Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" січня 2014 р. м. Київ К/800/52058/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: Маслія В.І. (суддя-доповідач)

Суддів: Розваляєвої Т.С.,

Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград та Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград та Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи і правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області та отримував пенсію завислугу років, призначену йому з 11.12.2002 року на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII.

У зв'язку зі зміною посадових окладів працівників прокуратури, 21.09.2012 року позивач звернувся до УПФУ з заявою про перерахунок пенсії та довідкою про заробітну плату від 19.09.2012 року.

Відповідач здіснив перерахунок пенсії, виходячи з розміру 80% від заробітної плати, з посиланням на Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VІ, який набрав чинності з 01.10.2011 року.

Не погоджуючись з таким перерахунком позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Законом №1789-XII (в редакції Закону №3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року) відсоток пенсії у розмірі 90% від заробітної плати не передбачений взагалі, тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з таких підстав.

Відповідно до ч. 17 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на день призначення пенсії) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Згідно з ч. 18 ст. 50-1 цього ж Закону, положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, за вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.

Частиною першою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної за місяць до звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до ч.2 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класний чин, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяці такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Згідно з ч.3 ст. 50-1 вказаного Закону, середньомісячна сума зазначених виплат за 24 чи 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60. Коригування зазначених виплат проводиться шляхом застосування коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. Посадовий оклад, надбавки за класний чин та вислугу років при призначенні пенсії враховуються в розмірах, постановлених на день звільнення з роботи, що дає право на даний вид пенси.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що коригування виплат можливе лише при виникненні права на пенсію, під час її призначення, а не під час перерахунку її розміру.

Крім того, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, в Україні як соціальній, правовій державі політика спрямовується на створення умов, які забезпечують достатній життєвий рівень, вільний і всебічний розвиток людини як найвищої соціальної цінності, її життя і здоров'я, честь і гідність. Утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов'язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовчих органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.

Зазначені конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають за змістом статей 1, 3, 6 (частина друга), 8, 19 (частина друга). 22, 23, 24 (частина перша) Основного Закону України правові гарантії, правову визначеність і пов'язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано та не може бути скасоване чи звужене.

Відповідно до ч. 12 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України в постановах № 21-348а13 від 10.12.2013 року, № 21-445а13 від 17.12.2013 року.

Таким чином, перерахунок пенсії ОСОБА_2 повинен здійснюватися на підставі документів пенсійної справи та документів, додатково поданих ним, в даному випадку - за довідкою про заробітну плату від 19.09.2012 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячного заробітку.

Згідно зі ст. 229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити. Визнати дії УПФУ в м. Павлоград та Павлоградському районі Дніпропетровської області щодо обмеження під час перерахунку розміру пенсії ОСОБА_2 неправомірним; зобов'язати УПФУ в м. Павлоград та Павлоградському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 1.07.2012 року відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції від 4.09.2008 року, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, та здійснити відповідні виплати.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: