також з'ясування, чи були спірні приміщення предметом вирішення у справах господарського суду міста Києва №46/288 та №5011-13/9233-2012.

Враховуючи викладене, визнається передчасним висновок господарських судів попередніх інстанцій відносно заявлених позовних вимог про визнання недійсним оскаржуваного договору купівлі-продажу, що свідчить про передчасність висновку судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення решти позовних вимог.

За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин тощо.

Судові рішення у справі наведеним вимогам не відповідають. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий розгляд до місцевого господарського суду в іншому складі суду.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014р. та рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013р. у справі №910/4585/13 скасувати, справу №910/4585/13 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя:С. Шевчук Судді: Н. Акулова С. Владимиренко