Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" липня 2014 р. м. Київ К/800/57849/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Рибченко А.О.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - Шосткинська ОДПІ)

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013

у справі № 818/6246/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія" (далі - Товариство)

до Шосткинської ОДПІ

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року Товариство звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправною бездіяльність Шосткинської ОДПІ щодо непоновлення реєстрації Товариства платником ПДВ та ненаправлення до центрального органу державної податкової служби копії рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2012 з копіями відповідних документів для внесення відповідних змін до Реєстру;

зобов'язати відповідача поновити реєстрацію позивача як платника ПДВ та направити відповідні документи до центрального органу державної податкової служби.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013, позов задоволено частково; визнано протиправною оспорювану бездіяльність Шосткинської ОДПІ та зобов'язано відповідача направити постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2012 з копіями відповідних документів до Міністерства доходів та зборів України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру платників ПДВ.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Шосткинська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судами підпункту 5.6.1 пункту 5.6 розділу 5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1394 (далі - Положення), просить скасувати оскаржувані судові рішення та повністю відмовити у позові Товариства.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.

Як встановлено судами обох інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Шосткинської ОДПІ від 18.09.2012 № 10077/6/18-205 було анульовано реєстрацію Товариства платником ПДВ.

Зазначене рішення податкового органу було скасовано за наслідками його оскарження платником у судовому порядку постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2012 у справі № 2а-1870/8213/12 (яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013).

На підставі зазначених судових актів листом від 22.04.2013 № 14 Товариство звернулося до начальника Шосткинської ОДПІ з вимогою поновити його реєстрацію платником ПДВ та подало реєстраційну заяву платника ПДВ; у відповідь на вказані звернення відповідач з посиланням на підпункт 5.6.1 пункту 5.6 розділу 5 Положення повідомив про підготування відповідного пакету документів для направлення центральному органові державної податкової служби.

Згідно з інформацією, наданою Міністерством доходів і зборів України у листі від 11.06.2013 № 4688/6/99-99-18-06-05-15, питання про поновлення реєстрації Товариства платником ПДВ буде розглянуто після надходження належним чином оформленого пакету документів.

Відповідно до підпункту 5.6.1 пункту 5.6 розділу 5 Положення підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ під час адміністративного оскарження. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для внесення відповідних змін до Реєстру.

Рішення податкового органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки або є заступником керівника.

За правилами підпункту 5.6.2 цього ж пункту Положення у разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Реалізація права на судовий захист здійснюється з використанням законодавчо передбаченого способу захисту, яким є закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

А відтак обраний позивачем спосіб захисту права повинен відповідати змісту порушеного права та характеру його порушення, а також передбачатися законом для конкретного спірного правовідношення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, наведена міжнародна норма декларує ефективний спосіб захисту, що означає право особи на пред'явлення у суді такої вимоги на захист свого права, яка відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Втім у справі, що переглядається, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає викладеним критеріям. Адже фактично даний позов заявлено Товариством на захист права, порушеного внаслідок анулювання його реєстрації платником ПДВ. Однак зазначене право вже відновлено за наслідками вирішення спору у справі № 2а-1870/8213/12 та прийняття судами рішення про скасування акта податкового органу про анулювання реєстрації Товариства платником ПДВ.

Зміст заявлених позовних вимог фактично зводиться до зобов'язання податкового органу вчинити необхідні процедурні заходи, спрямовані на відновлення реєстрації позивача платником ПДВ, у процесі взаємодії з вищестоящим органом державної податкової служби на виконання судового рішення у справі № 2а-1870/8213/12.

Втім питання взаємодії органів всередині централізованої податкової системи, що регулюються відомчими нормативними актами, не можуть становити самостійний предмет позову.

Обов'язок податкового органу вчинити необхідні дії для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації та видачі платникові ПДВ нового Свідоцтва (як це передбачено підпунктами 5.6.1, 5.6.2 Положення) виникає за фактом набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ та не потребує окремого судового рішення.

Оскільки обраний позивачем спосіб захисту не відповідає критерію ефективності та фактично спрямований на захист вже поновленого права, то підстави для задоволення цього позову відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області задовольнити.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 у справі № 818/6246/13-а скасувати.

3. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак А.О. Рибченко